Постанова

від 24.06.2015 по справі 810/2155/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2015 року м. Київ 810/2155/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Сонлайн» про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом Державна податкова інспекція в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Сонлайн», в якому просить стягнути з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Сонлайн» податковий борг у сумі 625427,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання з податку на додану вартість, в зв'язку з чим утворився податковий борг в розмірі 625427,50 грн., який позивач просить стягнути в примусовому порядку з банківських рахунків відповідача .

Відповідач заперечень проти позову не надав.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, яка направлялась на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно інформації з офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження пересилання поштових відправлень, 12.06.2015 поштова кореспонденція на адресу відповідача з штрихкодовим ідентифікатором 011332194286 - повернута за зворотною адресою: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Сонлайн» ідентифікаційний код юридичної особи 378511395, місце знаходження 08700, АДРЕСА_1, зареєстровано в якості юридичної особи 07.11.2011, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18841020000000835 та як платник податків перебуває на обліку у ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області з 08.11.2011 за №3518, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.05.2015 (а.с.6-8).

В грудні 2014 року позивачем проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Сонячна» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Алікона» код ЄДРПОУ 30601203, ТОВ «Агротех-Плюс» код ЄДРПОУ 38112763, ТОВ «ЕТС» код ЄДРПОУ 30921911, ТОВ «Алфей» код ЄДРПОУ 38796540, ТОВ «Укрпостачобладнання 1» код ЄДРПОУ 38112805, ПП «Іріада» код ЄДРПОУ 30055514, ТОВ ТПК «Колір» код ЄДРПОУ 35495491 за весь період взаємовідносин за результатами якої складено акт від 10.12.2014 № 121/10-16-22-04/37851139 (а.с.16-44).

Висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 416045,00 грн.

На підставі акта перевірки від 10.12.2014 № 121/10-16-22-04/37851139 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092201/9 від 14.01.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 624067,50 грн., з яких за основним платежем 416045,00 грн. та з штрафними (фінансовими) санкціями 208022,50 грн. (а.с.15).

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштове відправлення було повернуто з відміткою відділення поштового зв'язку «за місцем обслуговування» (а.с.15-звортний бік).

Крім того, позивачем на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України у порядку визначеному статтею 76 ПК України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад, грудень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 05.02.2015 № 290/15-02/37851139/36 (а.с.14).

Висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення пп. 49.19.1 п. 49.18 ст. 49, п. 201.15 ст. 201 та п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме неподання податкової звітності з податку на додану вартість за листопад-грудень 2014 року.

Висновки акта перевірки від 05.02.2015 № 290/15-02/37851139/36 були покладені позивачем в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень:

- №0000551502/6/9 від 17.03.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020,00 грн. (а.с.11);

- № 0000541502/6/8 від 11.03.2015, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 340,00 грн. (а.с.12).

Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштові відправлення були повернуті з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.13).

Відомостей щодо оскарження податкових повідомлень-рішення № 0000092201/9 від 14.01.2015, №0000551502/6/9 від 17.03.2015, № 0000541502/6/8 від 11.03.2015 в адміністративному чи судовому порядках до суду не було надано, тому визначені грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 625427,50 грн. є узгодженим.

Таким чином загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість, складає 625427,50 грн. , що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.45).

Також, з метою погашення податкового боргу, відповідно до статті 59 Податкового кодексу України та Порядку направлення органами податкової служби вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 №1113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2012 за №1909/22221, відповідачу на адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було направлено податкову вимогу від 30.01.2015 №77-23 на суму 624067,50 грн., однак поштове відправлення було повернуто з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.46).

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

При цьому, пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Разом з тим, згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з положеннями підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Приписами статті 49.2 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податків господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом врегульовано статтею 203 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до вимог вказаної статті, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідальність платника за порушення граничних строків подання податкової звітності з податку на прибуток передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, а саме: неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 ПК України передбачено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).

Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, податковий борг в частині визначених грошових зобов'язань податковим органом є узгодженим.

Аналізуючи вищевикладене суд зазначає, що заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань на загальну суму 625427,50 грн. відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми податкового боргу відповідачем суду надано не було.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

На підставі вищевикладеного, системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статей 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Фабрика «Сонлайн» (ідентифікаційний код юридичної особи 37851139, місце знаходження 08700, АДРЕСА_1), на користь Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39465303, місцезнаходження юридичної особи 08703, Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова, будинок 20) 625 427,50 грн. (шістсот двадцять п'ять тисяч чотириста двадцять сім гривень 50 копійок) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дудін С.О.