cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.08.2015 Справа № 905/378/15
Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.
при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений шлях", Одеса
до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика", с.Ровнополь, Волноваський район
про стягнення 32119,48грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Попов В.В.;
від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов, Товариством з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях», м.Одеса звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика", с.Ровнополь, Волноваський район про стягнення 32119,48грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №17/0714 від 22.07.2014р., відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 20304,02грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 4042,93грн., 3% річних у розмірі 233,63 та індексу інфляції у розмірі 7538,90 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'являвся, 06.08.2015року через канцелярію суду надійшов відзив №85 від 31.07.15р., в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'являвся, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.
При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771) та усним клопотанням позивача, справа розглядалась російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» (Орендодавець), (код 36501411 перейменовано в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ») та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКА ПТАХОФАБРИКА» (Орендар) 08 квітня 2014 року укладений договір №17/0414 оренди майна з правом про викуп.
За умовами укладеного договору (п.1.1.) Орендодавець передає Орендарю в тимчасове володіння та використання майно, а Орендар зобов'язується сплатити Орендодавцю орендну плату, а по закінченню строку дії договору повернути йому вказане майно, або викупити його.
Майно, яке є предметом даного договору (об'єкт оренди), є 40-ка футовий рефрижераторний контейнер стандарту ISO, №№6023539 (п.1.2 договору).
Відповідно до умов п.2.1. договору за використання майна Орендавець сплачує Орендодавцю плату, виходячи з наступних ставок за кожну календарну добу оренди 1 контейнера у розмірі 253,31грн.
Згідно умов п.3.2 договору Орендар сплачує вартість орендної плати, визначеної в пунктах 2.1 та 5.1 на підставі рахунку Орендавця і в строк до 2 (двох) банківських днів.
Пунктом 4.2.1 договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно сплачувати платежі.
Первісний строк оренди визначається, як 23квітня - 22липня 2014р. По бажанню Орендавця строк може бути продовжено. Орендавець заявляє про своє бажання продовження строку оренди за 10 днів до закінчення первісного строку оренди (п.5.1 договору).
Відповідно до умов п.6.2. договору за просрочку орендних платежів по виставленим рахункам, Орендатор сплачує Орендодавцю пеню у розмірі двох облікових ставок Національного банку України за кожний день прострочення.
22 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» (код 36501411 перейменовано в ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ»)) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКА ПТАХОФАБРИКА» укладений договір оренди №17/0414.
15 серпня 2014 року між ТОВ «ТД «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ», ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» та СТОВ «ДОНЕЦЬКА ПТАХОФАБРИКА» укладено угоду згідно якої: у договорі оренди майна №07/0414 від 08 квітня 2014 року у зв'язку з перейменуванням замінити назву Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ»; у договорі замінено сторону договору Орендодавці - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» код 36501411 на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» код 39348569; з моменту укладання угоди всі права Орендодавця за договором, у тому числі права вимоги боргу станом на момент укладання цієї угоди переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ».
15 серпня 2014 року між ТОВ «ТД «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ», ТОВ «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» та СТОВ «ДОНЕЦЬКА ПТАХОФАБРИКА» укладено угоду згідно якої: у договорі оренди майна №07/0414 від 22 липня 2014 року замінено назву Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ»; у договорі замінено сторону договору Орендодавця - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» код 36501411 на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ» код 39348569; з моменту укладання угоди всі права Орендодавця за договором, у тому числі права вимоги боргу станом на момент укладання цієї угоди переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ».
Згідно зазначених договорів оренди відповідачу передано 2 (два) 40-ка футових рефрижераторних контейнера MAEU IC 86 6023539 45 RI MAERSK.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач повернув орендоване майно, а саме контейнери в кількості один 40 футовий рефрежираторний MAEU 5839221 та контейнери в кількості один 40 футовий рефрежираторний MAERSK MAUE IC 86 6023539 45 R1 MAERSK, що підтверджується актами приймання-передачі контейнерів від 11 грудня 2014 року та 21 лютого 2015 року.
Також в матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-0000038 від 20.07.2014 року, №ОУ-0000035 від 30.06.2014р., №ОУ-0000028 від 30.05.2014р., №ОУ-0000018 від 22.04.2014р., ОУ-0000055 від 19.08.2014р, № ОУ-0000040 від 31.07.2014р., №Оу-0000004 від 31.08.2014р., які підписані позивачем та відповідачем.
Як вбачається з виписки банку по рахунку відповідачем здійснювались перерахування коштів від 16.10.2014 року оплата згідно рахунку-фактури №СФ-0000010 від 29.08.2014р. в ТР ПДВ СТОВ ДОНЕЦЬКА П/Ф, 31187235 ч/з Хмеляр В.П., 22. на розрахунковий рахунок позивача, тобто даними діями відповідачем визнано правонаступником позивача, проти якого він заперечував у відзиві на позовну заяву.
За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складала: за оренду приміщення - 20304,02грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 4042,93грн., 3% річних у розмірі 233,63 та індексу інфляції у розмірі 7538,90 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст.12 ЦК України.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.
Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).
Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).
За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, відповідно до умов п.2.1. договору за використання майна Орендавець сплачує Орендодавцю плату, виходячи з наступних ставок за кожну календарну добу оренди 1 контейнера у розмірі 253,31грн.
Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди №07/0414 від 08.04.2014р. та №17/0714 від 22.07.2014р. належним чином не виконав, орендну плату не сплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 20304,02грн.
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 20304,02грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 233,63грн. та інфляційних витрат в сумі 7538,90грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 7538,90грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 233,63грн. є обґрунтованими, арифметично вірними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені в сумі 4042,93грн. за прострочення сплати орендної плати на підставі умов п.6.3 договору оренди суд зазначає наступне:
Згідно з ч.2 ст.193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься у ст.611 ЦК України, відповідно до якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Приписами п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013р.«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст.549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст.216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Перевіривши розрахунок пені суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи позивачем належним чином доведено вимоги, які викладено ним у позовній заяви, а відповідач їх не спростував.
Крім того, з виписки банку по рахунку відповідачем здійснювались перерахування коштів від 16.10.2014 року оплата згідно рахунку-фактури №СФ-0000010 від 29.08.2014р. в ТР ПДВ СТОВ ДОНЕЦЬКА П/Ф, 31187235 ч/з Хмеляр В.П., 22. на розрахунковий рахунок позивача, вбачається, що даними діями відповідач здійснював розрахунки за спірним договором та своїми діями визнав належним правонаступником позивача, проти якого він заперечував у відзиві на позовну заяву.
Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17 грудня 2013р.«Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», ст.ст. 11-16, 202, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 629, 632, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 193, 216-218, 230, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях», м.Одеса звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика", с.Ровнополь, Волноваський район про стягнення 32119,48грн, задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика", с.Ровнополь, Волноваський район (85760, Донецька область, Волноваський район, с. Ровнополь, вул. Донецька, 4, код ЄДРПОУ 31187235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях», м.Одеса (65104, Одеська область, м.Одеса, пр.-т.Академіка Глушка,29, каб.201. код ЄДРПОУ 39348569) заборгованість по орендній платі в сумі 20304,02грн., пеню в сумі 4042,93грн., 3% річних у розмірі 233,63 та індексу інфляції у розмірі 7538,90 грн.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька птахофабрика", с.Ровнополь, Волноваський район (85760, Донецька область, Волноваський район, с. Ровнополь, вул. Донецька, 4, код ЄДРПОУ 31187235) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях», м.Одеса (65104, Одеська область, м.Одеса, пр.-т.Академіка Глушка,29, каб.201. код ЄДРПОУ 39348569) витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.08.2015р.
Суддя С.В. Тоцький
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2015 |
Оприлюднено | 18.08.2015 |
Номер документу | 48336725 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
С.В. Тоцький
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні