Рішення

від 07.08.2015 по справі 910/13590/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2015Справа №910/13590/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА ГАЗОВА ГРУПА» третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Вітас» прозвернення стягнення на предмет іпотеки Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Юр М.А. - представник за довіреністю від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» (надалі - «Банк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА ГАЗОВА ГРУПА» (надалі - «Товариство»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітас», про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані існуванням підстав для звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітас» у розмірі 66 817 693,51 грн. як боржника за кредитним договором №593-130712 від 13.07.2012 р. на нерухоме майно відповідача, переданого в іпотеку за договором іпотеки від 18.07.2012 р., шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2015 р. строк розгляду справи продовжено на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 07.08.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав додаткові докази та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103034561358.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судові засідання 03.07.2015 р. та 07.08.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Представник третьої особи, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 07.08.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2012 р. між Банком та ТОВ «Вітас» (позичальник) було укладено кредитний договір №593-130712, за змістом п. 1.1 якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію (кредитна лінія/кредит) з загальним лімітом 36 650 000,00 грн. Кредитна лінія, за договором надається в розмірах, які не перевищують ліміту (максимальна заборгованість за кредитною лінією) встановленого цим пунктом, за умов, що при видачі кожного траншу в межах ліміту кредитної лінії відсутні такі обставини, як неплатоспроможність позичальника та/або відсутність вільних кредитних ресурсів у Банку, та в межах якого він може без обмежень отримувати та погашати кредитні кошти протягом всього строку дії договору.

Договором від 27.02.2014 р. про винесення змін до кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 р. сторони виклали пункт 1.1 вказаного договору в наступній редакції: банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію (кредитна лінія/кредит) з загальним лімітом 56 523 000,00 грн. Кредитна ліні, за договором, надається за умовою, що при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягнення ліміту кредитування, подальша видача кредитних коштів позичальника припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії договору. Надання кредиту (або його частини) здійснюється траншами (частками) за умови додаткового встановлення достатності рівня платоспроможності позичальника та/або наявності вільних ресурсів у банку на момент видачі відповідного траншу, та здійснювати погашення отриманих траншів в сумі та строки, що вказані у графіку заборгованості.

Пунктом 1.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 27.02.2014 р. визначено, що кредит надається на строк з 13.07.2012 р. по 16.04.2015 р., якщо інший термін повернення кредиту не встановлений договором про внесення змін до договору або не визначений у відповідності до умов розділу IV договору.

Згідно з п. 2.1 кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 р. з метою забезпечення зобов'язань за договором укладаються договори іпотеки на нерухоме майно.

На виконання умов кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 р. Банк надав позичальнику кредит на загальну суму 56 523 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

18.07.2012 р. між Банком (іпотекодержатель) та Товариством (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васька А.В. за реєстровим №1635 (надалі - «Договір іпотеки»).

Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки цей договір забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору №593-130712 від 13.07.2012 р., укладеного з ТОВ «Вітас», а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, за умовами якого іпотекодержатель надає боржнику кредит у розмірі 56 523 000,00 грн. на визначених кредитним договором умовах.

Згідно з п. 1.2 Договору іпотеки іпотекодавець зобов'язаний в строки визначені кредитним договором повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 56 523 000,00 грн., сплатити відсотки за користування ним у розмірі відповідно до умов кредитного договору, а також можливу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадках, передбачених кредитним договором.

За змістом п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є земельна ділянка площею 39,8260 га, що належить іпотекодавця на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №326619, виданого 25.02.2008 р. Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області та договору купівлі-продажу від 06.10.2011 р. №2482. Земельна ділянка розташована: Макарівський р-н, Макарівська обласна селищна рада, кадастровий номер 3222755100:00:015:0012, зареєстровано в Поземельній книзі 27.02.2012 р. за реєстровим номером 3222755100:00:015:0012:3:001. Цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом цього договору іпотеки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Пунктом 5.3 Договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого обов'язку, встановленого цим договором.

Вимогою №84-3.1-20 від 27.01.2015 р. позивач вимагав у боржника виконання грошового зобов'язання за кредитним договором.

Крім того, листом №82-3.1-20 від 27.01.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити на його користь заборгованість ТОВ «Вітас» у розмірі 65 534 004,08 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням позичальником грошового зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим вказує на існування правових підстав для звернення в рахунок погашення такої заборгованості стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі кредитного договору та договору іпотеки, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України «Про іпотеку».

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується, а ТОВ «Вітас» не заперечується неналежне виконання ним зобов'язань за кредитним договором №593-130712 від 13.07.2012 р. в частині сплати основної заборгованості та відсотків, та утворення у нього заборгованості перед Банком у розмірі 66 817 693,51 грн., зокрема: сума кредитних коштів у розмірі 56 523 000,00 грн.; сума несплачених в строк відсотків за користування кредитом у розмірі 9 402 949,47 грн. та сума неустойки у розмірі 891 744,04 грн.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання ТОВ «Вітас» взятих на себе за кредитним договором зобов'язань між Банком та відповідачем було укладено Договір іпотеки, яким було забезпечено виконання усіх грошових зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Пунктом 5.1 Договору іпотеки визначено, що у разі порушення (чаткового порушення) іпотекодавця цмов кредитного договору або умов цього договору, іпотекодержатель надсилає іпотекодавця письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.3 Договору іпотеки іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого обов'язку, встановленого цим договором.

Листом №82-3.1-20 від 27.01.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити на його користь заборгованість ТОВ «Вітас» у розмірі 65 534 004,08 грн. та попередив про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

За змістом п. 5.5.1 Договору у випадку невиконання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим договором або боржником за кредитним договором у встановлений іпотекодержателем строк, така вимога іпотекодержателя задовольняється за рахунок предмета іпотеки, за вибором іпотекодержателя, у порядку, що передбачений законом.

З огляду на те, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 66 817 693,51 грн., то вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки в рахунок погашення такої заборгованості є обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Пунктом 5.5.2 Договору визначено, що реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Таким чином, вимоги Банку про звернення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Вітас» у розмірі 66 817 693,51 грн. стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій, є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Відтак, з урахуванням встановлення підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про передачу предмету іпотеки в управління Банку на період до його реалізації у порядку, встановленому рішення суду.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

За таких обставин, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітас» (69030, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 40; ідентифікаційний код 22154426) перед Публічним акціонерним товариством «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, пр. Московський, 16; ідентифікаційний код 34693790) за кредитним договором №593-130712 від 13.07.2012 р. звернути стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку загальною площею 39,8260 га, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА ГАЗОВА ГРУПА» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 37; ідентифікаційний код 35591462) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ №326619, виданого 25.02.2008 р. Управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області та договору купівлі-продажу від 06.10.2011 р. №2482. Земельна ділянка розташована: Макарівський р-н, Макарівська обласна селищна рада, кадастровий номер 3222755100:00:015:0012, зареєстровано в Поземельній книзі 27.02.2012 р. за реєстровим номером 3222755100:00:015:0012:3:001. Цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом цього договору іпотеки - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

3. За рахунок предмета іпотеки задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, пр. Московський, 16; ідентифікаційний код 34693790) по стягненню заборгованості за кредитним договором №593-130712 від 13.07.2012 р. в розмірі 66 817 693 (шістдесят шість мільйонів вісімсот сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 51 коп., що складається з: суми кредиту у розмірі 56 523 000 (п'ятдесят шість мільйонів п'ятсот двадцять три тисячі) грн. 00 коп., відсотків у розмірі 9 402 949 (дев'ять мільйонів чотириста дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 47 коп. та неустойки у розмірі 891 744 (вісімсот дев'яносто одна тисяча сімсот сорок чотири) грн.

4. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за ціною, яка буде визначена під час проведення виконавчих дій.

5. До моменту реалізації предмета іпотеки передати його в управління на період до його реалізації у порядку встановленому рішення суду до Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (04073, м. Київ, пр. Московський, 16; ідентифікаційний код 34693790).

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОПЕЙСЬКА ГАЗОВА ГРУПА» (03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 37; ідентифікаційний код 35591462) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко