Постанова

від 21.12.2010 по справі 2а-5717/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-5717/10/2370

21.12.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання -Хоменко О. О.,

за участю представників:

позивача -ОСОБА_1,

відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції до Державної наукової установи В«Смілянське спеціалізоване конструкторське бюро по обладнанню для цукрової промисловостіВ» про стягнення податкового боргу,

встановив:

Смілянська об'єднана державна податкова інспекція подала позов про стягнення з Державної наукової установи В«Смілянське спеціалізоване конструкторське бюро по обладнанню для цукрової промисловостіВ» податкового боргу в розмірі 2 965 грн. 84 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 16.11.2010р. у відповідача обліковується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 704 грн. 88 коп., по земельному податку в розмірі 1 656 грн. 96 коп. та з частини прибутку (доходу) господарських організацій, що виплачується до бюджету, в розмірі 604 грн., який до бюджету не сплачений.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Відповідач як суб'єкт господарювання -юридична особа, ідентифікаційний код 00334907, зареєстрований виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 14.03.2000р., взятий на облік в органах державної податкової служби як платник податків 22.05.2000р.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон № 2181-ІІІ).

Щодо земельного податку суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України В«Про плату за землюВ» передбачено, що використання землі в Україні є платним; плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель; розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 цього Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Судом встановлено, що 04.02.2010р. відповідачем до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції поданий податковий розрахунок земельного податку на 2010 рік із зазначенням загальної річної суми цього податку в розмірі 3 313 грн. 90 коп. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України В«Про плату за землюВ» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як свідчать матеріали справи, відповідач земельний податок за квітень -вересень 2010 року у встановлені законом терміни не сплатив, податковий борг складає 1 656 грн. 96 коп.

Стосовно податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач 06.11.2009р. до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції подав податкову декларацію з податку на додану вартість за третій квартал 2009 року із самостійно визначеною в ній сумою податкових зобов'язань, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет, в розмірі 1 825 грн. Строк сплати податкового зобов'язання сплив 19.11.2009р. 04.02.2010р. відповідач подав декларацію за четвертий квартал 2010 року в якій зменшив податкове зобов'язання попереднього звітного періоду на 1 825 грн.

У зв'язку з зазначеним позивачем складено акт від 20.05.2010р. № 1035/15-025/00334907 на підставі якого та згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 365 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання.

Крім того, 20.05.2010р. позивачем складено акт № 1036/15-025/00334907 в якому встановлено неподання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2010 року. На підставі вказаного акту позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № НОМЕР_2 яким визначив відповідачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 5.2.1. пункту 5.2., частини 3 підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту; у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах В«аВ» -В«вВ» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Податкові повідомлення-рішення надіслані за відповідною адресою, повернуті відділенням поштового зв'язку, та були розміщені на дошці податкових оголошень згідно вимог підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 вказаного Закону.

Отже, податковий борг відповідача по податку на додану вартість з урахуванням часткової сплати, нарахованої пені, складає 704 грн. 88 коп.

Стосовно частини прибутку (доходу) суд зазначає наступне.

20.05.2010р. позивачем складено акт № 1038/15-025/00334907 в якому встановлено, що відповідачем при поданні розрахунку частини чистого прибутку за перше півріччя 2009 року самостійно зменшено частину прибутку за цей період в розмірі 60 грн., яка нарахована за попередній період поточного року - перший квартал 2009 року. В першому кварталі 2009 року зазначена сума нарахована не була, а тому відповідач занизив суму частини чистого прибутку за кожний вказаний вище період по 60 грн. При цьому за кожне порушення позивачем нараховані штрафні санкції в розмірі 17 грн.

На підставі зазначеного акту позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № 0024831501/0 про визначення відповідачу суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в розмірі 154 грн., в тому числі 120 грн. основного платежу та 34 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім цього актом № 1037/15-025/00334907 від 20.05.2010р. позивачем встановлено неподання відповідачем розрахунків частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами діяльності за перший квартал 2009р., за три квартали 2009 року та за 2009 рік.

На підставі цього акту позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 01.07.2010р. № 0024761501/0 про визначення відповідачу суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в розмірі 510 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкові повідомлення-рішення надіслані за відповідною адресою, повернуті відділенням поштового зв'язку, та були розміщені на дошці податкових оголошень згідно вимог підпункту 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 вказаного Закону.

Отже, борг відповідача по цьому податку складає 604 грн.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України В«Про державну податкову службу в УкраїніВ» передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державної наукової установи "Смілянське спеціалізоване конструкторське бюро по обладнанню для цукрової промисловості" (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Артема, 112, ідентифікаційний код 00334907) в дохід бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 21367325) податковий борг в розмірі 2 965 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 84 коп.

Суддя В.О. Гаврилюк