Постанова

від 07.08.2015 по справі 810/3254/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2015 року 810/3254/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2015 року у сумі 856,74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за січень 2015 року. Посилаючись на пункт 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV та розділ 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

В судове засідання представники сторін не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали зави про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Крім того, 06.08.2015 до суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити. На обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що витрати на виплату та доставку пенсій не підлягають відшкодуванню за його рахунок. Зокрема, вважає, що пенсії, які виплачуються його колишнім працівникам, повинні відшкодовуватись за рахунок коштів Державного бюджету України.

Представники позивача та відповідача надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка є юридичною особою, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України та являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на підставі пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Список № 2), згідно з вимогами частини другої розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з червня 2015 року, визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій громадянці ОСОБА_1 за червень 2015 року в загальній сумі 856,74 грн.

Вказаний розрахунок було отримано відповідачем 20.01.2015, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вказаному розрахунку.

У зв'язку з несплатою відповідачем зазначеної заборгованості у добровільному порядку позивачем було подано даний адміністративний позов до суду.

Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено п.п. "а" та п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди п.п. 1 п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п.п. 6.4, п. 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з вимогами пп. 6.8 п. 6 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п.п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" та "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону № 1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 12 ст. 20 Закону № 1058-ІV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Крім того, 1 січня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 32 Закону № 400/97-ВР для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-ІV.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

З матеріалів справи слідує, що особа, якій позивачем виплачено пенсію за червень 2015 року, працювала у відповідача і їй була призначена пільгова пенсія на підставі п.п. "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788-XII.

Зокрема, ОСОБА_1 працювала у відповідача робітником по догляду за тваринами, що підтверджується відповідною довідкою та відомостями трудової книжки.

У червні 2015 року зазначеній особі було виплачено пенсію у сумі 856,74 грн.

Також, наявна у відповідача заборгованість підтверджується:

- розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2015 року, згідно з яким 856 грн. 74 коп. підлягає до сплати. Вказаний розрахунок було отримано відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вказаному розрахунку;

- копією картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з якою 856 грн. 74 коп. підлягає відшкодуванню.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідачем суду надано не було.

Крім того, судом не можуть бути взяті до уваги заперечення відповідача, оскільки вони повністю спростовуються наданими позивачем документами.

Щодо твердження відповідача про те, що витрати на виплату та доставку пенсій вказаній особі підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України суд зазначає наступне.

Згідно абз. 5 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Отже, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками № 1, 2 покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абз. 5 п.п.1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, відповідно до вимог ст. 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті ст. 14 Закону № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст.14 Закону № 1788-XII .

Наведене свідчить, що відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пенсій, які відповідно до Інструкції, призначені працівникам відповідача згідно з п. "а", "б" - "з" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом України в постановах у справах № 21-178а11, № 21-69а10, № 21-116а11.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню, складає 856 грн. 74 коп., а отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Леся Сердюка (ідентифікаційний код 00857479) на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2015 року у сумі 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн. 74 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.