Рішення

від 07.08.2015 по справі 910/13837/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2015Справа №910/13837/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Універсал Банк» доТовариства з обмеженою відповідальністю «КУЛ-ТЕКС» простягнення 56 317,53 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Скорицький А.М. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - «Банк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛ-ТЕКС» (надалі - «Товариство») про стягнення 56 317,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов кредитного договору №BL9779/1 від 13.08.2013 р. позивач надав кредит, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 56 317,53 грн., в тому числі: заборгованість по сумі кредиту у розмірі 44 771,71 грн., прострочена заборгованість по сумі кредиту у розмірі 6 151,83 грн., заборгованість по відсотках у розмірі 4 842,75 грн. та заборгованість по підвищених відсотках у розмірі 551,24 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 07.08.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав додаткові докази та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02090, м. Київ, пров. Лобачевського, 8-А, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 03.07.2015 р. та 07.08.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Суд відзначає, що позивачем в позовній заяві було визначено ціну позову, що знайшло своє відображення під час складання ухвали про порушення провадження, а саме замість ціни позову « 56 317,53 грн.» було вказано « 50 165,70 грн.».

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Згідно з ч. 3 вказаної статті ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Враховуючи викладене, ціна позову в даному випадку позивачем вказана невірно, а відтак під час вирішення спору по суті суд виходить із ціни позову, сформованої відповідно до приписів ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.08.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2008 р. між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЛ-ТЕКС» (позичальник) був укладений кредитний договір № ВL9779/1 (кредит без відстрочення) (надалі - «Договір»), відповідно до якого банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит) у розмірі 61 788,41 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату у порядку та на умовах, зазначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2.2 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до цього договору, але в будь-якому випадку не пізніше 01.08.2016 р.

За користування кредитними коштами, наданими у межах ліміту кредитної лінії та строку кредитування, визначених цим договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 28% річних (базова процентна ставка), за умови дотримання строків/термінів та порядку погашення кредиту, встановлених цим договором (п. 1.3.1 Договору).

За змістом п. 1.3.2 починаючи з 13.08.2013 р. за користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або терміни погашення, встановлені цим договором, процентна ставка встановлюється в розмірі 56% річних (підвищена процентна ставка). Розмір такої підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ.

Відповідно до п. 7.11 Договору строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору (підписання обома сторонами) до повного погашення суми зобов'язань позичальника за цим договором.

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік погашення відповідачем кредиту.

На виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 61 788,41 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

На виконання умов Договору позивач перерахував на користь Товариства грошові кошти у розмірі 61 788,41 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» у розгляді питання щодо дострокового повернення кредиту в зв'язку з простроченням виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором господарські суди мають виходити з такого. У силу частини другої статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 1050 зазначеного Кодексу, якою встановлено санкцію за прострочення повернення чергової частини позики, а саме: позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до статті 1048 ЦК України. У такому випадку дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань та є належним способом захисту порушеного права.

Тобто, у випадку невиконання боржником зобов'язання з повернення частини кредиту, у кредитора виникає право вимоги від боржника дострокової сплати всієї суми заборгованості, а також сплати процентів за користування такими коштами.

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони погодили, що відповідно до чинного законодавства України (зокрема статей 525 та 611 Цивільного кодексу України), у випадку прострочення сплати чергового щомісячного платежу та/або інших грошових зобов'язань позичальника за договором, та направлення банком позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) позичальника за цим договором з дня відправлення банком відповідного повідомлення/вимоги позичальнику, якщо інший новий термін/строк виконання основного зобов'язання позичальника не передбачений в таку повідомленні/вимозі банку.

19.12.2014 р. Банк звернувся до Товариства із вимогою сплатити прострочену заборгованість, проценти та штрафні санкції за Договором, в якій вказував на те, що у випадку несплати таких грошових коштів, настануть підстави для дострокового повернення грошових кредитних коштів та сплати відповідних процентів.

Отже, враховуючи положення ст.ст. 530, 1050 Цивільного кодексу України та приписи п. 6.1 Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами на момент розгляду справи судом настав.

Сторони в Договорі погодили розмір процентів за користування кредитом на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання кредиту, існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту у розмірі 50 923,54 грн. (в тому числі, прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 6 151,83 грн., а також сума кредиту, яка стягується достроково у розмірі 44 771,710 грн.) та процентів за кредитом у розмірі 5 393,99 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 50 923,54 грн. (в тому числі, прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 6 151,83 грн., а також сума кредиту, яка стягується достроково у розмірі 44 771,710 грн.), а також заборгованості по простроченим процентам за кредитом у розмірі 5 393,99 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства заборгованості по кредиту у розмірі 50 923,54 грн. та процентам у розмірі 5 393,99 грн. є правомірними та обґрунтованим, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЛ-ТЕКС» (02090, м. Київ, пров. Лобачевського, 8-А; ідентифікаційний код 33592600) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код 21133352) заборгованість по сумі кредиту у розмірі 44 771 (сорок чотири тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 71 коп., прострочену заборгованість по сумі кредиту у розмірі 6 151 (шість тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 83 коп., заборгованість по відсотках у розмірі 4 842 (чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн. 75 коп., заборгованість по підвищених відсотках у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко