Постанова

від 13.08.2015 по справі 813/3565/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 року                                                                       № 813/3565/15

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Костецький Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,-

                                                   в с т а н о в и в :

          Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Львові звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 7 704,49 грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2009 року, що був наданий відповідачем. Крім цього, доводи позивача обґрунтовані нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10р. за №2464-IV, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» за №1105-XIV від 23.09.99р. (з наступними змінами та доповненнями).

Ухвалою суду від 10 липня 2015 року скорочене провадження у даній справі відкрито.

          Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження разом із копією позовної заяви з додатками до неї, та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Проте, поштовий конверт повернено до суду з відміткою органу зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». Поштова кореспонденція відправлялась за адресою, яка вказана в ЄДРПОУ(а.с.8-9). Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до положень ч. 4 ст. 183-2, п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення встановленого десятиденного строку до суду не надійдуть заперечення відповідача.

В період з 18.07.2015 року по 12.08.2015 року, згідно наказу голови Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2015 року №347-К/ТМ, головуючий суддя перебував у щорічній відпустці.

          Станом на 13.08.2015 року до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

          За правилами ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідач зареєстрований та перебуває на обліку як страхувальник у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2009 року, що був поданий відповідачем, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» зі сплати страхових внесків перед позивачем становить 7 704,49. (а.с.10). Вказана відомість підтверджує, що відповідач самостійно визначив суму заборгованості за страховими внесками, що належить сплатити, але заборгованість добровільно не сплатив.

У зв'язку з наявністю несплаченої заборгованості, позивачем 26.03.15р. за вихідним № 865/05 направлено відповідачу претензію з вимогою про погашення боргу(а.с.11). Однак, відповідач вимоги претензії не виконав, заборгованість перед фондом не погасив.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99р. № 1105-ХІУ (в новій редакції Закону України від 28.12.14р. № 77-VІІІ) (надалі - Закон України № 1105).

Відповідно до частин першої статті 4 Закону України № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з пунктом 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105 до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечує у межах компетенції Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом соціального страхування України (пункт 9 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1105).

Відповідно до абзаців 5 та 6 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.10р. за №2464-VI, який набрав чинності з 01.01.11р., стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До 1 січня 2011 року порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 22 Основ).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» (в редакції, яка діяла до 01.01.11р.) роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати у встановленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Частиною шостою статті 47 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, яка діяла до 01.01.11р.) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.01р. №2213-III «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (у редакції, що діяла до 01.01.11р.), статті 45 Закону України №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, що діяла до 01.01.11р.) відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань страхові внески.

Пунктом 2.2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 30.11.10р. №31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» (надалі - Постанова) передбачено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

          Наявність у відповідача заборгованості за страховими внесками до Фонду підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2009 року. Вказана заборгованість виникла у період до 1 січня 2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України № 1105 строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

Таким чином, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму заборгованості до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, наявність у нього зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, а будь-яких доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                   п о с т а н о в и в :

           1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» (місцезнаходження: 79058, м. Львів, проспект В.Чорновола, будинок 67, ЄДРПОУ 13824843) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Львові заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 7 704 (сім тисяч сімсот чотири) грн. 49 коп.

          Постанову суду звернути до негайного виконання.

          Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Суддя                                                                       Костецький Н.В.