Постанова

від 02.08.2011 по справі 2а/1570/1959/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/1959/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року м.ОдесаОдеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Примор'я»до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2011 року №0000142300 та №0000152300, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Примор'я»(надалі - ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2011 року №0000142300 та №0000152300.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що відповідачем було неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення за НОМЕР_1 та №0000152300 від 22.02.2011 року, з огляду на те, що з боку позивача були відсутні жодні порушення Закону України «Про податок на додану вартість»та «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, позивач зазначив, що чинним законодавством України, не передбачений обов'язок покупця (товару) послуг перевіряти наміри постачальника товару (послуг) щодо сплати ним податків та подання відповідної податкової звітності. А вірогідне порушення сторонами договорів законодавства про податки не є підставою для визнання таких договорі недійсними.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на те, що висновки відповідача відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам та фактам, встановленим в ході перевірки, при цьому пояснивши, що договори, укладені ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»із її контрагентами, не були спрямовані на настання реальних наслідків, а здійснювались із метою формування валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з податку на додану вартість, що в свою чергу призвело до зменшення податкових зобов'язань позивача із зазначених податків, а отже і отримання неправомірної податкової вимоги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як було встановлено в процесі розгляду справи, на підставі направлення від 17.12.2010 року № 517/23036/31969577/70, виданого Балтською міжрайонною державною податковою інспекцією спеціалістами Балтської МДПІ згідно з ч. 1 ст.11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу України»та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 року., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки від 08.02.11р. № 4/2300/31969577/21.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції закону України від 22.05.1997 №283-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено валові витрати на суму 54167 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 13542 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року на 13542 грн; п.п. 7.2.6. п.7.2., пп. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4.'ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №169-ВР зі змінами та доповненнями в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 62573 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 62573 грн., в тому числі:за квітень 2009 року - 35240 грн.; за травень 2009 року - 16500 грн.; за березень 2010 року - 10833 грн.

Не погодившись із висновками Акту позивачем за вих. № 2 від 11.02.2011 року були подані заперечення на адресу Балтської МДПІ.

17.02.2011 року за вих. № 1100/10/23-028 Директору ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»ОСОБА_1 відповідачем була надана відповідь на заперечення, згідно з якою, відповідач вважає висновки акту правомірними.

На підставі акту перевірки від 08.02.11р. № 4/2300/31969577/21 Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області було прийняті рішення від 22.02.2011 року № НОМЕР_2, яким позивачу за порушення Закону України «Про податок на додану вартість» були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 62 573, 00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 15 643,25 та № НОМЕР_1, яким позивачу за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 13 542 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 3385,5.

Не погодившись з прийнятими рішеннями Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 22.02.2011 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»звернулось до суду з даними позовними вимогами.

Проаналізувавши матеріали справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, стосовно порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищені валові витрати підприємства в 1 кварталі 2010 року на 54 167, 00 грн., обґрунтовано тим, що позивачем включено до них витрати по договору на обслуговування комп'ютерних систем та офісної техніки від 25.02.2010 р., укладеного приватним підприємством «Укрспецпроф-ВВ»(код ЄДРПОУ 36610721), що фактично не надавались, що в свою чергу є підставою визнання зазначеного договору нікчемним.

На підставі виявленого порушення Балтською МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.02.2011 року, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 13 542 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 3385,5 (а.с. 14).

Суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки та протиправним податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.02.2011 року з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засідання, між ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»та ПП «Укрспецпроф-ВВ» був укладений договір від 25.02.2010 року про обслуговування комп'ютерних систем та офісної техніки. Відповідно до умов договору були надані послуги на суму 65 000, 00 грн., у тому числі ПДВ - 10 833, 33 грн. На підтвердження виконання зазначеного об'єму робіт і в відповідності з вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»сторонами був підписаний Акт приймання -передачі наданих послуг від 31.03.2010 року. (а.с. 54). Відповідно до вимог чинного на момент виконання умов договору п.п.7.2.6. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «Укрспецпроф-ВВ»була надана позивачеві відповідно податкова накладна № 27 від 31.03.2010р. На підтвердження розрахунку позивача з ПП «Укрспецпроф-ВВ»до суду надане відповідне платіжне доручення від 20.05.2010 року на суму 65 000 грн. (а.с.63).

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, відповідно до вимог законодавства про оподаткування прибутку підприємств за податковою накладною, отриманою від ПП «Укрспецпроф-ВВ», позивачем були включені витрати понесені позивачем за договором від 25.02.2010 року про обслуговування комп'ютерних систем та офісної техніки до валових витрат за 1 квартал 2010 року на суму 13542 гривень.

Висновки відповідача щодо порушення ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»п.п. 7.2.6. п.7.2., пп. 7.4.1., п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 62573 грн., зроблені з підстав визнання договору на обслуговування комп'ютерних систем та офісної техніки від 25.02.2010 р., укладеного з контрагентом ПП «Укрспецпроф-ВВ»(код ЄДРПОУ 36610721) нікчемним, або таким, укладання яких не спричиняє реального настання правових наслідків, а також визнання нікчемним договору на поставку кабельної продукції від 01.04.2009 р. № 58/04, укладеного з ПП «Ург-метмонтаж»(код ЄДРПОУ 36043735).

Як було встановлено в процесі судового розгляду 01.04.2009 р. між позивачем та ПП «Ург-Метмонтаж»було укладено договір поставки № 58/04 від 01.04.2009 р., найменуваннями та кількістю згідно із Специфікацією (додаток № 1 до договору поставки на загальну суму 310 441,39 грн., у тому числі ПДВ - 51 740,24 грн.). Факт поставки ПП «Ург-Метмонтаж»матеріалів та обладнання підтверджується належним чином оформленими накладними № 19/05 від 29.05.2009 р. на суму 99 000,00 грн., у т.ч. 16 500 грн. (а.с.61), а також накладною № 15/04 від 30.04.2009 р. на суму 211 441,39 грн., у т.ч. ПДВ - 35 240,24 грн.(а.с.60). Крім того факт виконання умов договору та належного розрахунку між контрагентами підтверджується платіжними дорученнями від 29.05.2009 року та 30.04.2009 року (а.с.62).

Також слід зазначити, що 25.06.2009 року приймальною комісією ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»було проведено прийняття робіт з будівництва оптичних та коаксіальних ліній, у зв'язку із чим був підписаний акт прийняття побудованих лінійних споруд, згідно з яким ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»приймає в експлуатацію побудовані лінії м.Балта, смт. Любашівка, кошторисна та фактична вартість яких складає 99 000, 00 грн. (а.с.122).

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення однієї з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з

використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, якими є позивач та його контрагенти, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно з п.п. 7 .2.3. п.7.2 ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, відповідно до зазначених норм, з моменту оплати коштів за товар і послуги та отримання ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»податкових накладних від ПП «Укрспецпроф-ВВ», ПП «Ург-Метмонтаж»у позивача виникло право на формулювання валових витрат з податку на прибуток підприємств у сумі 13 542, 00 грн. за 1 квартал 2010 року та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 62 573, 00 грн. за квітень і травень 2010 р., що він і зробив у відповідних податкових деклараціях.

З акту перевірки вбачається, що висновок Балтської МДПІ про протиправне формування суми валових витрат з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року та включення вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту за квітень та травень 2009 року року ґрунтуються на тому, що угоди між позивачем та ПП «Укрспецпроф-ВВ», ПП «Ург-Метмонтаж»були укладені без наміру настання реальних наслідків, а тому відповідно до ст.ст.215, ст.203 ЦК України мають ознаки нікчемності.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 ГКУ, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідно органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Разом з тим, відповідно до ст.234 ЦК України укладання угоди без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є ознакою фіктивного правочину, який не є нікчемним, а відповідно до цієї статті такий правочин може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, а податкові органи такими повноваженнями діючим законодавством не наділені.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду доказів щодо визнання вказаних угод між ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я» та його контрагентами у встановленому законом порядку недійсними.

Таким чином, враховуючи правомірність формування валових витрат та податкового кредиту підприємством, у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі ст. 123 Податкового кодексу України, а також винесення оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь від 22.02.2011 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність прийнятих ним оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень 22.02.2011 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1, у зв'язку із чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Телерадіокомпанія Примор'я»та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Примор'я»до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.02.2011 року №0000142300 та №0000152300 -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області №0000142300 та №0000152300 від 22.02.2011 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею02 серпня 2011 року р.

Суддя О.В. Колесниченко