Постанова

від 11.02.2011 по справі 2а-148/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2011 р. Справа № 2a-148/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Калуші

до відповідача: Дочірнього підприємства "Орісіл-Калуш" товариства з обмеженою відповідальністю "Орісіл"

про стягнення заборгованості в сумі 200757,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

12.01.2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші звернулося в суд із адміністративним позовом до дочірнього підприємства "Орісіл-Калуш" товариства з обмеженою відповідальністю "Орісіл" про стягнення фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 200757,63 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пільгових пенсій відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю. Підтвердив наявність в підприємства заборгованості по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пільгових пенсій, пов'язаних з тимчасовим простоєм виробництва та відсутністю коштів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані письмові докази та інші матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом 3 п.1 ст.2 вказаного Закону визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ч.1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Виключно Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов’язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Як встановлено в судовому засіданні, дочірнє підприємство "Орісіл-Калуш" товариства з обмеженою відповідальністю "Орісіл" є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Працівникам відповідача виплачується пільгова пенсія.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ч. 6 Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. за №64/8663, підприємства зобов’язані відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, встановлює обов’язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його працівникам.

Проте, як вбачається з матеріалів справи за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вересень, жовтень, листопад 2010 року в сумі 186469,32 грн. за списком №1 та в сумі 14288,31 грн. за списком № 2.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Наявність заборгованості відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розрахунком фактичних витрат на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с. 12-15, 17-18), розрахунком боргу та актом звірки заборгованості (а.с. 9,10), іншими матеріалами справи. Доказів сплати заборгованості відповідач суду не представив.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач скористався наданим йому правом визнання позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 3 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову відповідачем ухвалюється якщо це не суперечить закону, а також не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Орісіл-Калуш" товариства з обмеженою відповідальністю "Орісіл" (ЄДРПОУ 31695418) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій в розмірі 200757,63 (Двісті тисяч сімсот п’ятдесят сім гривень) 63 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 16.02.2011 року.