Рішення

від 25.07.2006 по справі 12/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/173

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

25 липня  2006 року                                                   Справа № 12\173

За позовом:   Товариства з обмеженою  відповідальністю  „Квестор ЛТД”  

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 14\20

До відповідача:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Смолянка” Чернігівська область, Борзнянський район, с. Комарівка

Про стягнення  2012 грн. 71 коп.  

                                                                                   Суддя      Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  Леоненко О.І. –директор, Соколова В.Г. –довіреність  № 90 від 05.07.06р.

Від відповідача: Брагіна В.І. –представник, довіреність № 45 від 05.07.2006 року.

                         Павленчик М.О. –директор

          Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні  перерви з 20.07.2006р. по 25.07.2006р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення  з відповідача  заборгованості в сумі  1085 грн.  70 коп. за отримані нафтопродукти,   191 грн. 46 коп. інфляційних втрат за період з 05.07.2005 року по 15.06.2006 року, 649 грн. 71 коп. пені за період з 02.07.2005 року по 05.07.2005 року  та  85 грн. 84 коп.   3% річних   за прострочку оплати за період з 02.07.2005 року по 15.06.2006 року згідно договору № 11-06/2005 від 23.06.2005 року

Представники сторін в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову здійснення технічної  фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав клопотання  про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

           Представник відповідача проти позовних частково  заперечував та надав платіжне   доручення № 52 від 05.07.2006 року про сплату  1075 грн. боргу та платіжне доручення № 27 від 14.04.2006 року  про сплату  1000 грн. боргу.

          Також відповідачем було надано письмове пояснення  в яких він вказує на те, що по накладній  № РН- 0000987  від 29.07.05р.  він товар не отримував, рахунок –фактура  № СФ- 0000541  від 29.07.2005р. ним не підписана , в договорі  відсутні умови щодо зміни  ціни товару.

Розглянувши подані документи і матеріали,  вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд  встановив:

          23 червня 2005 року між сторонами було укладено договір на поставку нафтопродуктів № 11-06/2005.     

          Відповідно до  п. 1.1 зазначеного договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати  відповідачу нафтопродукти, а відповідач  приймати ці нафтопродукти  та своєчасно здійснювати оплату на умовах  цього договору.

          У відповідності до ст. 265 Господарського  кодексу України, за договором поставки  одна сторона –постачальник  зобов'язується  передати (поставити)  у зумовлені  строки

(строк)  другій стороні  - покупцеві  товар (товари), а покупець зобов'язується  прийняти вказаний товар  (товари) і сплатити  за нього певну  грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються   відповідні положення  Цивільного кодексу України  про договір купівлі-продажу.

          Таким чином укладений між сторонами договір по своїй правовій природі є договором поставки.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що ціна на нафтопродукти  і сума партій нафтопродуктів, яка підлягає поставці  і оплаті, узгоджується сторонами  додатково і фіксується  в рахунках для оплати на момент поставки.

          У відповідності до пункту 9.1. зазначеного договору  сторонами визначено  строк його дії до 31.12.2005р.  

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  акті, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Позивач  на виконання  умов договору поставив відповідачеві згідно накладних №№ РН-0000758 від 24.06.2005 року та РН-0000760 від 24.06.05р., які знаходяться в матеріалах справи,    нафтопродукти  та надав послуги по доставці  на загальну суму 27 361 грн. 32 коп. В накладних також зазначено  кількість нафтопродуктів  - 4835 літрів (накладна № РН-0000758) та 4930 літрів (накладна № РН-0000760), ціна одного літра та  вартість послуг по доставці.

         Факт отримання  відповідачем нафтопродуктів підтверджується довіреностями серії ЯИМ № 162048 від 23.06.2005 року та ЯИМ № 162050 від 29.07.2005 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

          Також відповідач 01.08.2005 року отримав від позивача нафтопродукти на суму 15 713 грн. 75 коп. та транспортні послуги на суму 695 грн. 45 коп. по накладній РН-00000988 за довіреністю ЯКШ № 267155 від 01.08.2005 року.

          Згідно п. 3.3 договору, поставленими по цьому договору  продавцем і отримані покупцем  вважаються  нафтопродукти, кількість яких вказана  в товарно-транспортній  накладній  продавця і прийнято покупцем.

Пунктом  5.3. договору сторони передбачили, що  оплата за поставлені нафтопродукти здійснюється на протязі  5 банківських  з моменту отримання  нафтопродуктів.

Відповідно по накладним № РН-0000758  та № РН-0000760 від 24.06.2005 року  відповідач зобов”язаний був розрахуватись  до 04.07.2006р.

Як вбачається із  матеріалів справи  відповідач взяті на себе  зобов”язання  щодо оплати в повному обсязі  в установлений строк не виконав , а сплатив лише 06.07.2005р. 7655 грн.

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили , в разі порушення  покупцем  умов оплати , вказаних  в п.5.3 , постачальник  вправі  змінити ціну  поставленої партії нафтопродуктів  і привести її  у відповідність  оптових цін , які діють в ТОВ „Квестор ЛТД”  на момент зміни ціни  цієї партії нафтопродуктів .

29 липня  2005р.  позивачем  була виписана відповідачеві  видаткова накладна  № РН-0000987  на суму 1176 грн 50 коп, яка підписана  керівниками сторін . В зазначеній накладній  вказано , що це доплата  згідно договору № 11-06\2005 від 23.06.2005р.  за бензин.

Приймаючи до уваги, що зазначена накладна  підписана уповноваженими представниками сторін ,  і в ній зазначено, що це є доплата  по договору № 11-06\2005 від 23.06.2005р.,  суд розцінює дану накладну як досягнення між сторонами згоди щодо зміни ціни отриманого  відповідачем бензину по накладній  № СФ -0000408 від 23.06.05р.

Твердження відповідача про те, що він не отримував товар по видатковій накладній  № РН-0000987  від 29.07.2006р.  на суму 1176 грн 50 коп, судом  до уваги не приймається, оскільки товар по зазначеній накладній не відпускався , а як встановлено судом сторонами було досягнуто згоди щодо зміни ціни  за отриманий  відповідачем бензин по  видатковій накладній №  РН- 0000760  від 24.06.2005р.

          Не може бути прийнято судом до уваги і посилання відповідача на договір № 11-06\2005 від 23.06.2005р. , в редакції наданій відповідачем, оскільки наданий договір не підписаний  відповідачем, а тому , згідно ст. 638,639 Цивільного кодексу України він є неукладеним. Оригінал зазначеного договору, який було б підписано сторонами , суду не надано.

У відповідності з п.5.3 договору оплату  за отримані нафтопродукти  по накладній № РН- 0000988  від 01.08.2005р. відповідач зобов”язаний був здійснити до 08.08.2005р.

Таким чином загальна вартість отриманих відповідачем  нафтопродуктів та наданих послуг по доставці  становить 44947 грн 02 коп.

Як слідує  із матеріалів справи  відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши 43 861 грн. 32 коп. (06.07.2005р. –7655 грн., 28.07.2005р. –19 706 грн. 32 коп., 31.08.2005 року –15 500 грн., 14.04.2006 року –1 000 грн.).

Відповідно  заборгованість відповідача перед позивачем  за отримані нафтопродукти  та послуги по доставці  на дату пред”явлення  позову становила  1085 грн. 70 коп.

05.07.2006р.  після порушення судом провадження у даній справі  відповідачем згідно  платіжного доручення  № 52 сплачено в рахунок погашення боргу 1075 грн.

Оскільки відповідач сплатив рахунок погашення боргу 1075 грн, суд доходить висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 1075 грн врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 1075 грн  підлягає припиненню.

Таким чином сума основного боргу становить 10 грн 70  коп.

Позивач просить стягнути з відповідача  85 грн. 84 коп. трьох відсотків річних  за період з 02.07.2005 року по 15.06.2006 року та 191 грн. 46 коп. інфляційних втрат за період з 05.07.2005 року по 15.06.2006 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування індексу інфляції за весь час прострочки.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, але оскільки  по накладним  № РН-0000758  та № РН-0000760 від 24.06.2005 року  відповідач зобов”язаний був розрахуватись  до 04.07.2006р., а по накладній  № РН- 0000988  від 01.08.2005р. до 08.08.2005р., відповідно три відсотки річних за період з 04.07.2005р. по 15.06.06р.  становлять 114 грн 72 коп , а тому  вимоги позивача щодо стягнення   трьох відсотків річних   в сумі 85 грн 84 коп є обґрунтованими і підлягають задоволенню , вимоги щодо стягнення  інфляційних втрат  підлягають задоволенню в сумі  183 грн 51 коп за період з 05.07.2005 року по 15.06.2006 року.

          Позивач просить стягнути також з відповідача пеню  в сумі 649 грн. 71 коп.  за прострочку  оплати за період з 30.06.2005 року по 09.02.2006 року.

          Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

          Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у Договорі.

Пунктом  6.1.  договору  від 23.06.2005 року  передбачено, що при порушенні  покупцем строків оплати  відповідач  сплачує позивачу пеню за  кожний день прострочки  в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період,  за який нараховується пеня.

          Матеріалами справи підтверджується прострочка оплати відповідачем отриманих нафтопродуктів та послуг по доставці, але  враховуючи, що  по накладним  № РН-0000758  та № РН-0000760 від 24.06.2005 року  відповідач зобов”язаний був розрахуватись  до 04.07.2006р., а по накладній  № РН- 0000988  від 01.08.2005р. до 08.08.2005р.,  а тому вимоги позивача щодо стягнення пені  підлягають задоволенню в сумі 609 грн 23 коп.

         Приймаючи до уваги , що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отримані нафтопродукти і послуги по доставці  своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахування  вищезазначеного,  доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню  в частині стягнення основного боргу в сумі 10 грн 70 коп,  пені в сумі 609 грн  23 коп, трьох відсотків річних в сумі 85 грн 84 коп та інфляційних втрат в сумі 183 грн 51 коп, в частині стягнення боргу в сумі 1075 грн провадження у справі підлягає припиненню, в решті позову відмовити.

          Зважаючи, що спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та  витрати в сумі 118 грн.  за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526,  546,549, 625,692    Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230,231,232,265  Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85   Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд  

                                                      ВИРІШИВ:

1.          Провадження  у справі в частині стягнення  1075 грн припинити.

2.          Позовні вимоги задовольнити   частково.

3. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю „Смолянка” Чернігівська область, Борзнянський район, с. Комарівка (р/р 26007491817002 „Приватінвест”, МФО 353489, код 03796169) на користь   Товариства з обмеженою  відповідальністю  „Квестор ЛТД”  14000, м. Чернігів, пр. Миру,14\20 (р/р 26005301830543 в Центральному відділенні ПІБ м. Чернігова, МФО 353456, код 22821016)   10 грн. 70 коп.  боргу, 183 грн. 51 коп.  інфляційних втрат,  609 грн. 23 коп. пені, 85 грн. 84 коп. 3% річних, 102 грн. держмита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

             Суддя                                                  Л.М.Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано  26.07.06р.

             Суддя                                                  Л.М.Лавриненко