Рішення

від 03.08.2015 по справі 916/2286/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2015 р.Справа № 916/2286/15

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.В. Фатєєвій

за участю представників:

від прокуратури - Озерова О.Д.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Буляндра І.В., Балабан О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах Ананьївської міської ради до Приватного акціонерного товариства „Ананьївське автотранспортне підприємство - 15112" про стягнення збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, в сумі 104425,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 20.07.2015 р. оголошувалась перерва до 03.08.2015 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор Ананьївського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах Ананьївської міської ради до Приватного акціонерного товариства „Ананьївське АТП-15112" про стягнення збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, в сумі 104425,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Прокуратурою Ананьївського району Одеської області за інформацією Ананьївської РДА Одеської області вивчено стан додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок суб'єктами підприємницької діяльності на умовах оренди на території Ананьївського району. В результаті проведеного аналізу було встановлено, що на території міста Ананьїв протягом 2013-2014 років здійснює свою господарську діяльність транспортне підприємство ПрАТ „АТП -15112".

Згідно інформації Ананьївської міської ради рішенням вказаної міської ради № 482-VI від 02.12.2011 р. зазначеному суб'єкту господарювання надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для передачі її в оренду (загальною площею 2,6677 га, яка розташована за адресою м. Ананьїв, вул. Незалежності, 117 (кадастровий номер вказаної земельної ділянки відсутній).

Як вказує прокурор, зазначеним рішенням міської ради керівництво ПрАТ „АТП -15112" зобов'язано до 02.12.2012 р. розробити проект відведення вказаної земельної ділянки.

Однак, станом на 01.01.2015 р. жодних заходів щодо замовлення та виготовлення землевпорядної документації керівництвом ПрАТ „АТП - 15112" не вжито, у зв'язку з цим договір оренди даної земельної ділянки й досі не укладено, чим порушуються вимоги ст.ст. 93, 123-125 ЗК України та ст. 21 Закону України „Про оренду землі".

Як зазначає прокурор, Ананьївською міською радою ПрАТ „АТП - 15112" протягом 2013-2014 років неодноразово направлялись листи з пропозицією щодо укладення договору оренди землі відповідно до вимог чинного законодавства. Однак, ПрАТ „АТП - 15112" не вживало жодних заходів щодо укладення договору оренди землі та навіть не проінформувало щодо наміру його укласти. Таким чином, прокурор стверджує, що ПрАТ „АТП - 15112" зобов'язано сплатити збитки, завдані незаконним користуванням землею.

Наразі прокурор зазначає, що згідно довідки відділу Держземагенства в Ананьївському районі від 20.02.2013 р. № 216 нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки становить 80,72 грн., відтак орендна плата за земельну ділянку площею 26677 кв.м повинна складати за 2013 рік - 64601,02 грн., за 2014 рік - 82037,11 грн.

Так, відповідно до протоколу засідання комісії з розрахунку та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Ананьївської РДА № 2 від 29.01.2015 р. та акту з розрахунку та відшкодування збитків (затвердженого розпорядженням Ананьївської РДА від 12.03.2015 р. № 109/А-2015) було розраховано суму завданих ПрАТ „АТП - 15112" збитків за користування вказаною земельною ділянкою. При цьому, з огляду на те, що у 2013 році вказаним підприємством частково сплачено до місцевого бюджету суму грошових коштів у розмірі 21703,67 грн., а у 2014 році - 20509,28 грн., відповідно станом на 01.01.2015 р. ПрАТ „АПТ - 15112" сума не сплаченої до місцевого бюджету орендної плати складає у розмірі 104425,18 грн. (2013 рік - 42897,35 грн.; 2014 рік - 61527,83 грн.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2015 р. позовну заяву Прокурора Ананьївського району Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2286/15, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримує, про що зазначено у заяві міськради про розгляд справи без участі її представника (а.с. 21).

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 28-29). Так, відповідач вказує, що згідно ст.125 ЗК України та ст.18 Закону „Про оренду землі" обов'язок по сплаті орендної плати за використання земельною ділянкою виникає у орендатора тільки з моменту державної реєстрації договору оренди. Між Ананьївською міською радою та ПрАТ „Ананьївське АТП-15112" не був укладений договір оренди землі, але ПрАТ „Ананьївське АТП-15112" на протязі 2013-2014 рр. неодноразово подавались заяви до Ананьївської міської ради про відмову від частини земельної ділянки, тому що вона не використовується підприємством в господарській діяльності (зайва), однак по всім заявам відповідачу було відмовлено. Вказані заяви подавались саме для корегування площі земельної ділянки, яка планувалась використовуватись підприємством для здійснення підприємницької діяльності, та подальшого розроблення земельного проекту землеустрою і правовстановлюючих документів. При цьому, за ствердженнями відповідача, оплату земельного податку ПрАТ „Ананьївське АТП-15112" здійснює своєчасно та в повному обсязі, станом на червень 2015 р. заборгованості по земельному та іншим податкам ПрАТ „Ананьївське АТП-15112" не має. Наразі відповідач зазначає, що з огляду на заявлені вимоги Ананьївської міської ради 08 червня 2015 року ПрАТ „Ананьївське АТП-15112" уклало договір про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв'язку чим проект землеустрою знаходиться в процесі розробки. При цьому, за ствердженнями відповідача, Ананьївська міська рада з 2012 року сама вчиняє передумови для затягування процесу розробки документів землеустрою щодо відведення скорегованої площі земельної ділянки в оренду ПрАТ „Ананьївске АТП-15112" та підписання відповідного договору оренди.

Заслухавши пояснення прокурора і представників відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Рішенням Ананьївської міської ради від 02 грудня 2011 року № 482-VI „Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Ананьїв, вул. Незалежності, 117" було надано Приватному акціонерному товариству „Ананьївське автотранспортне підприємство - 15112" дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,6677 га для передачі її в оренду терміном на 49 років для розміщення, обслуговування, експлуатації майнового комплексу автопарку за адресою: м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 117.

Зазначеним рішенням міської ради керівництво ПрАТ „Ананьївське АТП - 15112" зобов'язано замовити та виготовити правоустановчі документи на земельну ділянку та в термін до 02.12.2012 р. представити проект відведення вказаної земельної ділянки для затвердження в міську раду.

Однак, за ствердженнями прокурора та позивача, станом на 01.01.2015 р. жодних заходів щодо замовлення та виготовлення землевпорядної документації керівництвом відповідача не вжито, у зв'язку з чим договір оренди земельної ділянки не було укладено, чим порушені вимоги ст.ст. 93, 123-125 ЗК України та ст. 21 Закону України „Про оренду землі" та завдані збитки місцевому бюджету за користування вказаною земельною ділянкою.

Так, 29.01.2015 р. відбулось засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, яке оформлено протоколом № 2, на якому було вирішено рекомендувати в.о. голови Ананьївської районної державної адміністрації направити матеріали до господарського суду Одеської області щодо збитків, завданих ПрАТ „Ананьївське АТП-15112" під час використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в сумі 104425,18 грн. До вказаного протоколу додано розрахунок завданих збитків на вказану суму, який було здійснено з огляду на таке. Згідно довідки відділу Держземагенства в Ананьївському районі від 20.02.2013 р. № 216 нормативна грошова оцінка 1 кв.м земельної ділянки становить 80,72 грн., відтак орендна плата за земельну ділянку площею 26677 кв.м повинна складати за 2013 рік - 64601,02 грн., за 2014 рік - 82037,11 грн. При цьому оскільки відповідачем у 2013 році частково було сплачено до місцевого бюджету суму грошових коштів у розмірі 21703,67 грн., а у 2014 році - 20509,28 грн., відповідно станом на 01.01.2015 р. ПрАТ „АПТ - 15112" сума не сплаченої до місцевого бюджету орендної плати склала у розмірі 104425,18 грн. (2013 рік - 42897,35 грн.; 2014 рік - 61527,83 грн.).

В подальшому 11.03.2015 р. вказаною комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам було складено акт з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до якого внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів ПрАТ „АПТ - 15112" завдало збитків на загальну суму 104425,18 грн.

Розпорядженням Ананьївської районної державної адміністрації № 109/А-2015 від 12.03.2015 р. затверджено виказаний акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам від 11.03.2015 р.

Так, вказані обставини стали підставою для звернення прокурора Ананьївського району в інтересах держави в особі Ананьївської міської ради з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відшкодування заподіяних збитків.

Загальні підстави позадоговірної відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливого результату такої поведінки - шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 р. у розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

За ствердженнями прокурора та позивача у даній справі протиправність поведінки відповідача полягає у використанні ним в порушення ст.ст. 126, 126 ЗК України земельної ділянки по вул. Незалежності, 117 в м. Ананьїв без правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 93, ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права.

Відповідно до п. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачено статтею 123 ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України в редакції чинній на момент набуття відповідачем права власності на будівлю, що розташована на спірній земельній ділянці, у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлено в натурі (на місцевості), органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування приймають рішення про надання земельної ділянки у користування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Як вже зазначалось, рішенням Ананьївської міської ради від 02 грудня 2011 року № 482-VI „Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Ананьїв, вул. Незалежності, 117" було надано Приватному акціонерному товариству „Ананьївське автотранспортне підприємство - 15112" дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,6677 га для передачі її в оренду терміном на 49 років для розміщення, обслуговування, експлуатації майнового комплексу автопарку за адресою м. Ананьїв Одеської області, вул. Незалежності, 117. Зазначеним рішенням міської ради керівництво ПрАТ „Ананьївське АТП - 15112" зобов'язано замовити та виготовити правоустановчі документи на земельну ділянку та в термін до 02.12.2012 р. представити проект відведення вказаної земельної ділянки для затвердження в міську раду.

Згідно з п. 3 ст. 123 ЗК України умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Відповідно до п. "в" ст. 27 Закону України "Про землеустрій" замовники документації із землеустрою мають право визначати строк виконання робіт і порядок розгляду документації із землеустрою.

Згідно з п. 4 ст. 123, п. 3 ст. 186-1 ЗК України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, до складу якої входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні.

Судом встановлено, що саме під час розгляду справи 08.06.2015 р. між відповідачем, як замовником та ФОП Тірон Наталією Павлівною як виконавцем укладено договір № 82 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до умов якого виконавець прийняв на себе зобов'язання з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення, обслуговування, експлуатації майнового комплексу площею 2,6677 га на території Ананьївської міської ради. Пунктом 3.2 зазначеного договору сторони погодили термін дії виконання робіт - 30 днів.

Між тим вказане свідчить про недотримання відповідачем вимог рішення Ананьївської міської ради від 02 грудня 2011 року № 482-VI та несвоєчасне подання відповідачем до міської ради проекту відведення земельної ділянки для його затвердження. До того ж на момент розгляд справи відповідний проект землеустрою відсутній, як і відсутні докази подання проекту для затвердження Ананьївській міській раді у відповідності до п. 6 ст. 123 ЗК України.

Разом з цим суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що ПрАТ „Ананьївське АТП-15112" на протязі 2013-2014 рр. неодноразово подавались заяви до Ананьївської міської ради про відмову від частини земельної ділянки, тому що вона не використовується підприємством в господарській діяльності (зайва), однак по всім заявам відповідачу було відмовлено. Так, дійсно в матеріалах справи наявне рішення Ананьївської міської ради від 24 вересня 2014 року № 1319-VI, яким відмовлено відповідачу у відокремленні частини земельної ділянки площею 1,8177 га по вул. Незалежності, 117 в м. Ананьїв. Однак, вказану відмову відповідачем не було оскаржено. Більш того, вказані обставини, які відповідач визначає як створені позивачем передумови для затягування процесу розробки документів землеустрою щодо відведення скорегованої площе земельної ділянки, судом оцінюються критично, оскільки чинним законодавством не передбачено ані умови, ані порядок відмови особи від фактичного землекористування. Тим більш будь-яких заходів щодо оформлення право користування земельною ділянкою належної площі відповідачем також не вжито.

Наведене вище свідчить про проявлену відповідачем бездіяльність у вчиненні передбачених чинним законодавством заходів по своєчасному оформленню права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно, у зв'язку з чим відповідач право оренди землі у встановленому законодавством порядку не набув, а відтак протягом 2013-2014 рр. використовував земельну ділянку, загальною площею 2,667 га по по вул. Незалежності, 117 в м. Ананьїв неправомірно, без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність з боку відповідача протиправної винної поведінки в даному питанні.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками полягає у тому, що саме неправомірне використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати, який міська рада отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку - договору оренди землі. При цьому слід зазначити, що міська рада була позбавлена можливості передати спірну земельну ділянку, розташовану під нерухомістю відповідача, будь-які іншій особі, яка не є її власником, та отримувати за це відповідну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічне визначення міститься і в статті 22 ЦК України.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно зі ст.157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України №284 від 19.04.1993 (надалі - Положення), передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні зокрема неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Згідно з п.п. 2, 5 Положення, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Збитки відшкодовуються власникам землі та землекористувачам не пізніше одного місяці після затвердження актів комісії.

Як встановлено судом, акт комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам від 11.03.2015 р. та розпорядження Ананьївської районної державної адміністрації про затвердження вказаного акту у встановленому порядку не оскаржені відповідачем та не визнані незаконними. При цьому позивачем при проведенні розрахунку розміру збитків було обґрунтовано вирахувано з суми збитків сплачену відповідачем за вказаний період суму земельного податку у 2013 р. в розмірі 21703,67 грн. і в 2014 р. в розмірі 20509,28 грн., факт сплати якого не може бути підставою для звільнення відповідача від відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про наявність підстав для притягнення відповідача до відповідальності за вчинене ним правопорушення у вигляді відшкодування завданих його протиправними діями збитки в розмірі 104425,18 грн., оскільки використання відповідачем земельної ділянки без належного правового оформлення, в даному випадку - без оформлення права на оренду, позбавило власника такої земельної ділянки права отримувати від цієї земельної ділянки дохід в розмірі орендної плати. Аналогічну правову позицію наведено ВСУ в постанові від 01.07.2015 р. № 3-383гс15 з аналогічного спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, оцінюючи надані докази в сукупності та враховуючи встановлення судом факту використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що не спростовано відповідачем належним доказами, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора про стягнення з відповідача завданих збитків в розмірі 104425,00 грн.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" (в редакції, що діяла на момент подачі позову) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (тепер - ГПК України), потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування , якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

При цьому представлення інтересів держави у заявленому позові прокурор обґрунтовано належним чином, адже Ананьївська міська рада є уповноваженим державою органом влади у земельних правовідносинах, що здійснює повноваження суб'єкта права комунальної власності на землю, права якого порушено з боку відповідача. Тому у даних спірних правовідносинах саме Ананьївська міська рада може виступати позивачем, адже за положеннями п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями у межах міста Ананьїв покладено на Ананьївську міську раду.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, тобто у 2015 році - 1218,00 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Як зазначено в п. 4.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповн.), приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Враховуючи вищенаведене та те, що рішення відбулось на користь позивача, в інтересах якого прокурором пред'явлено позов, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору до державного бюджету покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Ананьївського району Одеської області в інтересах Ананьївської міської ради до Приватного акціонерного товариства „Ананьївське автотранспортне підприємство - 15112" про стягнення збитків, завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, в сумі 104425,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Приватного акціонерного товариства „Ананьївське автотранспортне підприємство - 15112" (66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 117, корп. А; код ЄДРПОУ 03115005) на користь Ананьївської міської ради (66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 28; код ЄДРПОУ 04056807) збитки, завдані внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, в сумі 104425/сто чотири тисячі чотириста двадцять п'ять/грн. 00 коп.

3. СТЯГНУТИ з Приватного акціонерного товариства „Ананьївське автотранспортне підприємство - 15112" (66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 117, корп. А; код ЄДРПОУ 03115005) на користь державного бюджету (рахунок № 31210206783008; отримувач: УК у м. Одесі/Приморський район, код ЄДРПОУ 38016923; банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 2088/дві тисячі вісімдесят вісім/грн. 50 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2015 р.

Суддя В.С. Петров