Постанова

від 23.07.2015 по справі 808/1849/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року 16:31Справа № 808/1849/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Швець Д.І.,

представника відповідача: Дяченко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Приватного підприємства «Вєномєт Метал»

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2015 № 0000602201

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 Приватне підприємство «Вєномєт Метал» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2015 №0000602201.

Ухвалою суду від 02.04.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1849/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 16.04.2015.

Провадження у справі неодноразово зупинялося за клопотанням сторін для надання додаткових доказів.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 23.07.2015 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зазначає, що складений за результатами перевірки акт не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з ТОВ «ЛІКОН-С» за листопад 2014року та ТОВ «ДЕМОКС ГРУПП» за грудень 2014року. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не грунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010.

Перевіркою не було виявлено фактів відсутності належно оформлених первинних документів по господарських операціях з контрагентами позивача. Висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими. Всі господарські операції підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту за спірними операціями. Просить позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення - рішення від 26.03.2015 №0000602201.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що для підтвердження правомірності включення до податкового кредиту вартості юридичних, інформаційно-консультаційних та бухгалтерських послуг, отриманих від ТОВ "ЛІКОН-С" та ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП" підприємством надано лише договори, акти виконаних робіт, банківські виписки та податкові накладні. Звіти про виконані послуги, що зазначені у договорі, на підставі яких повинні бути складені акти виконаних робіт у Приватного підприємства "Вєномєт Метал" відсутні, що унеможливлює підтвердження здійснення юридичних, інформаційно-консультативних та бухгалтерських послуг в межах господарської діяльності.

Крім того, було встановлено, що ТОВ "JIIKOH-C" у листопаді 2014 році купувало товар, а реалізовувало юридичні, бухгалтерські послуги та керновий (вуглеродовмісткий) матеріал. Таким чином, аналізом зареєстрованих податкових накладних можна простежити, що фактично по ТОВ "JIIKOH-C" наявні факти коли товар/послуга, що було придбано не реалізується, а відбувається лише документальне оформлення операції з реалізації інших товарів, робіт, послуг на адресу покупців, тобто фактично відбувається «розрив» ланцюга постачання, з чого можна зробити висновок лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, або зі штучного збільшення вартості товарів, робіт, послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання (транспортних, вантажних послуг, послуг зберігання, модернізації тощо). У зв'язку з зазначеним неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі - продажу у просторі і часі.

Таким чином, відповідач вважає, що товари та послуги від ТОВ "ЛІKOH-C" у листопаді 2014року та від ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП» у грудні 2014 року фактично не поставлені, тому Приватне підприємство "Вєномєт Метал" сума ПДВ не повинна бути віднесена до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі направлень від 24.02.2015 № 105,106,107,108 та наказу № 109 від 24.02.2015 здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Вєномєт Метал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт № 30/22- 01/30958428 від 12.03.2015 (далі -акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення: ст.1, п.2 ст.3, п. 1, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996 (із змінами та доповненнями); пп.1.1п.1, пп.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 за № 168/704; п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п 201.10 ст.201 , п.п. 198.1, п.п. 198.3, п 198.4 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI; Наказу ДПА України від 10.01.2011 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення ПП "Вєномєт Метал" (код ЄДРПОУ 30958428), як наслідок підприємством занижено податок на додану вартість всього на суму 579 449 грн, у т.ч:

-за листопад 2014 року на суму 350017грн.

-за грудень 2014 року на суму 229432грн.

Так, перевіркою встановлено, що Приватне підприємство "Вєномєт Метал" мало взаємовідносини з ТОВ "ЛІКОН-С", який по відношенню до позивача виступало постачальником юридичних, бухгалтерських послуг у загальній сумі 2 094 205 грн., про що було укладено договір від 01.11.2014 № 01112. А також, постачання кернового (вуглеродовмісткого) матеріалу у загальній сумі 5896,80 грн., згідно укладеного договору від 01.11.2014 №0111.

Для підтвердження правомірності включення юридичних та бухгалтерських послуг, отриманих від ТОВ "ЛІКОН-С" підприємством надано лише акти виконаних робіт. Звіти про виконані послуги, що зазначені у договорі, на підставі яких повинні бути складені акти виконаних робіт у Приватного підприємства "Вєномєт Метал" відсутні, що унеможливлює підтвердження здійснення юридичних та бухгалтерських послуг в межах господарської діяльності.

Також, з метою дослідження походження юридичних, бухгалтерських послуг та кернового (вуглеродовмісткого) матеріалу, що згідно наданим до перевірки документам ТОВ "JIIKOH-C" реалізувало на адресу Приватно підприємства "Вєномєт Метал", було проведено аналіз товару/послуг, що ТОВ "JIIKOH-C" купувало впродовж листопада 2014року.

Було встановлено, що ТОВ "JIIKOH-C" у листопаді 2014році купувало товар а реалізовувало юридичні, бухгалтерські послуги та керновий (вуглеродовмісткий) матеріал. Таким чином, аналізом зареєстрованих податкових накладних можна простежити, що фактично по ТОВ "JIIKOH-C" наявні факти коли товар/послуга, що було придбано не реалізується, а відбувається лише документальне оформлення операції з реалізації інших товарів, робіт, послуг на адресу покупців, тобто фактично відбувається «розрив» ланцюга постачання, з чого можна зробити висновок лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, або зі штучного збільшення вартості товарів, робіт, послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання (транспортних, вантажних послуг, послуг зберігання, модернізації тощо). У зв'язку з зазначеним неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі - продажу у просторі і часі.

Перевіркою також встановлено, що позивач у грудні 2014року мав взаємовідносини з ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП", який по відношенню до Приватного підприємства "Вєномєт Метал" виступало постачальником юридичних, бухгалтерських послуг у загальній сумі 1 376 592.00 грн., про що було укладено договір від №02/12/14 від 01.12.2014.

Для підтвердження правомірності включення юридичних та бухгалтерських послуг, отриманих від ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП" підприємством надано лише акти виконаних робіт. Звіти про виконані послуги, що зазначені у договорі, на підставі яких повинні бути складені акти виконаних робіт у Приватного підприємства "Вєномєт Метал" відсутні, що унеможливлює підтвердження здійснення юридичних, бухгалтерских та інформаційно - консультаційних послуг в межах господарської діяльності.

З метою дослідження походження, бухгалтерских та информаційно - консультаційних послуг, що згідно наданим до перевірки документам ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП" реалізувало в адресу Приватного підприємства "Вєномєт Метал", було проведено аналіз товару/послуг, що ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП" купувало впродовж грудня 2014року.

Згідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП" у грудні 2014 році купувало товар з наступною наменклатурою: «сталь нержавіюча в рулоні 0,5 * 830 304к» у кількості 8583 кг. на суму ПДВ 51904,00 грн. від постачальника ТОВ "АББАТ XXI" (код ЄДРПОУ 33701035); «цукор білий кристал. 3 кат.» у кількості 22 т. на суму ПДВ 27683,33 грн. від постачальника ТОВ "ПК "Зоря Поділля" (код ЄДРПОУ 34009446); «цукор білий кристалічний з цукрових буряків, в мішках ,ДСТУ 4623» у кількості 9600 т., на суму ПДВ 107 013,33 грн. від постачальника ТОВ"Агролан Крупець" (код ЄДРПОУ 34070641); «цукор білий 2014» у кількості 22 т. на суму ПДВ 26033,33 грн. від постачальника ТОВ "Агропартнер - 1" (код ЄДРПОУ 31369733); «цукор» у кількості 22 т на суму ПДВ 26766,67 грн від постачальника ТОВ "Олександрійський Цукровий Завод" (код ЄДРПОУ 372109), «цукор-пісок в мішках» у кількості 27 т на суму ПДВ 32625 грн. від постачальника ТОВ"Сільськогосподарське підприємство "Білий Колодязь" (код ЄДРПОУ 31235456), «цукор білий в мішках (ДСТУ 4623:2006)» у кількості 66 т на суму ПДВ 79640 грн. від постачальника ТОВ"Цукровий Трест" (код ЄДРПОУ 33544929).

Тобто, ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП" у грудні 2014 році купувало вищезазначений товар, а реалізовувало юридичні, бухгалтерські послуги та керновий (вуглеродовмісткий) матеріал. Таким чином, аналізом зареєстрованих податкових накладних можна простежити, що фактично по ТОВ "ДЕМОКС ГРУПП" наявні факти коли товар/послуга, що було придбано не реалізується, а відбувається лише документальне оформлення операції з реалізації інших товарів, робіт, послуг на адресу покупців, тобто фактично відбувається «розрив» ланцюга постачання, з чого можна зробити висновок лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, або зі штучного збільшення вартості товарів, робіт, послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання (транспортних, вантажних послуг, послуг зберігання, модернізації тощо). У зв'язку з зазначеним неможливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі - продажу у просторі і часі.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.03.2015 №0000602201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 724 311 грн. 25 коп., у тому числі: за основним платежем у сумі 579 449 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 144 862 грн. 25 коп.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи придбані товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на сторінці 14-18, 21-23 акту перевірки аналізує всі отримані від позивача податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «ЛІКОН-С» за листопад 2014року та ТОВ «ДЕМОКС ГРУПП» за грудень 2014року.

На сторінці 19 акту перевірки представники відповідача зазначають, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ЛІКОН-С» купувало товар різної номенклатури від своїх постачальників, а реалізовувало юридичні, бухгалтерські послуги та керновий матеріал позивачеві. З даного відповідачем зроблено висновок на прикладі звітності контрагента позивача за один місяць, що «... даним підприємством не реалізувався придбаний товар, а відбувалося документальне оформлення операцій з реалізації інших товарів, робіт послуг на адресу покупців, тобто фактично відбувається «розрив» ланцюга постачання, з чого можна зробити висновок лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів, або зі штучного збільшення вартості товарів робіт, послуг по ланцюгу поставки без доведення побічних витрат на таке зростання. У зв'язку з зазначеним не можливо відстежити товарний баланс операцій та здійснення операцій купівлі-продажу у просторі і часі...» З огляду на зазначене перевіряючий орган зробив висновок щодо можливості отримання податкової вигоди у вигляді первинних документів на постачання юридичних, бухгалтерських послуг та кернового матеріалу без настання реальних господарських відносин пов'язаних з продажем товару і послуг по яким неправомірно формується податковий кредит.

Таким чином, представники відповідача пов'язали факт придбання контрагентом позивача - ТОВ «ЛІКОН-С» за листопад 2014року іншого товару ніж той, що було реалізовано позивачеві, з неможливістю даним підприємством надати послуги позивачеві.

На сторінці 24 акту перевірки аналогічні висновки перевіряючими зроблені щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ДЕМОКС ГРУПП» у грудні 2014року. У зв'язку з тим, що вказане підприємство у грудні 2014року придбавало товар, а постачало послуги, перевіряючий орган зробив висновок про неможливість відстеження ними товарного балансу операцій у вказаного контрагента, що унеможливлює надання вказаних послуг Приватному підприємству «Вєномєт Метал».

Через це на сторінці 24 акту перевірки зазначено про можливість отримання податкової вигоди позивачем через співпрацю з ТОВ «ЛІКОН-С» у листопаді 2014року та ТОВ «ДЕМОКС ГРУПП» у грудні 2014року, через що, на думку відповідача позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по даним підприємствам.

Проте, перевіряючі не вказують у акті перевірки, яким чином факт придбання іншого товару контрагентом пов'язаний з неможливістю даним контрагентом надавати послуги позивачеві і чому Приватне підприємство «Вєномєт Метал» при наявності договорів,підписаних актів виконаних робіт і належним чином складених і зареєстрованих податкових накладних не може використовувати їх у своєму податковому обліку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 3 Закону України №996-ІV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ІV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам Закону. Контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій з ним були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість. Крім того, у акті перевірки не спростовано фактів наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при укладанні договорів запитувалися у даних підприємств копії документів, що підтверджують правовий статус - виписка про держреєстрацію, довідка статистичного управління, виписки з статутів, витяги з реєстру платників ПДВ. Копії наявних на підприємстві правовстановлюючих документів надані позивачем до матеріалів справи.

В судовому засіданні позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із вищезазначеними контрагентами були надані для долучення до матеріалів справи усі документи, що засвідчують вчинення таких операцій з безпосередніми контрагентами позивача, які також знайшли своє відображення у акті перевірки, зокрема: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, виписки з банку. Звіти до актів виконаних робіт не запитувалися податковим органом та були надані позивачем в судовому засіданні.

Посилання в акті перевірки на відсутність під час перевірки звітів про виконані послуги суд вважає необґрунтованими, оскільки відсутність зазначених документів не є підставою для висновків про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та про відсутність господарської операції. З зазначеного не приймаються судом до уваги зауваження відповідача щодо неналежного оформлення таких звітів. З наданих позивачем пояснень вбачається, що юридичні, бухгалтерські, маркетингові та консультаційні послуги, що були надані Приватному підприємству «Вєномєт Метал» полягали в консультуванні позивача та представленні його інтересів при роботі з Укрзалізницею при перевезенні вантажів та складанні відповідних необхідних документів, а також складанню видаткових та податкових накладних.

Крім того, згідно положень пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Суду відповідного акту, який би підтверджував факт ненадання документів Приватним підприємством «Вєномєт Метал» до перевірки, не надано.

Разом з тим, складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з ТОВ «ЛІКОН-С» за листопад 2014року та ТОВ «ДЕМОКС ГРУПП» за грудень 2014року. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не грунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010. Перевіряючі вказують в акті не на порушення, а саме на можливість цього (можливість отримання податкової вигоди (стор.19, стор 24 акту).

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих послуг та товарів, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про фіктивність правочинів та їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочинів позивача (його контрагентів) актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Як зазначалося вище, первинні бухгалтерські документи в повному обсязі були надані позивачем та долучені судом до матеріалів справи, а тому правомірність формування податкового кредиту позивача підтверджена належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, доводи відповідача про допущені з боку позивача порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами спростовані дослідженими у судових засіданнях доказами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотримані передбачені законодавством підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені ст. 198 Податкового кодексу України.

Доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не є переконливими.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку про відсутність податкового правопорушення з боку позивача, у зв'язку з чим спірне рішення є необґрунтованим та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Вєномєт Метал» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 26.03.2015 №0000602201, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.03.2015 №0000602201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 724 311 грн. 25 коп., у тому числі: за основним платежем у сумі 579 449 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 144 862 грн. 25 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Вєномєт Метал» (вул.Чарівна, буд.50, м.Запоріжжя, 69071, ЄДРПОУ 30958428) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий