Рішення

від 07.08.2015 по справі 910/14726/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.08.2015Справа №910/14726/15 За позовомДержавного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» доТовариства з обмеженою відповідальністю «МАСС-ЛОГІСТИК» простягнення 3  017,53 грн. Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державне підприємство «Іллічівський морський торговельний порт» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСС-ЛОГІСТИК» про стягнення 3  017,53 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №488/ск/349-ПІ-ІЛФ-13 від 16.10.2013 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2  035,48 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 295,28 грн., 3% річних у розмірі 15,06 грн. та інфляційних у розмірі 671,71 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.07.2015 р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 07.08.2015 р. у зв'язку з неявкою представників сторін. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103034562540. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду. Місцезнаходження відповідача за адресою: 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України. Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011   р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). За таких обставин, незважаючи на те, що сторони у судові засідання 08.07.2015 р. та 07.08.2015 р. не з'явилися, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Суд відзначає, що позивачем в позовній заяві було визначено ціну позову, що знайшло своє відображення під час складання ухвали про порушення провадження, а саме замість ціни позову « 3  017,53 грн.» було вказано « 2  881,39 грн.». За змістом п. 1 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Згідно з ч. 3 вказаної статті ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Враховуючи викладене, ціна позову в даному випадку позивачем вказана невірно, а відтак під час вирішення спору по суті суд виходить із ціни позову, сформованої відповідно до приписів ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 07.08.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 16.10.2013 р. між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» (підприємство), Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (адміністрація) та ТОВ «МАСС-ЛОГІСТИК» (експедитор) було укладено договір про використання інфраструктури Іллічівського морського порту та надання послуг спеціалізованим вантажним комплексом №488/ск/349-ПІ-ІЛФ-13 (надалі – «Договір»). Відповідно до п. 1.1.1 Договору підприємство надає експедиторові комплекс послуг, що пов'язані зі створенням умов для митного та інших видів контролю державними контролюючими органами на території Спеціалізованого вантажного комплексу підприємства (СВК), а також виконує роботи та надає послуги, що не зазначені в цьому договорі, але пов'язані з перебуванням вантажів на території СВК. Інші роботи та послуги надаються підприємством за заявкою експедитора. Згідно з п. 1.1.3 Договору експедитор зобов'язується доставити імпортні і транзитні безпечні і не потребуючі особливих режимів зберігання вантажі в 20, 40 і понад 40-футових контейнерах стандартів ISO на територію СВК та оплатити надані підприємством та адміністрацією послуг. За змістом п. 3.3 Договору заявки експедитора на послуги, надані адміністрацією (підприємством) і акти виконаних робіт мають бути підписані уповноваженими представниками експедитора. Підтвердженням повноважень є видана експедитором довіреність. Згідно з п. 3.5 Договору вартість послуг адміністрації (підприємства) за даним договором сплачується експедитором протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Сторони погодили, що рахунки можуть бути вручені адміністрацією наступним чином: 1) уповноважені посадовій особі експедитора, наділеній повноваженнями відповідно до доручення (доручення повинно бути надано експедитором у відділ обліку доходів адміністрації та у відділ розрахунків з клієнтами підприємства протягом 3 днів з моменту підписання даного договору), з відміткою про вручення у реєстрах пред'явлених рахунків, з підписом цієї посадової особи, в такому випадку моментом виставлення рахунку є дата вручення рахунку представнику експедитора; 2) відправлення експедитору рекомендованим листом з повідомленням про вручення, в такому випадку моментом отримання рахунку є дата відправлення рахунку поштою На виконання умов Договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 2  035,48 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №И/19758 від 08.10.2014 р., №И/20256 від 10.10.2014 р. та №И/21230 від 27.10.2014 р. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 2  035,48 грн. Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Із матеріалів справи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №И/19758 від 08.10.2014 р., №И/20256 від 10.10.2014 р. та №И/21230 від 27.10.2014 р.) вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 2  035,48 грн. Суд відзначає, що хоча вказані акти не містять підпису уповноваженої особи та відбитку печатки відповідача, вони вважаться підписаними з огляду на таке. Відповідно до п. 3.4 Договору на підставі заявки та акта виконаних робіт, адміністрацією (підприємством) формуються рахунки та акти приймання-здачі виконаних робіт протягом 8 діб після надання послуг. Сторони погодились, що акти приймання-здачі всіх виконаних за даним договором робіт, підписані уповноваженими представниками сторін, є документами, що підтверджують факт виконання адміністрацією (підприємством) робіт на користь експедитора. Прийом-передача актів для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис у реєстрі пред'явлених рахунків. Експедитор зобов'язаний не пізніше 8 дня після надання адміністрацією (підприємством) послуг, направити до адміністрації (підприємства) уповноваженого представника для отримання екземплярів актів приймання-здачі виконаних робіт та повернути адміністрації (підприємству) підписані та засвідчені власною печаткою належні екземпляри актів. У разі невиконання експедитором зазначених зобов'язань акт приймання-здачі виконаних робіт вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного експедитором. При цьому, у разі неотримання експедитором за його вини акту приймання-здачі виконаних робіт, належний йому екземпляр акту надсилається на адресу експедитора рекомендованим листом. Таким чином, оскільки відповідачем не було направлено уповноважену особу для отримання під особистий підпис актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №И/19758 від 08.10.2014 р., №И/20256 від 10.10.2014 р. та №И/21230 від 27.10.2014 р., вказані акти на підставі п. 3.4 Договору мають силу документів, підписаних відповідачем. При цьому, вказані акти разом  рахунками-фактурами були направлені позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням 20.02.2015 р. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, п.п. 3.4, 3.6 Договору та дати направлення рахунків, грошове зобов'язання відповідача по сплаті вартості наданих послуг повинно було бути виконане протягом 5 банківських днів з моменту відправлення експедитору рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 2  035,48 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 2  035,48 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги ДП «Іллічівський морський торговельний порт» про стягнення з ТОВ «МАСС-ЛОГІСТИК» заборгованості у розмірі 2  035,48 грн. є правомірними та обґрунтованим. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 295,28 грн., 3% річних у розмірі 15,06 грн. та інфляційних у розмірі 671,71 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 27.02.2015 р. по 27.05.2015 р. Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 6.5 Договору визначено, що за порушення строків сплати, передбачених даним договором, експедитор сплачує адміністрації (підприємству) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 27.02.2015 р. по 27.05.2015 р., проте суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення сум з огляду на наступне. За змістом п.п. 3.4, 3.6 Договору та дати направлення рахунків, грошове зобов'язання відповідача по сплаті вартості наданих послуг повинно було бути виконане протягом 5 банківських днів з моменту відправлення експедитору рекомендованим листом з повідомленням про вручення (тобто, з 20.02.2015 р.). Згідно з Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.09.2009 р. № 580, банківський день - робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП. За таких обставин суд приходить до висновку, що зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг мало бути виконане протягом 5 робочих днів з моменту відправлення відповідного рекомендованого листа з повідомленням про вручення, тобто у період з 23.02.2015 р. по 27.02.2015 р., а відтак саме з 28.02.2015 р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання і відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності саме з цієї дати. З огляду на викладене, за перерахунком суду, правомірним є стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 293,11 грн., 3% річних у розмірі 14,89 грн. та інфляційних у розмірі 592,14 грн. В іншій частині заявлені до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні обраховані невірно. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «МАСС-ЛОГІСТИК» на користь ДП «Іллічівський морський торговельний порт» заборгованості у розмірі 2  035,48 грн., пені у розмірі 293,11 грн., 3% річних у розмірі 14,89 грн. та інфляційних у розмірі 592,14 грн. В іншій частині (пеня у розмірі 2,17 грн., 3% річних у розмірі 0,17 грн. та інфляційні у розмірі 79,57 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд- ВИРІШИВ: 1.  Позовні вимоги Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» задовольнити частково. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСС-ЛОГІСТИК» (01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 7; ідентифікаційний код 38292070) на користь Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6; ідентифікаційний код 01125672) заборгованість у розмірі 2 035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн. 48 коп., пеню у розмірі 293 (двісті дев'яносто три) грн. 11 коп., 3% річних у розмірі 14 (чотирнадцять) грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) грн. 41 коп. Видати наказ. 3. В інші частині в задоволенні позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 12.08.2015 р. Суддя                                                                                                     Ю.О. Підченко