Постанова

від 04.04.2012 по справі 2а/0470/1888/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/1888/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до відповідачів: 1) комунального підприємства "Комунальник"; 2) ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.12.2010р. за № 1, -

ВСТАНОВИВ :

Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідачів: 1) комунального підприємства «Комунальник»; 2) ОСОБА_2, в якому просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.12.2010р. за № 1, укладений між громадянином ОСОБА_2 та комунальним підприємством «Комунальник».

В обґрунтування позову зазначено, що у грудні 2010р. між громадянином ОСОБА_2 та комунальним підприємством «Комунальник» було укладено договір купівлі-продажу трактора ЮМЗ-6, який, як і інше майно підприємства, перебуває у податковій заставі. З огляду на це, позивач вважає, що при укладенні договору порушені вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року (був чинний на момент винесення податкових вимог) (далі - Закон України №2181-ІІІ).

Представники позивача у судовому засіданні заявили клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та зазначили, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач 1) в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи. До суду від відповідача 1) заяв, клопотань, заперечень проти позову не надходило.

Відповідач 2) в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України шляхом направлення судової повістки на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи. До суду від відповідача 2) заяв, клопотань, заперечень проти позову не надходило.

За даних обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідач 1) - комунальне підприємство «Комунальник» (код ЄДРПОУ 31974917) зареєстрований як юридична особа рішенням Юрївської райдержадміністрації від 30.09.2003р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній держаній податковій інспекції Дніпропетровської області, як платник окремих видів податків з 15.10.2003р. за №270, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника від 29.09.2005р. за № 18.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за № 509-ХІІ (далі - Закон України №509-ХІІ) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-ХІІ податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема:

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий, зокрема, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених вимог законодавства уповноваженою особою Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області - податковим керуючим (наказ про призначення від 06.04.2011р. за № 529) на підставі повідомлення від 19.04.2011р. за № 11772/10/24, виданого Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, проведена перевірка стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, комунального підприємства «Комунальник» за період з 10.12.2009р. по 01.04.2011 року. Перевірка проводилась з 19.04.2011 року по 03.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 03.06.2011р. за № 339/24-31974917.

У акті перевірки від 03.06.2011р. за № 339/24-31974917 зафіксоване наступне.

Комунальне підприємство «Комунальник» є боржником до бюджету - підприємство неодноразово допускало несвоєчасну сплату податкових зобов'язань і, як наслідок, періодичне виникнення податкового боргу.

10.02.2005р. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. за № 2181-III (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України № 2181-III) було зареєстровано податкову заставу за № 1672012 на усі активи платника податків - комунального підприємства «Комунальник».

26.01.2010р. термін дії податкової застави продовжено до 26.01.2015 року.

19.02.2010р. Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу за № 4331/10/24.

29.03.2011р. відповідно до положень ст. 89 ПК України винесено рішення про опис майна у податкову заставу (рішення № 9112/10/24/204-31974917).

Наказом від 06.04.2011р. за № 529 начальника Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області призначено податкового керуючого комунальному підприємству «Комунальник».

Крім того, у акті перевірки від 03.06.2011р. за № 339/24-31974917 встановлено, що комунальним підприємством «Комунальник» у порушення вимог абз. «а» п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України № 2181-III реалізовано основні засоби без узгодження із податковим органом.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 31.12.2010р. між громадянином ОСОБА_2 та комунальним підприємством «Комунальник» було укладено договір купівлі-продажу за № 1 трактора ЮМЗ-6.

Відповідно до експертної оцінки вартість трактора становить 26940,00 грн., грошові кошти від продажу надійшли на рахунок комунального підприємства «Комунальник».

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.12.2010р. за № 1, укладений між громадянином ОСОБА_2 та комунальним підприємством «Комунальник».

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990р. за № 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, права органів державної податкової служби встановлені, зокрема, положеннями ст. 20 ПК України: органи державної податкової служби мають право, зокрема:

- у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини;

- звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого

- звертатися у випадках, передбачених законом до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

- звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

- звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, у цьому випадку, а саме: випадку реалізації платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, ні положеннями Закону України «Про державну податкову службу України» від 04.12.1990р. за № 509-XII, ні положеннями ст. 20 ПК України, не передбачено право податкового органу на звернення до суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, яке перебуває у податковій заставі. Натомість законом передбачено перелік заходів, які проводяться податковим органом при здійсненні реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, без дозволу податкового органу, зокрема, звернення до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені ПК України.

Також, суд вважає за необхідне зауважити позивачу на те, що враховуючи, що оскаржуваний договір купівлі-продажу від 31.12.2010р. за № 1 укладений між громадянином ОСОБА_2 та комунальним підприємством «Комунальник» носить приватно-правовий характер і може бути оскаржений до суду у порядку цивільного судочинства.

Крім того, відповідно до п. 91.3 ст. 91 ПК України податковий керуючий, зокрема, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.

У матеріалах позову відсутні докази звернення податкового керуючого до комунального підприємства «Комунальник» з вимогою про відчуження без згоди органу державної податкової служби майна, яке перебувало у податковій заставі.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до відповідачів: 1) комунального підприємства «Комунальник»; 2) ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.12.2010р. за № 1 - відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя В.В ОСОБА_1