Рішення

від 31.01.2012 по справі 2-2109/11

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Броварський міськрайонний суд Київської області

========================================================================

Справа № 2-2109/11

Провадження № 2/1007/64/2012

31.01.2012

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 січня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.,

при секретарях Жеребець І.А., Наумець І.А.,

ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ В»ЗемприватсервісВ» та просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5484 грн. 26 коп. та 3000 грн. моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_4 на його користь 3000 грн. моральної шкоди, стягнути з ТОВ В»ЗемприватсервісВ» моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Свій позов обґрунтовував тим, що 18 серпня 2010 року приблизно 14 год. 00 хв. він звернувся до ТОВ В»ЗемприватсервісВ» із зібраними ним документами для внесення належної йому на праві приватної власності земельної ділянки в селищі Першотравневе, Плосківської сільської ради, Броварського району, Київської області до кадастрового реєстру та отримання відповідного номера.

Головний спеціаліст ТОВ В»ЗемприватсервісВ» ОСОБА_4 відмовила прийняти у позивача документи посилаючись на те, що селище Першотравневе не має затверджених меж. Позивач вказує, що він попросив надати йому роз'яснення, що в такому разі роботи та по телефону зв'язав її із землевпорядником с. Плоске ОСОБА_6 Після розмов із нею ОСОБА_4 відмовила позивачу в прийнятті документів та повідомила, що він може звернутися до будь-якої іншої установи, яка зможе йому підготовити відповідну документацію.

Позивач вказує, що він знову запитав про причини з яких вона не може прийняти в нього документи на що остання відповіла, що він їй не сподобався. Позивач попросив надати письмове роз'яснення такої відмови, але ОСОБА_4, як вказує позивач нахабно відповіла, що нічого роз'яснювати не буде та наказала покинути приміщення і йти шукати іншу установу.

Обурений таким ставленням до себе позивач попередив ОСОБА_4, що він бажає записати відмову на відеозапис телефоном, так як він не зрозумів підстав відмови, але остання вибігла із кабінету. Позивач зайшов до сусіднього кабінету і звернувся із проханням назвати прізвище невідомої йому на той час ОСОБА_4 для оскарження її дій пере керівництвом, продовжуючи проводити зйомку телефоном В»Сооlpad 2938В» , оскільки він міг забути надану інформацію.

Однак на його прохання землевпорядник ТОВ В»ЗемприватсервісВ» ОСОБА_3 зіскочила із свого місця вихопила із рук телефон і ударила об кришку столу, в результаті чого лопнуло скло сенсорного екрану та відлетіла кришка кріплення батареї телефону. Позивач повідомив про це вказаного працівника, але вона відповіла в грубій формі, щоб він пішов геть, крім того до позивач підійшов ще один працівник даної установи та почав погрожувати фізичною розправою. Позивач попросив зустрічі із керівником, але дізнавшись, що його немає на робочому місці пішов шукати іншу установу.

Позивач посилається на те, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ТОВ В»ЗемприватсервісВ» щодо пошкодження телефону В»Сооlpad 2938В» підтверджується результатами перевірки Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області за його заявою, яку зареєстровано в ЖРЗПЗ № 6789 від 21 серпня 2010 року, за результатами винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідженням сервісного центру В»Сервісно-торгової компанії В»ПозвониВ» , товарними чеками про придбання телефонів, опалту дослідження телефону, відеозаписом DVD, який приєднано до матеріалів перевірки.

Позивач вказує, що в результаті пошкодження телефону В»Сооlpad 2938В» йому завдана матеріальна шкода в розмірі 2410 грн., та неможливістю його ремонту, щоб відновити зв'язок позивач вимушений був придбати новий двухстандартний телефон Вless DS802 GSM/CDMA вартістю 1440 грн., що спричинило для нього значні витрати.

Позивач вказує, що йому заподіяно значних моральних страждань, так як телефон мав унікальну функцію запису телефонних розмов у форматі GSM/CDMA, в телефоні зафіксовано 452 телефонних номера рідних, близьких, колег по роботі, інших осіб, зв'язок з якими впродовж місяця був втрачений.

Крім того в телефоні зберігалися відео близьких, аудіо записи та фотоальбом на 220 фотокарток, які внаслідок розбиття телефону стали недоступні.

Позивач зазначає, що він був обмежений в організації своєї діяльності та відпочинку: подав заяву до Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області, до міжрайонної прокуратури в м. Броварах, він 14 разів за власні кошти приїздив з м. Києва до м. Бровари, при цьому витрачався на пальне для свого автомобіля, що склало 1429 грн. 26 коп., телефонних переговорів на суму 110 грн. та проведення дослідження телефону на суму 95 грн.

Таким чином матеріальні витрати позивача склали 5484 грн. 26 коп.

Внаслідок знищення телефону, неналежного поводження з ним працівників ТОВ В»ЗемприватсервісВ» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позивач втратив спокій, порушеного його нормальний життєвий устрій, право на недоторканість майна, відпочинок, що призвело до істотних вимушених змін у життєвих стосунках, зниження престижу, ділової репутації голови правління СТ В»ГазовикВ» , тому моральну шкоду оцінив в розмірі 8000 грн.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, та просив суд суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 5484 грн. 26 коп. та 3000 грн. моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_4 на його користь 3000 грн. моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Свої вимоги про стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 2000 грн. обґрунтовує тим, що згідно п.4.3. Статуту ТОВ В»ЗемприватсервісВ» товариство несе відповідальність перед собою, суспільством та державою за : - дотримання вимог Закону України та інших законодавчих актів України; - дотримання договірних зобов'язань з юридичними особами та іншими суб?єктами господарської діяльності, виробничої, наукової діяльності, приватними особами; - дотримання фінансової дисципліниВ» . У даному випадку позивач зазначає, що оскільки він не є суб'єктом правовідносин із ТОВ ?ЗемприватсервісВ» , оскільки між ним та товариством не було договірних зобовВ»язань відповідачем має бути ОСОБА_5

Позивач вказує, що відповідно до вимог п. 5.3. статуту ТОВ В»ЗемприватсервісВ» визначені права та обов'язки ОСОБА_5, як керівника товариства та особи, яка організовує та контролює діяльність працівників Товариства.

Не погоджуючись із поданим позовом ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1500 грн.

Свій позов обґрунтовує тим, що 18 серпня 2010 року о 14 годині 00 хв. вона перебувала на своєму робочому місці та належним чином виконувала свої посадові обов'язки, працюючи із необхідною службовою документацією. В цей час до кабінету зайшла ОСОБА_4, а слід за нею увірвалася невідома на той час особа - відповідач ОСОБА_2 При цьому він не пояснив мету свого неочікуваного візиту та почав вимагати надати йому офіційну письмову відповідь на його звернення. При цьому відповідач хотів її зафіксувати на камеру мобільного телефону, невідомої їй марки. Телефон він тримав таким чином, що камера мобільного телефону була спрямована в її бік, в бік її робочого місця, на якому знаходилась робоча документація, інформація, яка міститься в таких технічних документах, належить до інформації з обмеженим доступом. Злякавшись неочікуваного візиту та того факту, що відповідач, можливо намагається сфотографувати або іншим чином зафіксувати на телефон інформацію, що міститься в документах, на її думку вона застосувала передбачені чинним законодавством засоби самозахисту, вихопила у відповідача телефон, який він тримав в руках, в результаті з телефону випала кришка яка впала на підлогу, а телефон залишився в неї в руках. Піднявши кришку з підлоги вона її прикріпила назад до телефону та віддала її разом з телефоном відповідачу. При цьому, екран телефону в той час, коли його вихопила, вже візуально знаходився у неналежному стані та містив тріщини.

Позивач по зустрічному позову зазначає, що вказані обставини підтверджуються показами свідків допитаних по матеріалам перевірки за заявою ОСОБА_2, це ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9

Вказаними діями ОСОБА_2 завдав їй моральних страждань та переживань, в результаті чого в неї після подій часто болить голова, підвищується артеріальний тиск. Окрім того поданням первісної заяви, яка є на думку ОСОБА_3 необґрунтованою та безпідставною, відповідач завдав додаткових душевних страждань та переживань,а також завдав шкоди діловій репутації серед знайомих та потенційних замовників підприємства в якому вона працює. Внаслідок вказаних фактів останнім часом вона постійно перебуває у пригніченому та депресивному стані, та з тривогою, недовірою ставиться до осіб, які відвідують кабінет в робочий час.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, пояснення надав аналогічні змісту позовної заяви. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити в зв'язку з тим, що він вважає, що саме діями ОСОБА_3, ОСОБА_10 йому була завдана моральна шкода, а крім того ОСОБА_3 завдала матеріальних збитків шляхом побиття телефону.

Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до неї, вважає позов безпідставним, необґрунтованим, і надуманим. Заперечення надала аналогічні змісту зустрічної позовної заяви. В зв'язку з цим просила відмовити в задоволенні позовних вимог по первісному позову та задовольнити її зустрічну позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позовних вимог до нього. Суду надав письмові заперечення, які полягають в тому, що він вважає, що позивач не надав жодних доказів того, що він прийшов до установи з непошкодженим телефоном, його дії можливо сприйняти як провокацію з метою викликати роздратування у працівників ТОВ ?Зеприватсервіс?, так як він проводив зйомку в безпосередній близькості до обличчя, що в свою чергу не могло не викликати відразу та обурення. Вважає неналежним доказом довідку № 416 від 20 серпня 2010 року надану Управлінням Держкомзему у Броварському районі Київської області, оскільки на складання технічної документації для присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру не можливо витрати один день, так як для цього необхідно провести геодезичні вимірювання даної земельної ділянки, що не можливо без виїзду на її місце розташування, після чого проводяться кадастрові роботи.

Відповідач ОСОБА_4, яка також була допитана як свідок, заперечувала проти задоволення первісного позову. Суду пояснила, що дійсно 18 серпня 2010 року близько 14 години звернувся позивач із документами для присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку, що належала йому на праві приватної власності в с. Першотравневе, Броварського району, Київської області. Вона надала йому належні пояснення, та повідомила, що не зможе прийняти подані ним документи, так як відсутні межі села, що відноситься до Плосківської сільської ради Броварського району Київської області, та порадила звернутися до Управління Деркомзему в м. Броварах та Броварському районі або іншої землевпорядної організації. Перелік організацій, які також займаються проведенням землевпорядних робіт знаходиться в Держкомземі. Не погоджуючись із її відмовою позивач почав проводити відеозапис на свій телефон, тому вона встала із свого робочого місця та вийшла із кабінету в кабінет. Позивач постійно слідував за нею та вимагав назвати своє прізвище, ім'я, по-батькові, та посаду. Після того як вона зайшла в кабінет до ОСОБА_3 позивач почав знімати її, що між ними відбулося їй не відомо, так як вона вийшла із кабінету.

ОСОБА_4 стверджує, що телефон ОСОБА_2 мав пошкодження, був в неналежному стані, пошкодження, подряпини були не тільки на екрані, а й на самому корпусі. Чи був він сенсорним вона не звернула увагу. Щодо подій які відбулися вона вважає, що ні її вини, ні вини ОСОБА_3 в завданні моральної шкоди відповідачу немає. Крім того суду зазначила, що знаючи ОСОБА_3 тривалий час вона з впевненістю може сказати, що вона ніколи не допускала в своїй роботі такої поведінки, як це висвітлює позивач.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що до неї 18 серпня 2010 року заходила до кабінету ОСОБА_11, яка була в пригніченому стані, оскільки пояснила, що майбутній замовник не розуміє, які документи йому слід надати, щоб прийняти у нього замовлення. Після чого вона вийшла, а через деякий час до неї зайшов ОСОБА_2 в збудженому стані, розмовляв дуже голосно. На його питання щодо надання необхідних документів надала усні пояснення, після чого ОСОБА_2 вийшов із кабінету. Вона звернула увагу, що позивач під час перебування в неї в кабінеті тримав в руках телефон, екран якого був побитий. Свідком подій які відбулися між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона не була.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 18 серпня 2010 року близько 14 години ОСОБА_2 зайшов в кабінет до ОСОБА_3, вів себе неадекватно, свідок його попередив, про те, що в разі якщо він не перестане здіймати галас змушений буде викликати міліцію. ОСОБА_3 попередила його щоб він не проводив відеозапис на телефон, на що ОСОБА_2 не відреагував, кричав щоб всі повідомили йому прізвища. Повторно свідок звернув увагу на ОСОБА_2 коли почув від нього, що йому розбили телефон. Він повернувся та побачив телефон в руках у ОСОБА_3, яка намагалася одягти на телефон кришку. Телефон не був розбитий, а кришка знята та поцарапана. Він не бачив щоб телефон падав. На зауваження позивача ОСОБА_3 показала йому телефон та сказала ?подивіться тут лише кришка знята?. Про те, що був побитий сенсорний екран свідок дізнався лише в міліції.

Суд вислухавши сторони, допитавши в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, дослідивши письмові матеріали справи, та продивившись відеозапис, вважає, що в задоволенні як первісного, так і зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 серпня 2010 року до Броварського МВ ГУ МВС України звернувся ОСОБА_2 із заявою про притягнення до відповідальності відповідно до чинного законодавства особу, яка відкрито заволоділа належним йому майном телефоном В»Сооlpad 2938В» , умисно пошкодила його та завдала збитків на суму 2410 грн. 00 коп.

За вказаною заявою проведена перевірка, та 14 жовтня 2010 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи дільничним інспектором Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області капітаном міліції ОСОБА_12

В судовому засіданні із пояснень позивача та відповідачів, крім того з проглянутого відеозапису з диска встановлено, 18 серпня 2010 року близько 14 год. 00 хв. позивач ОСОБА_2 звернувся до В»ЗемприватсервісуВ» за адресою м. Бровари, вул. Гагаріна, 26 з метою оформити документи для присвоєння кадастрового номеру на належну йому на праві приватної власності земельну ділянку в с. Першотравневе, Броварського району, Київської області.

Працівником указаної установи ОСОБА_4 після розмов із ОСОБА_2 та землевпорядником Плосківської сільської ради було відмовлено у прийнятті документів на підставі неповноти їх збору, та запропоновано звернутися до іншої землевпорядної організації. Надати, як в усній, так і в письмовій формі на прохання ОСОБА_2 щодо неповноти наданих документів, остання відмовила. ОСОБА_2 для фіксації такої відмови з використанням мобільного телефону марки В»Сооlpad 2938В» розпочав відофіксацію подій в кабінеті, однак ОСОБА_4 вийшла із свого робочого місця без пояснень і зайшла до сусіднього кабінету, де на робочому місці знаходилась інженер - землевпорядник В»ЗемприватсервісуВ» ОСОБА_3

Зайшовши до кабінету позивач продовжував проводити відеозапис, не пояснивши підстав такої фіксації ОСОБА_3, але звертався до неї, щоб вона повідомила йому своє прізвище, ім'я по - батькові, та надати роз'яснення стосовно причин відмови в прийнятті документів для опрацювання.

ОСОБА_3 заперечуючи проти проведення зйомки з наведенням камери на її обличчя, намагалася перешкодити цьому, внаслідок необережних рухів, вибила з рук кришку телефону.

В судовому засіданні не встановлена та недоведена та обставина, що при спробі ухилитися від проведення зйомок ОСОБА_3, як це зазначає позивач вирвала з рук телефон, та вдарила ним об кришку письмового столу.

Крім того при проведенні перевірки Броварським МВ ГУ МВС України за заявою позивача в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі опитаних працівників В»ЗемприватсервісуВ» ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7 встановлено, що екран мобільного телефону в руках у ОСОБА_2 був пошкоджений і коли ОСОБА_3 намагалася перешкодити зйомці ОСОБА_2, то кришка телефону злетіла та випала, ніхто телефон не кидав та не розбивав.

Одночасно в постанові вказується, що при пошкодженні телефону В»Сооlpad 2938В» ОСОБА_2 було завдано матеріального збитку на суму 2410 грн.

В судовому засіданні також встановлено, що телефон В»Сооlpad 2938В» був придбаний у СПД -ОСОБА_13 04 вересня 2009 року за 2410 грн. 00 коп., що підтверджується товарним чеком № 04/09-9, на вказаний телефон (серійний номер С19044С5) був виписаний гарантійний талон № 14870 строком гарантійного обслуговування шість місяців на ім'я ОСОБА_2

На запит судом отримана інформація від 12 січня 2012 року від ФОП ОСОБА_14 про те, дійсно телефонний термінал (телефон) В»Сооlpad 2938В» серійний номер С 19004С5 був реалізований 04 вересня 2009 року ОСОБА_2, що підтверджується товарним чеком № 04/09-9 та гарантійним талоном № 14870. Однак в гарантійному талоні № 14870 помилково вчинено запис в графі Серійний номер - С19044С5, замість С19004 С5.

Також в листі зазначено, що 18-20 серпня 2010 року до ФОП ОСОБА_14 телефонував ОСОБА_2 з проханням надати допомогу в ремонті сенсорного екрану пошкодженого терміналу (телефону) В»Сооlpad 2938В» , зі слів ОСОБА_2 телефон був пошкоджений землевпорядною організацією в м. Бровари.

Телефон Вless DS802 № НОМЕР_1 був придбаний 21 жовтня 2010 року про що свідчить товарний чек № 81/10-10 за 1440 грн. 00 коп.

В матеріалах справи міститься акт № 10995327 від 20 серпня 2010 року із сервісного центру В»Сервисно-торгова компания ПозвониВ» з датою звернення 19 серпня 2010 року на телефон В»Сооlpad 2938В» серійний номер С19004С5. В акті зазначено, що телефон має пошкодження - разбит екран, в ході діагностики було виявлено, що він потребує заміни екрану, запчастин немає в наявності. За надані послуги діагностики ОСОБА_2 сплачено 95 грн. 00 коп., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 189/08-10 від 20 серпня 2010 року.

Кошторис складений ОСОБА_2 на пальне та телефонні розмови при проведенні Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області перевірки за фактом пошкодження телефону В»Сооlpad 2938В» , а саме фіскальних чеків від 18 серпня 2010 року, 03 вересня 2010 року, 08 вересня 2010 року, 25 вересня 2010 року, 12 квітня 2011 року на суму 1429 грн. 26 коп. та дві телефонні скреч-картки на суму 60 грн., та фіскальний чек на суму 50 грн. на загальну суму 110 грн. 00 коп. не приймає до уваги, як належний доказ по справі, оскільки із вказаних документів не можливо дійти висновку про використання пального та телефонних розмов саме позивачем, та саме на цілі які ним зазначаються в позовній заяві.

Суд також не звертає увагу на роздруківку відеозапису проведену ОСОБА_2, який здійснено 18 серпня 2010 року мобільним телефоном В»Сооlpad 2938В» в приміщенні ТОВ В»ЗемприватсервісВ» по вул. Гагріна, 26 в м.Бровари, Київської області від 20 серпня 2010 року, оскільки доказування в такому випадку має ґрунтуватися тільки на підставі даних які встановлюються зокрема з відеозапису згідно ч. 2 ст. 57 ЦПК України.

Із відеозапису мобільного телефону відтвореному на диск факт побиття телефону не встановлений, на зображенні дійсно вбачається фрагмент, який відповідає поясненням сторін в судовому засіданні, щодо проведення відеозйомки починаючи із кабінету ОСОБА_4, яка виходить та проходить до кабінету ОСОБА_3 На зображенні ОСОБА_3 перебуває за столом, та працює на комп'ютері. Після вимоги позивача ОСОБА_2 вказати своє прізвище, екран телефону вимикається.

Судом встановлено, що ТОВ В»ЗемприватсервісВ» є юридичною особою, зареєстровано 21 листопада 2005 року, місцезнаходження м. Бровари, вул. Гагаріна,26, керівником вказаної установи є ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 093175, довідкою АБ №139882 з ЄДРПОУ, випискою з ЄДРПОУ Серії ААБ № 851721, та в своїй діяльності керуються статутом, який зареєстрований виконкомом Броварської міської ради від 21 листопада 2005 року, та ліцензії на проведення землевпорядних робіт серії АБ № 349398 від 18 травня 2006 року.

Судом витребувані та долучені до матеріалів справи перелік документів, які надаються замовником для присвоєння кадастрового номеру, з переліком ознайомлені в тому числі ОСОБА_4 01 січня 2008 року.

Згідно посадової інструкції інженера-землевпорядника ОСОБА_3 до її завдань та обов'язків відноситься, тому числі: присвоєння кадастрових номерів (внесення земельних ділянок до бази даних по присвоєнню кадастрових номерів на земельні ділянки), переоформлення державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку. Із вказаною інструкцією вона ознайомлена 01 червня 2006 року.

Згідно посадової інструкції головного спеціаліста ТОВ В»ЗемприватсервісВ» ОСОБА_4 до її завдань та обов'язків відноситься, тому числі: виконання робіт пов'язаних з аналітичною діяльністю на одному з напрямів роботи організації, прийом документів від замовника на виготовлення державних актів на земельні ділянки, формування технічної документації по підготовці державного акту, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надання консультацій замовником з приводу кошториса, термінів виконання даних робіт, розробка пропозицій щодо ведення діяльності, що знаходиться в межах його компетенції. Із вказаною інструкцією ознайомлена 01 червня 2006 року.

До посадових обов'язків генерального директора ТОВ ?ЗемприватсервісВ» ОСОБА_5 відносяться: надання наказів та розпоряджень, що є обов'язковим для всіх працівників товариства, розроблення поточних планів діяльності товариства і заходи, що є необхідними для вирішення завдань, приймання на роботу і звільнення з роботи співробітників товариства, застосування до них засобів заохочення і накладання стягнень, визначення функціональних обов'язків працівників товариства,, здійснення контролю за якістю роботи у виробничій, господарській та фінансовій діяльності товариства, ведення прийому громадян та юридичних осіб у визначений час прийому. Надання консультацій та розВ»ясень. З інструкцією ознайомлений 26 листопада 2008 року.

18 серпня 2010 року укладений договір № 717 Бр про розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку між замовником ОСОБА_2 та ТОВ В»Земельно кадастровий центрВ» , предметом договору є виконання з дотриманням вимог законодавства роботи щодо виготовлення технічної документації для подальшого отримання громадянином державного акту на право власності на земельну ділянку на території Плосківської сільської ради 0, 125 га згідно державного акту ІV - КВ № 110418 від 13 грудня 2000 року. В п.7.1. вказаного договору зазначено, що початок робіт 18 серпня 2008 року.

На підтвердження оплати послуг за вищевказаним договором ОСОБА_2 додав квитанцію на суму 1200 грн. 00 коп. від 18 серпня 2010 року сплачених ТОВ В»Земельно кадастровий центрВ» .

Як вбачається з наданої відповіді Управлінням Держкомзему у Броварському районі Київської області від 20 серпня 2010 року за № 416 дійсно на земельну ділянку площею 0,1254, яка знаходиться у власності ОСОБА_2 і розташована в межах адміністративної території Київської області Броварський район Плосківська сільська рада за адресою с. Першотравневе, вул. Курганська, присвоєно кадастровий номер 3221286002:02:002:0014.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про хворобу № 148 від 22 травня 2008 року ОСОБА_2, як звертав на це увагу позивач, зазначено про те, що В»память на текущие события сниженаВ» , але зважати це як на доказ того, що внаслідок подій від 18 серпня 2010 року йому завдана моральна шкода, або як це зазначає позивач обґрунтованості проведення відеозйомки у суду немає підстав.

Відповідно ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині . Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно ч.1, 2 ст. 19 ЦК України особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. Самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно п. 3 ч. 2, 3, 4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно ч.1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно ч.1, ст. 1167 ЦК України моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну , відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 ?Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ?із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5, зазначено про те, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін , третіх осіб , їхніх представників , допитаних як свідків , показань свідків, письмових доказів , речових доказів , зокрема звуко- і відеозаписів,висновків експертів .

Відповідно ч.1 ст. 58 ЦПК України належними є докази , які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відпвоідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази , які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі , не підлягають доказуванню.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги пояснення сторін, та свідків в судовому засіданні, встановлені обставини та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що слід відмовити в задоволенні як в первісному, так і в зустрічному позові, оскільки як позивачем ОСОБА_2, так і ОСОБА_3 не надані докази, які б доводили ті обставини, на які кожен з них посилається, а саме щодо завдання моральної шкоди кожному з них. В судовому засіданні також позивач ОСОБА_2 не надав належних і допустимих доказів, які б доводили наявність протиправної поведінки відповідачки, її вину, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідачки, заподіяння їй внаслідок протиправних дій відповідачки матеріальної та моральної шкоди.

Керуючись ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 22, ч.1, п. 2, 3 ч. 2, ч. 3 ст. 23, ч. 1 ст. 1166, ч.1 ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 57- 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя А. Г. Радзівіл