Ухвала

від 10.08.2015 по справі 760/14450/15-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-6177/15

№ 760/14450/15-ц

УХВАЛА

10 серпня 2015 року Суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства Банк «контракт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Професійний лізинг», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Банк «Контракт» звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ «Лізингова компанія «Професійний лізинг», ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за договором №БВ-271212/05-1 купівлі-продажу цінних паперів від 27.12.2012 р. в сумі 500,00 грн. та з відповідача ТОВ «Лізингова компанія «Професійний лізинг» - 13770297,46 грн. і судовий збір.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги до відповідача відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Пунктом 26 Постанови №10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що перерахування суми судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

При цьому, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Так, позивачем, заявляючи позовні вимоги до відповідачів ТОВ «Лізингова компанія «Професійний лізинг», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, додане платіжне доручення №1930 про сплату судового збору від 29.07.2015 р. в сумі 3654,00 грн., в якому не заповнені усі передбачені графи, а саме на платіжному дорученні не зазначено уповноважену посадову особу, яка підписувала платіжне доручення та відсутня відмітка про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та не скріплено печаткою банку.

Таким чином, надане платіжне доручення не може вважатися належним та допустимим доказом сплати позивачем судового збору за пред'явлення позовних вимог до ТОВ «Лізингова компанія «Професійний лізинг», ОСОБА_2

За наявності сумнівів у здійсненні сплати суми судового збору до Державного бюджету України і зарахування його до спеціального фонду цього бюджету суд вправі витребувати у платника відповідне підтвердження (довідку) органу Державної казначейської служби України, якому судовий збір перераховано.

Зазначення вказаних обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі. Виходячи з вищенаведеного, позивачу у відповідності до ч. 5 ст. 119 ЦПК України необхідно надати належний доказ сплати судового збору за пред'явлені вимоги, який підтверджує зарахування коштів в дохід бюджету за подання до Солом'янського районного суду позовної заяви з вимогами до ТОВ «Лізингова компанія «Професійний лізинг», ОСОБА_2 у визначеному розмірі.

Також згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачами, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Банк «контракт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Професійний лізинг», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків на протязі п`яти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, шляхом подачі нової позовної заяви з урахуванням вимог викладених в ухвалі.

В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Кушнір