Постанова

від 18.08.2010 по справі 2а-1867/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року Справа № 2а-1867/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Колтуновій А.Ю.

за участю представників:

- від позивача -ОСОБА_1,

- від відповідача-1 - ОСОБА_2,

- від відповідача-2 - не з'явився;

- від третьої особи - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції до відділу державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції у Кіровоградській області, СПД «Укрспецюст», третя особа на стороні позивача ВАТ «Новомиргородський цегельних завод» про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів та свідоцтва на придбання приміщення з прилюдних торгів.

Встановив:

Маловисківська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції у Кіровоградській області (надалі -відповідач-1), СПД «Укрспецюст»(надалі -відповідач-2), третя особа на стороні позивача ВАТ «Новомиргородський цегельних завод» (надалі -третя особа) та просив визнати недійсним акт про проведення прилюдних торгів від 07.05.2007р.; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Позов обґрунтований тим, що в зв'язку з виникненням податкового боргу активи третьої особи було передано в податкову заставу. Відповідач-1 та відповідач-2 не мали права проводити публічні торги щодо реалізації майна третьої особи. Голова правління третьої особи ОСОБА_3 повідомляв відповідача-1 про знаходження майна в податковій заставі.

Зважаючи на обставини викладені в позовній заяві позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні зважаючи на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

В судовому засіданні 18.08.2010 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 23.08.2010р.

Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.04.1998 року в зв'язку з виникненням податкового боргу третьої особи активи платника було передано у податкову заставу, яку було зареєстровано ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України 07.05.1999р. (а.с. 9) та 23.01.2003 р. (а.с. 12).

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»21.12.2000р. №2181-ІІІ з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Позивач 28.04.1999 року звернувся до державного реєстратора ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України з заявою про включення до Державного реєстру застав запису щодо податкової застави на активи третьої особи (код ЄДРПОУ 05402826), яку 07.05.1999 року було зареєстровано у Державному реєстрі застав рухомого майна.

Позивачем, відповідно п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", 18.10.2001 року вручено головному бухгалтеру третьої особи першу податкову вимогу № 1/86 від 16.10.2001 року (а.с. 10) на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями на суму 803,50 грн. та 29.11.2001 року директору ОСОБА_4 вручено другу податкову вимогу № 2/187 від 18.11.2001 року (а.с. 11) на суму 2 680,25 грн.

В зв'язку з непогашенням платником податків суми податкового боргу, керівником податкового органу винесено рішення № 8 від 14.06.2005 року про стягнення коштів та продаж інших активів третьої особи в рахунок погашення його податкового боргу.

Податковим керуючим, відповідно до вимог Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", проведено опис цілісного майнового комплексу третьої особи, про що складено відповідний акт опису активів від 27.04.2006 року.

19.04.2007 року державним реєстратором обтяжень рухомого майна змінено запис про виникнення податкової застави від 22.04.1998 року на все майно і майнові права боржника на активи платника податків згідно акту опису від 27.04.2006 року.

23.04.2007 року відповідачем-1 через відповідача-2 на прилюдних торгах продано майно третьої особи, яке перебувало у податковій заставі.

Суд зазначає, що дії відповідача-1 по реалізації цілісного майнового комплексу є незаконними, оскільки в першу чергу при здійснені виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника державний виконавець, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язаний був з'ясувати, чи не знаходиться майно третьої особи у податковій заставі. Державним виконавцем вказані вимоги не були дотримані, хоча як встановлено матеріалами справи майно боржника у податкові заставі перебувало з 07.05.1999 року.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення реєстру обтяжень рухомого майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830 державна реєстрація податкової застави проводиться лише ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції та його філіями.

Державний виконавець зобов'язаний був направити до ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції відповідний запит про наявність податкової застави, але ці вимоги не виконані.

Відчуження майна та майнових прав, які перебувають в податковій заставі, згідно ст. 8 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підлягає письмовому узгодженню з податковим органом.

Крім того, цією ж статтею передбачено, надання майна, що перебуває у податковій заставі, у наступну заставу або його використання для забезпечення дійсної чи майбутньої вимоги третіх осіб не дозволяється.

Позивач не надавав згоди на відчуження майна боржника.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова застава має перевагу перед іншими вимогами кредиторів.

Положення п. 1.7 ст. 1 вказаного Закону визнано таким, що відповідають Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005.

У зв'язку з прийнятим Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 наказом Державної податкової адміністрації України від 06.07.2006 року № 385 затверджено податкове роз'яснення положень ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за запитом платника податків, який має податковий борг, податковий орган може видати письмове повідомлення про звільнення окремих видів активів такого платника податків з-під податкової застави.

Третя особа не зверталась до позивача з письмовим запитом щодо звільнення окремих видів активів з-під податкової застави.

Як зазначив представник позивача, голова правління третьої особи ОСОБА_3 повідомив особисто працівників відповідача-1 про існування податкової застави.

Відповідно до п. 4 наказу ДПА України № 338 від 28.08.2001 року Про затвердження порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 0З.10.2001 року № 857/6048, право податкової застави має пріоритет перед:

1) будь-якими правами інших застав, які не були зареєстровані у державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна до виникнення права на таку податкову заставу;

2) будь-якими правами інших застав, що виникли після моменту виникнення такого права на податкову заставу, незалежно від того, чи були зареєстровані права інших застав у державних реєстрах застав рухомого майна або нерухомого майна, чи ні;

3) будь-якими правами інших застав, що виникли або були зареєстровані у державних реєстрах застав рухомого або нерухомого майна в той самий день, коли виникло право податкової застави.

Таким чином, судом встановлено протиправність дій посадових осіб відповідача-1 під час реалізації 07.05.2007р. нерухомого майна третьої особи, яке перебувало в податковій заставі.

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представником відповідача-1 подано клопотання (а.с. 59) про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про факт реалізації майна третьої особи, яке перебувало в податковій заставі, ще в травні місяці 2007 року, що підтверджується листом позивача (а.с. 60) адресованим відповідачеві-1 про надання копії протоколу проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу третьої особи.

Крім того, позивач приймав участь в якості третьої особи у розгляді справи №6/284, яка розглядалась господарським судом Кіровоградської області за позовом ДПА у Кіровоградській області до відділу державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції та КФ СДП «Укрспецюст» про визнання недійсним акта про проведення прилюдних торгів 07.05.2007р. та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, що також додатково вказує на обізнаність позивача про факт реалізації майна третьої особи, яке перебувало в податковій заставі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19.08.2010р.

Суддя -підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_5