Рішення

від 12.08.2015 по справі 219/6742/2014-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 219/6742/2014-ц Номер провадження 22-ц/775/342/2015

Головуючий в 1 інстанції Тверський С.М. єдиний унікальний номер 219/6742/14-ц

Доповідач Халаджи О.В. провадження 22-ц/775/342/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2015 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Халаджи О.В.

суддів Жарової Ю.І., Маширо О.П.,

при секретарі Хоміч Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівського психоневрологічного інтернату на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Артемівського психоневрологічного інтернату про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2015 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Артемівського психоневрологічного інтернату про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди. Стягнуто на користь позивачки заборгованість по заробітній платі у повному обсязі заявлених вимог у розмірі 6987,66 гривень. Вимоги про стягнення моральної шкоди задоволено частково, стягнуто на користь позивачки моральну шкоду в сумі 500 гривень.

З вказаним рішенням не погодився відповідач по справі Артемівський психоневрологічний інтернат та подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що з рішенням суду не згоден, оскільки вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, які призвели до неправильного вирішення спору.

Так апелянт вважає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» а саме абзацу п'ятого п. 2 постанови, з 1 вересня 2011 року окремим категоріям працівників установ соціального захисту населення виплачується надбавка за вислугу років від 10 до 30 відсотків посадового окладу в порядку, затвердженому Міністерством соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів. Вищезазначеною постановою встановлено надбавку за вислугу років певним категоріям працівників та її розмір, пунктом 3 «Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам державних та комунальних установ соціального захисту населення», затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України № 239 від 15.06.2011 року визначено перелік працівників, яким така надбавка виплачується, а умовами визначено обставини та підстави, за яких можливо здійснити виплати цієї надбавки.

Зокрема, однією з умов виплати зазначеної надбавки є наявність передбачених у фонді заробітної плати відповідних видатків. Проте до 1.07.2014 року у фонді заробітної плати відповідача виплата відповідної надбавки не була передбачена, що вказує на неможливість до вказаної дати здійснення такої виплати.

Крім того, перелік посад, робота на яких передбачає виплату надбавки за вислугу років на включає посаду культорганізатора, на якій до 1.07.2014 року працювала позивачка. При цьому висновок суду, що посада культорганізатора відрізняється від посади організатора культурно-дозвілевої діяльності лише назвою є помилковою. Крім того, Довідником класифікаційних характеристик працівників професія організатора культурно-дозвілевої діяльності взагалі не визначена, а тому ці професії відрізняються за функціональним змістом.

В той же час умови, за яких стала можливою виплата зазначеної надбавки виникла лише після 1.07.2014 року.

Просив скасувати рішення суду винести рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник Артемівського психоневрологічного інтернату - апелянта по справі доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції і відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Згідно із ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є, в тому числі: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 21.12.2004 року була повторно прийнята на роботу на посаду культпрацівника Артемівського психоневрологічного інтернату.

Наказом № 109-а/к від 27.10.2005 року на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №308/519 від 05.10.2005 року посада «культпрацівник» перейменована на культорганізатора, на підставі чого проведено запис у трудовій книжці позивачки.

Згідно наказу Міністерства Соціальної Політики від 15.06.2011 року №239 з 01.09.2011 року організаторам культурно - дозвіллєвої діяльності, встановлена надбавка за вислугу років.

Згідно протоколу №4 від 24.04.2014 року було проведено зміни до колективного договору Артемівського психоневрологічного інтернату на 2013-2015 роки, які зареєстровані 05.05.2014 року №25 Артемівською державною районною адміністрацією, за якими на підставі класифікатору професій у розділі 3 та додатках 2,3,4, 5 до Колективного договору замінено назву професії «культорганізатор» на «організатор культурно - дозвіллєвої діяльності». Доповнено Колективний договір п. 4.11, за яким встановлено надбавку за вислугу років, в тому числі, організаторам культурно - дозвіллєвої діяльності, при стажі роботи в державних та комунальних закладах більш 3 років - 10 %, більш 10 років 20%, більш 20 років - 30% (а.с. 23).

Згідно протоколу №6 від 15.05.2014 року було проведено зміни до колективного договору Артемівського психоневрологічного інтернату на 2013-2015 роки, які зареєстровані 06.06.2014 року №32 Артемівською державною районною адміністрацією, за якими на підставі класифікатору професій в додатку 7 до Колективного договору замінено назву професії «культорганізатор» на «організатор культурно - дозвіллєвої діяльності». (а.с. 22).

В Артемівському психоневрологічному інтернаті згідно штатних нормативів та штатних розписів на 2011-2013 роки, затверджених начальником головного управління праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, штатного розпису на 2014 рік, затвердженого директором Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, не було передбачено посади «організатор культурно - дозвіллєвої діяльності», а була передбачена посада «культорганізатор» (а.с 42-45).

Згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 01.07.2014 року посаду культорганізатора перейменовано на посаду «організатор культурно - дозвіллєвої діяльності» (а.с. 97).

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 з липня 2014 року проведено доплату за вислугу років (а.с 98-99).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата, це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що при розгляді справ про оплату праці осіб, які працюють за трудовим договором, судам слід відмежовувати сферу державного регулювання оплати праці від сфери її договірного регулювання.

Державне регулювання оплати праці полягає, зокрема, у встановленні розміру мінімальної заробітної плати та інших зазначених у законодавстві норм і гарантій оплати праці працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету (статті 8, 12 Закону "Про оплату праці".

За цими межами здійснюється договірне регулювання оплати праці на основі системи угод, що укладаються на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода), регіональному (регіональна угода) та виробничому (колективний договір) рівнях відповідно до Закону "Про колективні договори і угоди".

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про оплату праці», передбачено, що для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

У відповідності до Статті 6 Закону України «Про оплату праці» основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

У відповідності до Статті 6 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Оскільки професія «організатор культурно - дозвіллєвої діяльності» була внесена до штатного розпису Артемівського психоневрологічного інтернату лише у червні 2014 року у зв'язку з внесенням змін до колективного договору на 2013 - 2015 роки, а оплата праці працівникам бюджетних установ проводиться на підставі штатного розпису в межах бюджетних асигнувань, то надбавка за вислугу років за зазначеною професією повинна була нараховуватись та виплачуватись саме з липня 2014 року.

Що стосується позовних вимог в частині розміру стягнення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, то такі вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від основної вимоги про стягнення надбавки за вислугу років, та оскільки така надбавка стягненню не підлягає, то у стягненні моральної шкоди також слід відмовити.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з відмовою позивачці у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Артемівського психоневрологічного інтернату задовольнити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2015 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Артемівського психоневрологічного інтернату про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: