Рішення

від 11.08.2015 по справі 906/827/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" серпня 2015 р. Справа № 906/827/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Скородинський В.І. - дов. від 05.03.2015 № 248

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Помісної церкви "Ісуса Христа" християн віри євангельської (м. Житомир)

про стягнення 17552,52 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 17552,52 грн заборгованості з орендної плати нерухомого майна, згідно договору №1442 від 04.04.2012, що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 42/7, загальною площею 56,9 кв.м.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою поштового відділення:" за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно п.3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.04.2012 між комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець/позивач) та Помісною церквою "Ісуса Христа" християн віри євангельської (орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 1442, за умовами якого, за Актом приймання-передачі від 02.07.2013, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення для проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 42/7, загальною площею 56,9 кв.м. (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 3.2. вищевказаного договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженого рішенням Житомирської міської ради, або за результатами конкурсу на право укладення договору оренди комунальної власності територіальної громади м. Житомира.

Відповідно до пункту 3.3. Договору оренди нерухомого майна № 1839, орендна плата за перший місяць оренди становить 1055,50 грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

02.07.2013 Помісною церквою "Ісуса Христа" християн віри євангельської орендоване приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 42/7, загальною площею 56,9 кв.м. звільнено та передано за Актом прийому-передачі орендодавцю - Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та балансоутримувачу - Комунальному підприємству "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 10 (а.с.11).

За період з травня 2012 по липень 2013 рік позивач виставив для оплати рахунки на загальну суму 18819,12 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором.

Крім того, статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

У відповідності до пункту 3.1 зазначеного договору оренди, орендар користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 17552,52 грн, що підтверджено довідкою позивача № 958 від 11.08.2015 та розрахунком заборгованості (а.с. 32, 13).

17.07.2014 та 13.03.2015 позивач звертався до відповідача з вимогами № 650 та №292 відповідно, сплатити існуючу заборгованість, проте відповідач залишив їх без відповіді та задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 17552,52 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За ст. 627, 629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Помісної церкви "Ісуса Христа" християн віри євангельської (10007, м. Житомир, пров. Новогоголівський, 21, код 25712575) на користь комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (юридична адреса: 10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4; фактична адреса: м. Житомир, майдан Перемоги, 6, код 34788934):

- 17552,52 грн боргу;

- 1827,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.08.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)