Постанова

від 14.08.2015 по справі 816/2720/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2720/15

          Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське управління механізації-2" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2015 року Державна податкова інспекція у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське управління механізації-2" про стягнення коштів на погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 62 166,87 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 7 864,93 грн, посилаючись на несплату відповідачем у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов'язань.

Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності не надав, ставлення до позову не висловив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 04 серпня 2015 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Полтавське управління механізації-2" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа 18.06.2013 , код ЄДРПОУ 38730537 /а.с.5-6/.

Відповідач перебуває на обліку платників податків в ДПІ у м.Полтаві з 19.06.2013.

За особовим рахунком ТОВ "Полтавське управління механізації-2" обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 62 166,87 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 7 864,93 грн, що виник за наступних обставин.

ДПІ у м. Полтаві 22.04.2015 проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю за грудень 2014 року та січень 2015 року ТОВ «ПУМ-2», за результатами якої складено акт перевірки №1837/16-01-15-04/38730537 від 22.04.2015.

На підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0015491504 від 23.04.2015 про сплату грошового зобов'язання у розмірі 1610 грн., яке отримане відповідачем 23.04.2015.

Дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржувалося, відтак є чинним.

ТОВ «ПУМ-2» подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9009875948 від 05.02.2015 на 2015 рік, з визначенням щомісячного платежу податкового зобов'язання в сумі 13 132,08 грн (13 132,12 грн за грудень 2015 ).

Станом на момент звернення з позовом до суду за даною декларацією рахувалась заборгованість у розмірі 59 973,95 грн., а саме: за січень 2015 р. - 7 445,63 грн. (зменшено за рахунок сплати 5 686,45 грн.), за лютий -травень 2015 - по 13 132,08 грн ).

Відповідно до п. 287.3. ст. 287 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

ТОВ «ПУМ-2» подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2015 р. №9020868234 від 19.02.2015, згідно якої визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 7 864,93 грн.

Оскільки відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з наступного.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Отже, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації , не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків такої декларації та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаної податкової декларації.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У матеріалах справи відсутні будь - які докази оскарження вказаного вище податкового повідомлення - рішення. Таким чином воно є чинним, а визначені ним суми - узгодженими.

У зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки, дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.

          Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган доходів і зборів надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Полтаві сформовано та 12.03.2015 вручено відповідачу податкову вимогу від 23.02.2015 №863-25 про сплату узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 3 663,55 грн. /а.с. 8/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Податковий борг відповідачем у повному розмірі не сплачено, що підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

          Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ДПІ у м. Полтаві до матеріалів справи надано довідку від 10.07.2015, зі змісту якої судом встановлено, що відповідачем відкрито розрахункові рахунки в установах банків /а.с. 9/.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати податкового боргу в загальній сумі 70 031,80 грн суду не надав.

          З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське управління механізації-2" (код ЄДРПОУ 38730537) кошти на погашення податкового боргу :

- з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 62 166,87 грн ( шістдесят дві тисячі сто шістдесят шість гривень вісімдесят сім копійок) на розрахунковий рахунок 33214812700002, код бюджетної класифікації платежу 18010600, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області МФО 831019;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 7 864,93 грн (сім тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні дев'яносто три копійки) на розрахунковий рахунок 31416612700002, код бюджетної класифікації платежу 18010100, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області МФО 831019.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко