Рішення

від 11.08.2015 по справі 910/15805/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015Справа № 910/15805/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Діон" доПриватного підприємства "Нові рішення" простягнення 80 139 грн 05 коп. Представники сторін: від позивача:Грабчак В.М. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діон" з вимогами про стягнення з Приватного підприємства "Нові рішення" заборгованості за договором оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012 у розмірі 72 891 грн 65 коп., в тому числі: 71 122 грн 37 коп. основного боргу, 1 564 грн 69 коп. інфляційних втрат, 204 грн 59 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати орендних платежів у розмірі 71 122 грн 37 коп., крім того, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 1 564 грн 69 коп. інфляційних втрат та 204 грн 59 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 порушено провадження у справі № 910/15805/15, розгляд справи призначений на 11.08.2015.

06.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

11.08.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 11.08.2015 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 33887594.

У судове засідання 11.08.2015 з'явився представник позивача та надав пояснення по справі, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 77 473 грн 46 коп. основного боргу, 2 133 грн 65 коп. інфляційних втрат та 531 грн 94 коп. 3 % річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 77 473 грн 46 коп. основного боргу, 2 133 грн 65 коп. інфляційних втрат та 531 грн 94 коп. 3 % річних.

У судовому засіданні 11.08.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діон" (орендодавець за договором) та Приватним підприємством "Нові рішення" (орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень № 2-03, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування без права викупу для здійснення господарської діяльності нежиле приміщення в будівлі, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В, загальною площею 295,6 квадратних метрів, а також відповідні перегородки, зовнішні стіни.

Об'єкт оренди є частиною належних орендодавцю приміщень будівлі торговельно-побутового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В.

У відповідності до пункту 19.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і закінчується одночасно зі спливом строку оренди, зазначеному у пункті 3.1 даного договору. При виконанні відповідачем зобов'язань за договором, останній має переважне право на переукладення даного договору. У зв'язку з цим, відповідач не менш ніж за один календарний місяць до дати закінчення терміну дії даного договору, направляє позивачу на розгляд відповідне повідомлення про намір продовжити термін дії даного договору (переукласти його).

23.02.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діон" та Приватним підприємством "Нові рішення" укладено додаток № 1 до договору № 2-03 від 24.02.2012, відповідно до умов якого, сторони вирішили продовжити термін дії договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012 на 12 місяців (до 24.02.2014) з правом подальшої пролонгації.

Відповідно до пункту 3.1 договору строк оренди складає 365 днів з дати фактичної передачі об'єкту оренди відповідачу.

Згідно з пунктом 4.1. договору об'єкт оренди повинен бути переданий орендодавцем та прийнятий орендарем протягом двох днів з дня підписання сторонами даного договору шляхом підписання акту приймання-передач об'єкта оренди.

Пунктом 5.1 договору визначено, що протягом строку оренди орендар зобов'язується щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату за користування приміщенням у розмірі та у порядку, визначених договором.

Сторони погодили, що місячна орендна плата за користування об'єктом оренди сплачується орендарем в гривнях, але її розмір визначається орендарем в євро, виходячи з еквівалентної суми орендної плати за користування приміщеннями, відповідно до офіційного обмінного курсу Національного банку України, встановленого на дату здійснення платежів (пункт 5.2. договору).

У відповідності до пункту 5.3 договору загальна сума орендної плати за користування всіх приміщень на місяць, що підлягає сплаті за даним договором. становить 1 467 євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на дату виставлення рахунку.

Умовами пункту 6.1. договору передбачено, що сторони погоджуються, що постачання електроенергії, води має здійснюватися відповідними міськими постачальниками комунальних послуг - АЕК "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" відповідно. Додатково до плати за оренду, відповідач щомісяця сплачує позивачу, на підставі виставлених позивачем рахунків, плату за спожиті відповідачем електроенергію, воду та тепло, згідно з показниками лічильників на підставі чинних тарифів, послуги зв'язку.

Пунктом 7.2. договору визначено, що сплата орендної плати за користування об'єктом оренди здійснюються орендарем щомісячно авансом (наперед) до 10 (десятого) числа поточного місяця, за який здійснюється платіж.

Згідно з пунктом 7.3. договору орендар сплачує щомісячно авансом (наперед) до 10 (десятого) числа поточного розрахункового місяця платежі за договірний обсяг активної електроенергії, холодну воду та послуги зв'язку на наступний розрахунковий період.

Відповідно до пункту 11.1.2. договору орендар зобов'язався своєчасно сплачувати позивачу орендну плату за користування об'єктом оренди та комунальні платежі.

Як встановлено судом, 24.02.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діон" та Приватним підприємством "Нові рішення" підписано акт прийому-передачі майна до договору № 2-03 від 24.02.2012, відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 295,6 квадратних метрів, зазначене в пункті 2.1. договору.

15.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діон" та Приватним підприємством "Нові рішення" укладено додаткову угоду про збільшення на 44,9 квадратних метри площі об'єкту оренди до договору оренди нежилих приміщень № 2-03 від 24.02.2012, відповідно до умов якої сторони погодили, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти за актом прийому-передачі нежиле приміщення загальною площею 44,9 квадратних метри, за адресою м. Київ, вулю Дегтярівська, 33-В.

Згідно з пунктом 3. додаткової угоди загальна сума орендної плати за користуванням нежилим приміщенням визначеним в пункті 1, 2 даної угоди, становить 180 євро 00 євроцентів за місяць оренди, і щомісячно підлягає перерахунку і визначається пропорційно зміні української гривні до євро та сплачується в національній валюті за офіційним обмінним курсом НБУ на дату виставлення рахунку.

15.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діон" та Приватним підприємством "Нові рішення" підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення загальною площею 44,9 квадратних метрів, відповідно до якого, позивач передав, а відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 44,9 квадратних метрів, за адресою: м. Київ, вул.. Дегтярівська, 33-В.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк

Згідно з нормами частин 1, 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору оренди нежитлових приміщень № 2-03 від 24.02.2012 між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 77 473 грн 46 коп., а саме: № ДІ-0000042 від 31.05.2015 на загальну суму 34 767 грн 88 коп., № ДІ-0000040 від 05.05.2015 на загальну суму 36 354 грн 49 коп., № ДІ-0000053 від 04.06.2015 на загальну суму 2 222 грн 95 коп. та № ДІ-0000054 від 04.06.2015 на загальну суму 4 128 грн 14 коп., належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендних платежів та комунальних платежів, у зв'язку у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 77 473 грн 46 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати орендних та комунальних платежів на загальну суму 77 473 грн 46 коп. вимоги позивача про стягнення з відповідача 77 473 грн 46 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 1 564 грн 69 коп. та 3 % річних у розмірі 204 грн 59 коп., нарахованих за період з 11.05.2015 по 10.08.2015.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання відповідачем обов'язку з оплати виконаних робіт, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Нові рішення" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В, ідентифікаційний код 36351830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-В, ідентифікаційний код 20060613) заборгованість у розмірі 77 473 (сімдесят сім тисяч чотириста сімдесят три) грн 46 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 133 (дві тисячі сто тридцять три) грн 65 коп., 3 % річних у розмірі 531 (п'ятсот тридцять одна) грн 94 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 13.08.2015

Суддя Н.Б. Плотницька