cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2015 р. Справа № 911/1952/15
до Фізичної особи-підприємця Дем'янова Миколи Миколайовича
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Філоненко Я.В. (дов. від 13.01.2015);
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗБУД» в особі структурного підрозділу Управління механізації будівництва № 17 Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» (далі - позивач) звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця Дем'янова Миколи Миколайовича (далі - відповідач) про стягнення 13 188,80 грн заборгованості, з яких: 8 279,86 грн боргу за оренду приміщення за договором оренди № 49 від 01.03.2014, 584,86 грн боргу за використану електроенергію, 827,20 грн штрафу, нарахованого на заборгованість по сплаті орендної плати, 92,01 грн пені, нарахованої на заборгованість за використану електроенергію, 2 933,04 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати, 206,29 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію, 248,11 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати та 17,43 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 49 від 01.03.2014.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2015 (суддя Скутельник П.Ф.) порушено провадження у справі № 911/1952/15, розгляд справи призначено на 08.06.2015.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Київської області № 153-АР від 12.06.2015 справу № 911/1952/15 передано на повторний автоматизований розподіл, у зв'язку із перебуванням судді Скутельника П.Ф. на лікарняному та з метою забезпечення дотримання строків розгляду справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2015 справу № 911/1952/15 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2015 (суддя Горбасенко П.В.) прийнято справу № 911/1952/15 до свого провадження, розгляд справи призначено на 03.07.2015.
25.06.2015 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 12.06.2015, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Фізичної особи-підприємця Дем'янова Миколи Миколайовича (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котовського, буд. 81, кв. 9). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2015 розгляд справи відкладено на 07.08.2015.
Представник позивача в судовому засіданні 07.08.2015 підтримав позов у повному обсязі.
Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.
Відповідач в судове засідання 07.08.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.03.2014 між Публічним акціонерним товариством «УКРГАЗБУД» в особі структурного підрозділу Управління механізації будівництва № 17 Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дем'яновим Миколою Миколайовичем (Орендар) укладено договір оренди № 49, згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування: територію РММ, в розмірі 102,6 кв.м., що розміщене на території орендодавця, за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Тельмана, 12, з метою механічного оброблення металевих виробів, відповідно до КВЕД 25.62.
Згідно п. 2.1. договору об'єкт передається в платне орендне користування строком на десять місяців з дати підписання акту приймання-передачі, але не більше ніж на строк дії договору.
Орендар вступає у строкове платне користування у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами акта приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору (додаток 1). Об'єкт вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.п. 3.1., 3.3. договору).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.8. договору орендна плата в місяць становить: 15 грн за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ, загальна сума оренди за місяць становить 1 539 грн з ПДВ. Орендну плату орендар незалежно від наслідків господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед на наступний місяць. Орендар зобов'язується компенсувати витрати орендодавця по оплаті спожитої електроенергії, водопостачання, теплопостачання та водовідведення на підставі відповідного рахунка, що надає орендодавець із зазначенням фактичних щомісячних витрат за діючими розцінками і тарифами, пропорційно площі приміщення. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендну плату орендар незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця наперед за наступний місяць, не пізніше 10 числа попереднього місяця.
Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір укладено строком на 10 місяців, і діє з « 01» березня 2014 року по « 31» грудня 2014 року включно.
На виконання п. 1.1. договору оренди № 49 від 01.03.2014 позивач 01.03.2014 передав відповідачу в оренду територію приміщення РММ, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.03.2014 (а.с. 23), підписаними обома сторонами договору.
17.07.2014 відповідач звернувся до відповідача із заявою (а.с. 30), згідно якої просив позивача розглянути питання щодо реструктуризації заборгованості.
18.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «УКРГАЗБУД» в особі структурного підрозділу Управління механізації будівництва № 17 Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дем'яновим Миколою Миколайовичем (Орендар) укладено договір про реструктуризацію заборгованості по оренді нежитлового приміщення, згідно якого сторони погодили розстрочити заборгованість за договором оренди за наступним графіком: 1. до 18.08.2014 - 4 076,82 грн, 2. до 18.09.2014 - 4 076,82 грн.
18.07.2015 сторонами погоджено графік реструктуризації заборгованості.
Cуд встановив, що позивачем за період з березня 2014 року по липень 2014 року надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 8 279,86 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами договору актами здачі-прийняття робіт (а.с. 37, 39, 41, 43, 45).
Крім того, позивачем на виконання п. 4.3. договору за період з березня 2014 року по липень 2014 року забезпечено відповідачу надання послуг з постачання електроенергії послуг на загальну суму 584,86 грн (а.с. 38, 40, 42, 44).
Суд встановив, що з 01.08.2014 на підставі заяви відповідача про розірвання договору від 31.07.2015 (а.с. 33) договір оренди № 49 від 01.03.2014 було розірвано за згодою сторін.
Відповідач, в порушення умов п.п. 4.3., 4.8. договору оренди № 49 від 01.03.2014, за отримані за період з березня 2014 року по липень 2014 року послуги не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди № 49 від 01.03.2014, який виник за період з березня 2014 року по липень 2014 року склав 8 279,86 грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 31.07.2014 (а.с. 36), підписаним обома сторонами договору, а борг за спожиту електричну енергію, вартість якої не компенсовано позивачу який виник за період з березня 2014 року по липень 2014 року на момент судового розгляду справи склав 584,86 грн, що не спростовано відповідачем.
Предметом позову є вимоги про стягнення 8 279,86 грн боргу за оренду приміщення за договором оренди № 49 від 01.03.2014, 584,86 грн боргу за використану електроенергію, 827,20 грн штрафу, нарахованого на заборгованість по сплаті орендної плати, 92,01 грн пені, нарахованої на заборгованість за використану електроенергію, 2 933,04 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати, 206,29 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію, 248,11 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати та 17,43 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію.
Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивачем за період з березня 2014 року по липень 2014 року надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 8 279,86 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами договору актами здачі-прийняття робіт (а.с. 37, 39, 41, 43, 45); позивачем на виконання п. 4.3. договору за період з березня 2014 року по липень 2014 року забезпечено відповідачу надання послуг з постачання електроенергії послуг на загальну суму 584,86 грн (а.с. 38, 40, 42, 44); з 01.08.2014 на підставі заяви відповідача про розірвання договору від 31.07.2015 (а.с. 33) договір оренди № 49 від 01.03.2014 було розірвано за згодою сторін; відповідач, в порушення умов п.п. 4.3., 4.8. договору оренди № 49 від 01.03.2014, за отримані за період з березня 2014 року по липень 2014 року послуги не розрахувався, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за договором оренди № 49 від 01.03.2014, який виник за період з березня 2014 року по липень 2014 року склав 8 279,86 грн, що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків від 31.07.2014 (а.с. 36), підписаним обома сторонами договору, а борг за спожиту електричну енергію, вартість якої не компенсовано позивачу який виник за період з березня 2014 року по липень 2014 року на момент судового розгляду справи склав 584,86 грн, що не спростовано відповідачем.
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 279,86 грн боргу за оренду приміщення за договором оренди № 49 від 01.03.2014, 584,86 грн боргу за використану електроенергію є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди № 49 від 01.03.2014, позивачем за період з 01.03.2014 по 30.04.2015 нараховано 827,20 грн. штрафних санкцій, з яких: 14,01 грн. за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 на суму боргу 1 650,49 грн, 27,13 грн за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 на суму боргу 3300,98 грн, 42,08 грн за період з 01.05.2014 по 31.05.2014 на суму боргу 4 955,05 грн, 54,36 грн за період з 01.06.2014 по 30.06.2014 на суму боргу 6 614,64 грн, 70,31 грн за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 на суму боргу 8 279,86 грн, 70,31 грн за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 на суму боргу 8 279,86 грн, 68,05 грн за період з 01.09.2014 по 30.09.2014 на суму боргу 8 279,86 грн, 70,31 грн за період з 01.10.2014 по 31.10.2014 на суму боргу 8 279,86 грн, 68,05 грн за період з 01.11.2014 по 30.11.2014 на суму боргу 8 279,86 грн, 70,31 грн за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 на суму боргу 8 279,86 грн, 70,31 грн за період з 01.01.2015 по 28.02.2015 на суму боргу 8 279,86 грн, 63,51 грн за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 на суму боргу 8 279,86 грн, 70,31 грн за період з 01.03.2015 по 31.03.2015 на суму боргу 8 279,86 грн та 68,05 грн за період з 01.04.2015 по 30.04.2015 на суму боргу 8 279,86 грн.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
В свою чергу пеня як різновид неустойки характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У випадку прострочення по сплаті орендної плати орендарем сплачується штраф у розмірі 10 % за кожен день прострочення (п. 10.2. договору).
Суд встановив, що за своєю правовою природою передбачені п. 10.2. договору 10 % штрафних санкцій за своєю правовою природою є пенею, оскільки нараховуються за кожен день прострочення.
Враховуючи те, що сторонами погоджено здійснити реструктуризацію заборгованості з орендної плати (до 18.08.2014 - 4 076,82 грн, 2. до 18.09.2014 - 4 076,82 грн), а відтак змінено строк сплати заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування штрафних санкцій за період з 01.03.2014 по 17.08.2014 на суму боргу 4 076,82 грн та за період з 01.03.2014 по 17.09.2014 на суму боргу 4 076,82 грн.
Враховуючи вищевикладене, положення вищезазначених норм а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 47), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ та обмежив період нарахування пені шістьмома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (до 18.08.2014 - 4 076,82 грн, до 18.09.2014 - 4 076,82 грн), оскільки інше не встановлено сторонами у договорі оренди № 49 від 01.03.2014, як-то передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.
При цьому умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений наведеною нормою, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Вищого господарського суду України від 25.12.2014р. у справі № 912/1831/14 та від 15.12.2014р. у справі № 910/21617/13.
Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 18.08.2014 по 18.04.2015 складає 1 201,37 грн. Враховуючи, що суд не може вийти за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення 827,20 грн пені, нарахованої на заборгованість по сплаті орендної плати.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 92,01 грн пені, нарахованої за період з 01.03.2014 по 30.04.2015 на суму заборгованості за використану електроенергію.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною другою ст. 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон)).
Розмір пені, передбачений ст. 1 вищезазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін) або встановлено спеціальним законодавчим актом.
Суд встановив, що договором оренди № 49 від 01.03.2014 не передбачено нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати заборгованості за використану електроенергію, а щодо правовідносин оренди відсутній спеціальний законодавчий акт, який встановлює відповідальність у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх зобов'язань з компенсації оплаченої орендодавцем електричної енергії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 92,01 грн пені, нарахованої на заборгованість за використану електроенергію.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди № 49 від 01.03.2014, позивачем за період з 01.03.2014 по 30.04.2015 нараховано 2 933,04 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати, 206,29 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію, 248,11 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати та 17,43 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що сторонами погоджено здійснити реструктуризацію заборгованості з орендної плати (до 18.08.2014 - 4 076,82 грн, 2. до 18.09.2014 - 4 076,82 грн), а відтак змінено строк сплати заборгованості з орендної плати, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.03.2014 по 17.08.2014 на суму боргу 4 076,82 грн та за період з 01.03.2014 по 17.09.2014 на суму боргу 4 076,82 грн.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 47), арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 18.08.2014 по 30.04.2015 на суму боргу 4 076,82 грн та за період з 18.09.2014 по 30.04.2015 на суму боргу 4 076,82 грн складає 4 040,13 грн інфляційних втрат та 161,17 грн. 3 % річних.
Відтак, вимога про стягнення 2 933,04грн. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті судового рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 248,11 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати підлягає частковому задоволенню у розмірі 161,17 грн.
Враховуючи періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 48), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 01.03.2014 по 30.04.2014 складає 206,29 грн інфляційних втрат та 17,43 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію. Відтак, вимоги про стягнення 206,29 грн інфляційних втрат та 17,43 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію підлягають задоволенню повністю.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 8 279,86 грн боргу за оренду приміщення за договором оренди № 49 від 01.03.2014, 584,86 грн боргу за використану електроенергію, 827,20 грн пені, нарахованої на заборгованість по сплаті орендної плати, 2 933,04 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати, 206,29 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію, 161,17 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати та 17,43 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дем'янова Миколи Миколайовича (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котовського, буд. 81, кв. 9; ідентифікаційний номер 3030314799) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» (07415, Київська обл., Броварський район, с. Зазим'я, вул. Деснянська, буд. 141; ідентифікаційний код 14277604) в особі структурного підрозділу Управління механізації будівництва № 17 Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗБУД» (08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Тельмана, буд. 12; ідентифікаційний код 01294009) 8 279 (вісім тисяч двісті сімдесят дев'ять гривень) 86 коп. боргу за оренду приміщення за договором оренди № 49 від 01.03.2014, 584 (п'ятсот вісімдесят чотири гривні) 86 коп. боргу за використану електроенергію, 827 (вісімсот двадцять сім гривень) 20 коп. пені, нарахованої на заборгованість по сплаті орендної плати, 2 933 (дві тисячі дев'ятсот тридцять три гривні) 04 коп. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати, 206 (двісті шість гривень) 29 коп. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію, 161 (сто шістдесят одну гривню) 17 коп. 3 % річних, нарахованих на заборгованість по сплаті орендної плати, 17 (сімнадцять гривень) 43 коп. 3 % річних, нарахованих на заборгованість за використану електроенергію та 1 802 (одну тисячу вісімсот дві гривні) 21 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено: 12.08.2015
Суддя П.В.Горбасенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2015 |
Оприлюднено | 18.08.2015 |
Номер документу | 48338004 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Горбасенко П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні