Постанова

від 23.06.2015 по справі 804/6758/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 р. Справа № 804/6758/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» про накладення арешту на кошти, -

ВСТАНОВИВ :

27 травня 2015 року ОСОБА_2 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ОСОБА_2 ОДПІ, позивач) звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» (далі - ТОВ «Макротекс», відповідач), в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Макротекс», що знаходяться в установах банків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ «Макротекс» має податковий борг в розмірі 3476, 00 грн. по земельному податку, який виник з 28.03.2014 по основному платежу внаслідок несплати донарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України (далі - ПК України). В ході проведених заходів контролюючим органом встановлено відсутність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу та відсутність факту самостійного погашення платником податків податкового боргу. На виконання ст. 89 ПК України по підприємству прийнято рішення від 17.06.2014 № 68 про опис майна у податкову заставу. У зв'язку із вказаним, для забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про накладення арешту на кошти і та інші цінності ТОВ «Макротекс», що знаходяться у банку.

У судове засідання 23 червня 2015 року позивач не з'явився. Представником позивача подано до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника ОСОБА_2 ОДПІ, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 23 червня 2015 року теж не з'явився. Кореспонденція суду повернулася до суду з адреси відповідача, зазначеної в адміністративному позові, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Макротекс» (код ЄДРПОУ 31124353) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 07.08.2000, перебуває на податковому обліку в ОСОБА_2 ОДПІ як платник податків, в тому числі, земельного податку з юридичних осіб.

19.12.2013 посадовими особами ОСОБА_2 ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, за результатами якої встановлено порушення ТОВ «Макротекс» граничних термінів сплати самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань по земельному податку, про що складено акт перевірки від 19.12.2013 № 2005/634/10/04-03-15-04-10/31124355.

На підставі акту перевірки від 19.12.2013 № 2005/634/10/04-03-15-04-10/31124355 позивачем винесено податкові повідомлення рішення:

- від 10.01.2014 № НОМЕР_1, яким на підставі ст. 126 ПК України зобов'язано ТОВ «Макротекс» сплатити штраф у розмірі 10 % грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, в сумі 363, 52 грн. за платежем: земельний податок з юридичних осіб.

- від 10.01.2014 № НОМЕР_2, яким на підставі ст. 126 ПК України зобов'язано ТОВ «Макротекс» сплатити штраф у розмірі 20 % грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, в сумі 3091, 27 грн. за платежем: земельний податок з юридичних осіб.

Податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 направлено на адресу ТОВ «Макротекс» засобами поштового зв'язку 13.01.2014 та отримано підприємством 20.01.2014.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань ОСОБА_2 ОДПІ встановлено порушення ТОВ «Макротекс» граничних термінів сплати самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань по земельному податку, про що складено акт перевірки від 23.01.2014 № 158/11/10/04-03-15-03-10/31124353.

На підставі акту перевірки від 23.01.2014 № 158/11/10/04-03-15-03-10/31124353 позивачем винесено податкове повідомлення рішення від 13.03.2014 р. № НОМЕР_3, яким на підставі ст. 126 ПК України за затримку на 23 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 246, 75 грн. зобов'язано ТОВ «Макротекс» сплатити штраф у розмірі 24, 68 грн. за платежем: земельний податок з юридичних осіб.

Податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 направлено на адресу ТОВ «Макротекс» засобами поштового зв'язку та отримано підприємством 18.03.2014.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 10.01.2014 № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та від 13.03.2014 № НОМЕР_3 відповідачем не оскаржено, докази зворотнього суду не надано; суми грошового зобов'язання є узгодженими.

Грошове зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями відповідачем своєчасно та в повному обсязі не сплачено. На час подання адміністративного позову та розгляду адміністративної справи податковий борг підприємством погашено частково в сумі 3,47 грн. за рахунок переплати.

Таким чином, станом на день розгляду адміністративної справи сума не сплаченого грошового зобов'язання ТОВ «Макротекс» по земельному податку з юридичних осіб складає 3476, 00 грн.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Керуючись положеннями ст. 59 ПК України, позивачем сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 2650-25 від 03.06.2014 про обов'язок відповідача сплатити податковий борг у розмірі 3476, 00 грн. Зазначена вимога була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку та отримана підприємством 11.06.2014, що підтверджується матеріалами справи.

Податковий борг за податковою вимогою відповідачем сплачено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення останнім податкової заборгованості.

З метою встановлення наявності зареєстрованих земельних ділянок у відповідача ОСОБА_2 ОДПІ було направлено запит від 07.08.2014 № 18149/10/04-03-25-01-18 до Відділу Держземагенства у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області. Листом від 21.08.2014 № 1/04-2802 позивача повідомлено, що земельні ділянки за ТОВ «Макротекс» не зареєстровані.

У відповідь на запит ОСОБА_2 ОДПІ від 07.08.2014 № 18148/10/04-03-25-01-18 до Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області останньою повідомлено позивача листом від 04.09.2014 № 07.1/В-26/4878 про те, що згідно з електронно-обліковою системою інспекції відсутня інформація про реєстрацію сільськогосподарської техніки за ТОВ «Макротекс».

На запит контролюючого органу від 15.08.2014 № 18948/04-03-25-01 щодо наявності у відповідача автотранспортних засобів ОСОБА_2 центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкованим ГУ МВС України в Дніпропетровській області надано відповідь про те, що згідно облікової комп'ютерної бази станом на 10.09.2014 за ТОВ «Макротекс» транспортні засоби не зареєстровані.

Згідно з інформацією про рахунки ТОВ «Макротекс» у підприємства є наступні відкриті банківські рахунки: № 26049033575700 (українська гривня) в АТ «УкрСиббанк», № 26005033575700 (долар США) в АТ «УкрСиббанк», № 26005033575700 (російський рубль) в АТ «УкрСиббанк», № 26005033575700 (українська гривня) в АТ «УкрСиббанк», № 26003010104410 (українська гривня) в Ф. «ДН.РУПАТКБ «Південкомбанк», № 26069010104410 (українська гривня) в Ф. «ДН.РУПАТКБ «Південкомбанк».

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи наявний податковий борг в розмірі 3476,00 грн. Судом встановлено, що грошове зобов'язання є узгодженим.

Сума боргу станом на час розгляду справи відповідачем не погашена.

Позивачем вживалися заходи щодо розшуку майна, яке належить відповідачу, для погашення існуючої заборгованості, але було встановлено, що нерухомого майна за відповідачем не зареєстровано. У відповідача навні лише відкриті розрахункові рахунки у банківських установах.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.

Пунктом 94.6 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 568, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1839/24371 (далі - Порядок № 568), який розроблений відповідно до статті 94 глави 9 розділу II ПК України.

Так, п. 7.1 п., п. 7.3 розділу VII Порядку № 568 передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу доходів і зборів до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган доходів і зборів подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Суд зазначає, що вказані норми кореспондуються з положенням пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 ПК України.

При цьому, положеннями п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Як вже було встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у відповідача відсутнє майно, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.

Аналізуючи наведені вище положення законодавства, суд доходить висновку, що наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений відповідний податковий борг, є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків, що безпосередньо врегульовано п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, якою визначено питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

При цьому, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне у контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Отже, в усіх випадках суд постановляє рішення про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 р. № 642/12/13-13 «Про застосування адміністративного арешту коштів».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Судом враховано, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом забезпечення погашення податкового боргу платником податків, проте позивачем доведено вжиття всіх необхідних заходів для погашення відповідачем податкового боргу, доведено неможливість погашення існуючого ТОВ «Макротекс» податкового боргу в інший спосіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 122, 128, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс» про накладення арешту на кошти задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Макротекс»(ідентифікаційний код юридичної особи 31124353, 49070, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 93), що знаходяться на рахунках № 26049033575700 (українська гривня) в АТ «УкрСиббанк», № 26005033575700 (долар США) в АТ «УкрСиббанк», № 26005033575700 (російський рубль) в АТ «УкрСиббанк», № 26005033575700 (українська гривня) в АТ «УкрСиббанк», № 26003010104410 (українська гривня) в Ф. «ДН.РУПАТКБ «Південкомбанк», № 26069010104410 (українська гривня) в Ф. «ДН.РУПАТКБ «Південкомбанк» у межах суми податкового боргу в розмірі 3476 (три тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1