Постанова

від 17.07.2015 по справі 808/3655/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2015 року Справа № 808/3655/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області, смт. Михайлівка

до відповідача: Фермерського господарства «Вікторія», с. Братське

про: стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області (далі - позивач або УПФУ в Михайлівському районі Запорізької області) звернулось із адміністративним позовом до Фермерського господарства «Вікторія» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень - червень 2015 року в сумі 1 448,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що колишньому працівнику Фермерського господарства «Вікторія» ОСОБА_1 призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В період з травня 2015 року по червень 2015 року включно сума належна до відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах даному пенсіонеру, становить 1 448,66 грн. Також позивач посилається на те, що з 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким з переліку загальнодержавних податків і зборів Податкового кодексу фіксований сільськогосподарський податок виключено. Відповідні зміни внесено до ст. 291 Податкового кодексу України, зокрема сільськогосподарських товаровиробників віднесено до 4 групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Таким чином, з урахуванням змін в законодавстві жодних виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для сільськогосподарських товаровиробників - платників єдиного податку не передбачено. Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік» не передбачено видатків для покриття Пенсійному фонду таких витрат. Таким чином, Пенсійний фонд несе витрати на виплату пільгових пенсій, при цьому відшкодування таких витрат не відбувається. Враховуючи те, що заборгованість Фермерського господарства «Вікторія» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в розмірі 1 448,66 грн. залишається не погашеною відповідачем до Пенсійного фонду України, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/3655/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2015.

У судове засідання, призначене на 17.07.2015, з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Причини неявки відповідача суду невідомі. Будь-яких клопотань, заяв або відзиву/заперечень на адміністративний позов від відповідача до суду також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на те, що у судове засідання з'явився лише представник позивача, суд скористався правом, передбаченим положеннями ч. 6 ст. 128 КАС України, щодо розгляду та вирішення справи в порядку письмового провадження.

Оскільки у судове засідання з'явились не всі особи, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до положень ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. «в» ст. 13 України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами

Пунктом 20 зазначеного Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

З матеріалів справи судом встановлено, що колишньому працівнику Фермерського господарства «Вікторія» ОСОБА_1, який перебуває на обліку в УПФУ в Михайлівському районі Запорізької області, на підставі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

Зокрема, відповідно до довідки Фермерського господарства «Вікторія» від 04.08.2014 № 44, ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача та виконував роботу, яка згідно чинного законодавства дає йому право на пенсію на пільгових умовах. Стаж роботи даного пенсіонера на підприємстві відповідача становить 12 р. 8.83 міс. На підставі протоколу від 04.02.2015 № 846 ОСОБА_1 призначена і виплачується пенсія на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 з 05.09.2014.

Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем та дослідженими судом довідкою, що підтверджує наявність пільгового стажу, розрахунком стажу з відомостями про розподіл пільгового стажу, протоколом про призначення пенсії на пільгових умовах по пенсіонеру ОСОБА_1.

Позивачем було нараховано до відшкодування відповідачем суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_1 за період з травня 2015 року по червень 2015 року в розмірі 1 448,66 грн.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон України № 1058-ІV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно ч. 2 абз. 2 п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІV в разі досягнення пенсійного віку та при наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії , призначені за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України № 1058-ІV, порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400-97-ВР (далі - Закон України № 400-97-ВР). Також застосовувалися положення Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.10.2001 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 998/6189 від 29.11.2001, які наразі втратили свою чинність.

Тобто, механізм відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, був врегульований та закріплений на законодавчому рівні ще до набрання чинності Законом України № 1058-ІV.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України № 400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б» - «з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, зокрема, порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України № 400/97-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 3 Закону України № 400/97-ВР збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України № 400/97-ВР визначено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Даний порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився із набранням чинності Законом України № 1058-ІV.

Закон України № 1058-ІV, зокрема, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів п. 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Наразі, порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (зі змінами та доповненнями, далі - Інструкція № 21-1).

Судом з'ясовано, що відповідач належав до платників фіксованого сільськогосподарського податку, а тому на підставі п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР був звільнений від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Із набранням 01.01.2015 чинності Закону України від 28.12.2014 № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», з переліку загальнодержавних податків і зборів Податкового кодексу України виключено фіксований сільськогосподарський податок. У зв'язку з цим, були внесені відповідні зміни до ст. 291 Податкового кодексу України, зокрема сільськогосподарських товаровиробників віднесено до 4 групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Таким чином, з урахуванням змін в законодавстві жодних виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для сільськогосподарських товаровиробників - платників єдиного податку не передбачено.

Отже, наразі, положення ст. 2 Закону України № 400/97-ВР, що передбачають звільнення платників фіксованого сільськогосподарського податку від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на Фермерське господарство «Вікторія» не розповсюджуються.

В той же час, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, витрати позивача на виплату пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 01.01.2005 повинні здійснюватись за рахунок коштів Державного бюджету України.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області про стягнення з Фермерського господарства «Вікторія» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонеру ОСОБА_1 за період з травня 2015 року по червень 2015 року в сумі 1 448,66 грн. є не обґрунтованими, не доведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 41, 71, 86, 94, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Михайлівському районі Запорізької області до Фермерського господарства «Вікторія» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко