Рішення

від 03.12.2007 по справі 2-311/2007

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 -311/2007 p

Справа № 2 -311/2007 p.

                 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

03 грудня 2007 р.             Печенізький

районний суд Харківської області

у складі:

головуючого - судді Іващенко Ю.П.

при секретарі -                             Ріпа І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в смт.

Печеніги цивільну справу за позовом ОСОБА_1  

до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

встановив:

ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу , в якій зазначає, що вона уклала шлюб з відповідачем 18

травня 1990 року ,від цього шлюбу дітей немає. Шлюб у неї та чоловіка третій.

Подружнє життя в шлюбі не склалося , в зв'язку з тим , що в них різні погляди

на життя та на важливі життєві питання, внаслідок чого вищевказані причини

призвели до того , що між ними повністю 

втрачені почуття поваги та кохання, подальше сумісне життя і збереження

сім'ї стали неможливими. Вони разом не проживають, примирення між ними не

можливе . Позивач стверджує , що подружні стосунки між ними припинені в серпні

2007 року.

Майнового та житлового спору немає, спільного господарства

не ведуть. На примирення позивач не згодна.

Відповідач позов визнав , про що

надав суду письмову заяву, при цьому пояснив , що подружні стосунки не

підтримують тривалий час та проживають окремо один від одного.

Виходячи з наведеного, суд вважає,

що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового

засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову

ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.. 174 цього ж

Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову

суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення

позову.

Матеріалами справи встановлено, що

подружні стосунки між сторонами закінчені з 2007 р. і тривалий час вони

проживають окремо один від одного, 

майнового та житлового спору немає, спільного господарства не ведуть, на

примирення не згодні, між сторонами повністю втрачені почуття любові та поваги.

Таким чином, суд вважає, що подальше спільне життя

подружжя та збереження шлюбу суперечить їх інтересам , шлюб сторін повинен бути

розірваний.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.10,11,130,174,209,212,214,215 ЦПК України,ст.ст. 105,110 - 115 Сімейного

Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву 

ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 18 травня 1990 р. в РАЦС

Дзержинським відділом м. Харкова, актовий запис № 480 , між ОСОБА_1  та ОСОБА_2    

розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1  держмито в доход держави за реєстрацію

розірвання шлюбу в органах РАЦС в розмірі 17 (сімнадцять) грн..

2

ОСОБА_2   від подальших витрат по справі -звільнити.

Рішення може бути оскаржене в

апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої

інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги ,з подачею її

копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.