Рішення

від 28.07.2015 по справі 908/3159/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/93/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2015 Справа № 908/3159/15

За позовом Прокурора Якимівського району Запорізької області (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 25) в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Котляревського, 9)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Мелітопольська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндходів у Запорізькій області (72312, м. Мелітополь, вул. Кірова, 31)

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Логінова М.В. - представник за довіреністю № 100 від 11.02.15.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Від прокуратури: Дядюшева К.Є., посвідчення № 032488 від 11.03.15. (прокуратура Запорізької області)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 14.05.15. звернувся Прокурор Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» про:

- розірвання Договору оренди землі № б/н від 15.01.09., укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс»;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» передати земельну ділянку площею 0,1406 га (кадастровий номер 2320355400:11:001:0339) для розміщення пляжного устаткування, відповідно до нормативно-грошової оцінки вартістю 234290,54 грн., яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Федотова територіальній громаді смт. Кирилівка, в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по своєчасній сплаті орендних платежів, в зв'язку з чим виникла необхідність розірвати Договір оренди та повернути орендовану земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 1405.15. порушено провадження у справі № 908/3159/15, справі присвоєно номер провадження 19/93/15, судове засідання призначено на 09.06.15. о 10-50.

Представник позивача в судове засідання 09.06.15. не з'явився, але від нього 08.05.15. через Відділ документального документообігу господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника позивача бути присутнім в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання 09.06.15. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, але від нього через Відділ документального документообігу господарського суду 08.06.15. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника позивача бути присутнім в судовому засіданні.

Представник третьої особи в судове засідання 09.06.15. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.15. розгляд справи № 908/3159/15 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 08.07.15. о 11-00.

Представник прокуратури в судовому засіданні 08.07.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Прокурора Якимівського району в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області задовольнити повністю.

Представник позивача в судове засідання 08.07.15. повторно не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 08.07.15. повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, але від нього через Відділ документального забезпечення господарського суду 07.07.15. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні.

Від відповідача через Відділ документального документообігу господарського суду 07.07.15. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору у справі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.07.15. відповідно до ст. 69 Господарського-процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи до 28.07.15. о 10-30.

Представники Прокуратури та позивача в судовому засіданні 28.07.15. підтримали позовні вимоги, просили суд позов Прокурора Якимівського району Запорізької області задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 28.07.15. втретє не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, письмового відзиву на позов відповідач не подав, про час та місце проведення судового засідання були попереджений належним чином.

Відповідно до п.п. 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач та третя особа є належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи і їх неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3159/15.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників Прокуратури та позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

На підставі зазначених положень, Прокурор Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про розірвання Договору оренди та повернення орендованої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.01.09. між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс» (далі - Орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір).

Пунктом 1 Договору сторонами передбачено, що Орендодавець на підставі рішення двадцять четвертої сесії п'ятого скликання Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області № 44 від 10.07.08. передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для розміщення пляжного устаткування, яка знаходиться в межах смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вулиця Коса Федотова.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1406 га (п. 2 Договору).

Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 15.01.09. вбачається, що Орендодавець передав земельну ділянку, а Орендар прийняв спірну земельну ділянку в оренду без претензій та заперечень.

Згідно з приписами п. 8 Договору передбачено, що Договір укладається строком на 49 років.

Орендна плата вноситься орендарем згідно рішення двадцять четвертої сесії п'ятого скликання Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області № 44 від 10.07.08. у грошовій формі та в розмірі: 3687,43 грн., щорічно, що згідно розрахунку орендної плати земельної ділянки складає 3 % від нормативної грошової оцінки за календарний рік (п. 9 Договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 10 Договору).

Статтею 18 Договору передбачено, що систематична несплата орендарем орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Прокурор посилається на те, що грошові зобов'язання по сплаті орендної плати відповідачем у період березня 2013 р. по дату подання даної позовної заяви не виконувались, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» виникла заборгованість з орендної плати в сумі 2115,05 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості з орендної плати, складеною Мелітопольською ОДПІ ДФС у Запорізькій області № 66/09/08-21-17 від 02.04.15., яка міститься в матеріалах справи

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Прокурор вказує на те, що порушення відповідачем умов Договору оренди землі щодо систематичної несплати орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою є підставою для розірвання Договору оренди землі від 15.01.09. та повернення її позивачу.

Оцінюючи подані Прокурором докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувач зобов'язаний своєчасно сплачувати податок або орендну плату.

З приписів п. 30 Договору вбачається, Орендар зобов'язався своєчасно вносити Орендодавцю орендну плату.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання за Договором позивачем виконано в повному обсязі, а саме, відповідачу було передано в орендне користування земельну ділянку загальною площею 0,1406 га, для розміщення пляжного устаткування, яка знаходиться в межах смт Кирилівка Якимівського району Запорізької області, вулиця Коса Федотова, що підтверджується актом прийому-передачі від 03.08.07. до Договору, копія якого міститься у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідачем починаючи з березня 2013 р. не виконувались зобов'язання за Договором в частині внесення орендних платежів за користування спірною земельною ділянкою, в зв'язку з чим, станом на день звернення Прокурора до суду з даним позовом - 14.05.15., у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» існувала заборгованість перед Орендодавцем з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 2115,05 грн.

Вказана заборгованість позивача підтверджується листом Мелітопольської ОДПІ ДФС у Запорізькій області № 66/09/08-21-17 від 02.04.15. з розрахунком, які містяться в матеріалах справи, з якого вбачається, що станом на 02.04.15. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» з орендної плати за землю складає 2115,05 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 18 Договору передбачено, що систематична несплата орендарем орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Закон України «Про оренду землі» визначає підстави і порядок припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Статтями 31, 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Матеріалами справи, станом на день звернення Прокурора до суду з даним позовом підтверджується заборгованість відповідача з орендної плати за землю в розмірі 2115,05 грн., про що свідчить лист Мелітопольської ОДПІ ДФС у Запорізькій області № 66/09/08-21-17 від 02.04.15. з відповідним розрахунком.

Згідно п. «д» ст. 141 Земельного кодексу України передбачено, що систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою.

У відповідності до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт несплати з боку відповідача сум орендної плати за користування спірною земельною ділянкою протягом одного року і більше, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про існування систематичності несплати орендної плати за землю.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Орендар систематично не сплачував орендні платежі за використання спірної земельної ділянки, що призвело до утворення суми заборгованості, яка станом на день звернення прокуратури до суду з даним позовом становила 2115,05 грн.

Відповідно до п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт систематичного невиконання відповідачем зобов'язань по сплаті орендної плати за Договором оренди землі від 15.01.09., що є підставою для розірвання вказаного вище Договору оренди в судовому порядку, згідно норм ст. 32 Закону України «Про оренду землі».

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України у справі № 11/31 від 01.09.11., № 5020-781/2012 від 12.03.13.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02. № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання Договору оренди є виключно правом, а не обов'язком прокурора (позивача), тому недотримання прокурором та позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання Договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання Договору за наявності спору, тобто відсутності згоди розірвання Договору.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України у справі № 28/5005/640/2012 від 20.11.12.

Із фактичних обставин і матеріалів справи вбачається, що відповідачем належним чином не виконувались зобов'язання за Договором в частині сплати орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, що є істотним порушенням умов Договору, а отже, наявні передбачені законом підстави для розірвання Договору оренди землі від 15.01.09. на вимогу Орендодавця - позивача.

Враховуючи вищевикладене, позов Прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області щодо розірвання Договору оренди землі від 15.01.09., укладеного між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс», є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно п. 27 Договору передбачено, що після припинення дії договору Орендар поветає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в зв'язку з розірванням Договору оренди землі від 15.01.09., відповідач втрачає статус Орендаря, а тому позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» передати земельну ділянку площею 0,1406 га (кадастровий номер 2320355400:11:001:0339) для розміщення пляжного устаткування, відповідно до нормативно-грошової оцінки вартістю 234290,54 грн., яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району Запорізької області, вул. Коса Федотова територіальній громаді смт. Кирилівка, в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач обґрунтованих заперечень суду не навів, доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини, не надав.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється сума судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позову немайнового характеру справляється сума судового збору в сумі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що Прокурором заявлено позовну вимогу про розірвання Договору, сума судового збору за якою складає 1218,00 грн.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.13. зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Суд зазначає, що вимога про повернення земельної ділянки є майновою вимогою, яка має обчислятись з оцінки вартості спірної земельної ділянки.

Оскільки відповідно до нормативно-грошової оцінки, вартість майна складає 234290,54 грн., сума судового збору за даною вимогою складає 4685,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, прокуратурою заявлено майнову та немайнову вимоги, в зв'язку з чим, суд стягує з відповідача суму судового збору в розмірі 5903,81 грн. в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора Якимівського району Запорізької області в інтересах держави в особі Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди землі від 15.01.09., укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діоніс», який зареєстрований у Якимівському РВ Запорізької РФ ДП «Центр ДЗК при «Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.05.09. за № 040926400082.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Діоніс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Котляревського, 9, код ЄДРПОУ 32923989) повернути Кирилівській селищній раді Якимівського району Запорізької області (72563, Запорізька область, смт. Кирилівка, вул. Калініна, 67, код ЄДРПОУ 25489968) земельну ділянку площею 0,1406 гпа (кадастровий номер 2320355400:11:001:0339) для розміщення пляжного устаткування, відповідно до нормативно-грошової оцінки, вартістю 234290,54 грн., яка знаходиться в межах смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоніс» (69096, м. Запоріжжя, вул. Котляревського, 9, код ЄДРПОУ 32923989) в дохід Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22080300, код ЄДРПОУ 34677145, банк одержувача: УДК у Запорізькій області, р/р 31110094700007, МФО 813015) 5903 (п'ять тисяч дев'ятсот три) грн. 81 коп. - судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.15.

Суддя І.В. Давиденко