Постанова

від 06.08.2015 по справі 820/4764/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 серпня 2015 р. №820/4764/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛЕКС" до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: - визнати протиправними дії ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "МАСЛЕКС", внесених на підставі актів №9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року; №1452/22-04/37977557 від 27.05.2015 року; - зобов'язати ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та Державну податкову інспекцію у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів України у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "МАСЛЕКС" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Актах №9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року; №1452/22-04/37977557 від 27.05.2015 року, а також виключити будь-які інформаційні дані щодо проведення перевірки із складанням зазначених актів перевірки в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок"; - скасувати рішення ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області у формі наказів №3028 від 05.12.2014р., №352 від 16.02.2015р. про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "МАСЛЕКС";- визнати протиправними дії ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛЕКС";- визнати протиправними дії ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області зі складання актів №9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року; №1452/22-04/37977557 від 27.05.2015 року; - визнати протиправними дії ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області зі встановлення в Актах перевірки №9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року; №1452/22-04/37977557 від 27.05.2015 року, складених за результатами проведення перевірок ТОВ "МАСЛЕКС", висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства; - скасувати податкові повідомлення - рішення ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області № НОМЕР_1 від 06.01.2015 року; № НОМЕР_2 від 19.03.2015 року, як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом було проведено перевірку ТОВ "Маслекс", за результатами якої складено Акти № 9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року та № 1452/22-04/37977557 від 27.05.2015 року. На підставі актів перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000042201 від 06.01.2015 року та № НОМЕР_2 від 19.03.2015 року. Позивач зазначає, що проведення перевірки товариства є неправомірною, а прийняті спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, крім того у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимог діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення є законними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу начальника ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Маслекс" (код ЄДРПОУ 37977557), за результатами якої складено акт.

Відповідно до акту від 19.12.2014 року № 9816/22-01/37977557 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Маслекс" з питань дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Нафтова компанія "Партнер" (код ЄДРПОУ 36160951) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, було встановлено порушення вимог діючого законодавства позивачем, зокрема, ст.. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року.

ТОВ "Маслекс" на вищезазначений акт перевірки було надано заперечення до ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 23.12.2014 року № 77. ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільсткій області від 30.12.2014 року № 39101/7/22-01, висновки акту залишені без змін.

Так, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.01.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1104072,50 грн., з яких за основним платежем у сумі 883578,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 220894,50 грн..

В подальшому, рішенням Головного управління ДФС у Тернопільській області від 09.02.2015 року № 205/10/19-00-10-01-06/1371 та рішенням до рішення ДФС України від 15.04.2015 року № 7981/6/99-99-10-01-01-25, скарга ТОВ "Маслекс" на податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 06.01.2015 року залишена без задоволення.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджується податковим органом в акті перевірки, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомленя-рішеня, слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача по ланцюгу постачання, за наслідками якої встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Нафтова компанія Партнер".

Судом встановлено, що між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Нафтова Компанія Партнер" 01 серпня 2014 року був укладений Договір поставки нафтопродуктів №ДГ-00007 та Додаткові угоди № 140831000000009 від 01 серпня 2014 року та № 140831000000078 від 01 серпня 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ДГ-00007 від 01 серпня 2014 року.

За умовами 4.2. Договору товар поставляється Покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній Додатковій угоді до Договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС Покупця (правила "ІНКОТЕРМС"-2010).

ТОВ "Нафтова Компанія Партнер" було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом прийому-передачі № 140831000000009 від 31 серпня 2014 року на суму 555321,65 гривень, в тому числі ПДВ - 92553,61 гривень та актом прийому-передачі № 140831000000078 від 31 серпня 2014 року на суму 4038429,70 гривень, в тому числі ПДВ - 673071,62 гривень.

ТОВ "Нафтова Компанія Партнер" були виписані податкові накладні № 9 від 31.08.2014 року на суму 555321,65 гривень, в тому числі ПДВ - 92553,61 гривень та № 78 від 31.08.2014 року на суму 4038429,70 гривень, в тому числі ПДВ - 673071,62 гривень.

Розрахунок за придбаний товар підтверджується платіжним дорученням № 28 від 23.01.2015 року.

Крім того, відповідно до наказу начальника ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 16.02.2015 року № 352, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Маслекс" (код ЄДРПОУ 37977557), за результатами якої складено акт.

Відповідно до акту від 27.05.2015 року № 1452/22-04/37977557 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Маслекс" з питань дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Азонтес" (код ЄДРПОУ 38361657) за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року, ТОВ "Антарес" (код ЄДРПОУ 31037491) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, ТОВ "НК "Партнер" (код ЄДРПОУ 36160951) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, ТОВ "Донмас" (код ЄДРПОУ 37086680) за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року, з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, ТОВ "Тановер" (код ЄДРПОУ 391960418) за період з 01.11.2014 року по 30.11.2014 року, було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за вересень-грудень 2014 року.

ТОВ "Маслекс" на вищезазначений акт перевірки було надано заперечення до ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 11.03.2015 року № 16. ОСОБА_3 ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 17.03.2015 року № 9070/7/19-18-22-04, висновки акту залишені без змін.

Так, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 19.03.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5131609,50 грн., з яких за основним платежем у сумі 3421073,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 1710536,50 грн.

В подальшому, рішенням Головного управління ДФС у Тернопільській області від 08.05.2015 року № 785/10/19-00-10-01-01/4829, скарга ТОВ "Маслекс" на податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 19.03.2015 залишена без задоволення.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджується податковим органом в акті перевірки, що фактичною підставою для визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомленя-рішеня, слугувала інформація встановлена при перевірці контрагентів позивача по ланцюгу постачання, за наслідками якої встановлено відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Азонтес", ТОВ "Антарес", ТОВ "НК "Партнер", ТОВ "Донмас" та ТОВ "Тановер".

Судом встановлено, що між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Антарес" 01 липня 2014 року був укладений Договір поставки нафтопродуктів № ДГ-0107-22 та додаткові угоди від 01 липня 2014 року № 140731000000046 та від 01 листопада 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ДГ-0107-22 від 1 липня 2014 року.

ТОВ "Антарес", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № 140731000000046 від 31 липня 2014 року на суму 1042231,22 гривень, в тому числі ПДВ - 173705,20 гривень та була виписана податкова накладна № 48 від 31.07.2014 року на суму 1042231,22 гривень, в тому числі ПДВ - 173705,20 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Азонтес" 01 вересня 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів №НП-18 та додаткові угоди № 140930000000018 від 01 вересня 2014 року та № 140930000000039 від 01 вересня 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № НП-18 від 01 вересня 2014 року.

ТОВ "Азонтес", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № 140930000000018 від 30 вересня 2014 року на суму 3241908,96 гривень, в тому числі ПДВ - 540318,16 гривень та актом приймання - передачі № 140930000000039 від 30 вересня 2014 року на суму 460088,40 гривень, в тому числі ПДВ - 76681,40 гривень та були виписані податкові накладні № 112 від 30.09.2014 року на суму 3241908,96 гривень, в тому числі ПДВ - 540318,16 гривень та № 129 від 30.09.2014 року на суму 460088,40 гривень, в тому числі ПДВ - 76681,40 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Азонтес" 22 вересня 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів №НП-69 та додаткові угоди № 140930000000082 від 22 вересня 2014 року та № 140930000000193 від 22 вересня 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № НП-69 від 22 вересня 2014 року.

ТОВ "Азонтес", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № 140930000000082 від 30 вересня 2014 року на суму 1773933,00 гривень, в тому числі ПДВ - 295655,50 гривень та актом приймання - передачі № 140930000000193 від 30 вересня 2014 року на суму 634662,00 гривень, в тому числі ПДВ - 105777,00 гривень та були виписані податкові накладні № 78 від 30.09.2014 року на суму 1773933,00 гривень, в тому числі ПДВ - 295655,50 гривень та № 170 від 30.09.2014 року на суму 634662,00 гривень, в тому числі ПДВ - 105777,00 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Донмас" 01 жовтня 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів № ДГ-00011 та додаткова угода № РН-0037452 від 01 жовтня 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ДГ-00011 від 01 жовтня 2014 року.

ТОВ "Донмас", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № РН-0037452 від 31 жовтня 2014 року на суму 3376933,02 гривень, в тому числі ПДВ - 562822,17 гривень та була виписана податкова накладна № 114 від 31.10.2014 року на суму 3376933,02 гривень, в тому числі ПДВ - 562822,17 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Донмас" 21 жовтня 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів № ДГ-00065 та додаткова угода № РН-0037524 від 21 жовтня 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ДГ-00065 від 21 жовтня 2014 року.

ТОВ "Донмас", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № РН-0037524 від 31 жовтня 2014 року на суму 2910673,22 гривень, в тому числі ПДВ - 485112,20 гривень та була виписана податкова накладна № 63 від 31.10.2014 року на суму 2910673,22 гривень, в тому числі ПДВ - 485112,20 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Тановер" 07 листопада 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів № ТА-0049 та додаткова угода № 141130000000049 від 07 листопада 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ТА-0049 від 07 листопада 2014 року.

ТОВ "Тановер", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № 14113000000000049 від 30 листопада 2014 року на суму 1522310,52 гривень, в тому числі ПДВ - 253718,42 гривень та була виписана податкова накладна № 49 від 30.11.2014 року на суму 1522310,52 гривень, в тому числі ПДВ - 253718,42 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Тановер" 21 листопада 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів № ТА-0070 та додаткова угода № 141130000000070 від 21 листопада 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ТА-0070 від 21 листопада 2014 року.

ТОВ "Тановер", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № 14113000000000070 від 30 листопада 2014 року на суму 1339362,85 гривень, в тому числі ПДВ - 223227,14 гривень та була виписана податкова накладна № 70 від 30.11.2014 року на суму 1339362,85 гривень, в тому числі ПДВ - 223227,14 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Донмас" 01 грудня 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів № ДГ-0232 та додаткова угода № 141231000000024 від 01 грудня 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ДГ-0232 від 01 грудня 2014 року.

ТОВ "Донмас", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № 141231000000024 від 31 грудня 2014 року на суму 2413788,72 гривень, в тому числі ПДВ - 402298,12 гривень та була виписана податкова накладна № 199 від 31.12.2014 року на суму 2413788,72 гривень, в тому числі ПДВ - 402298,12 гривень.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Донмас" 22 грудня 2014 року був укладений договір поставки нафтопродуктів № ДГ-0326 та додаткова угода № 141231000000118 від 22 грудня 2014 року до договору поставки нафтопродуктів № ДГ-0232 від 01 грудня 2014 року.

ТОВ "Донмас", було передано товар (бензин автомобільний підвищеної якості) ТОВ "Маслекс", що підтверджується актом приймання-передачі № 141231000000118 від 31 грудня 2014 року на суму 1255226,23 гривень, в тому числі ПДВ - 209204,37 гривень та була виписана податкова накладна № 111 від 31.12.2014 року на суму 1255226,23 гривень, в тому числі ПДВ - 209204,37 гривень.

Судом встановлено, що за умовами вищезазначених договорів поставки, зокрема п. 4.2. Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договору, на умовах: EXW - резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС Покупця (правила "ІНКОТЕРМС"-2010).

Між ТОВ "Маслекс" та "Дніпронафтопродукт" укладено договір зберігання № 4084 від 02 червня 2014 року.

До вказаного договору за № 4084 сторонами було погоджено наступні протоколи погодження договірної ціни: протокол узгодження ціни від 31 липня 2014 року, протокол узгодження ціни від 31 серпня 2014 року, протокол узгодження ціни від 30 вересня 2014 року, протокол узгодження ціни від 31 жовтня 2014 року, протокол узгодження ціни від 30 листопада 2014 року, протокол узгодження ціни від 31 грудня 2014 року.

Належне виконання ПАТ "Дніпронафтопродукт" своїх зобов'язань за вказаним вище договором підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг № 07199 від 31 липня 2014 року, № 08221 від 31 серпня 2014 року, № 09211 від 30 вересня 2014 року, № 10208 від 31 жовтня 2014 року, № 11199 від 30 листопада 2014 року, № 12225 від 31 грудня 2014 року.

Також ТОВ "Азонтес", ТОВ "Антарес", ТОВ "НК "Партнер", ТОВ "Донмас" та ТОВ "Тановер" на адресу ТОВ "Маслекс" було направлено листи, зі змісту якого вбачається, що нафтопродукти, які були отримані позивачем за вказаними вище договорами поставки та які відповідно до п. 4.2 договору знаходяться на зберіганні в ПАТ "Дніпронафтопродукт", позивач може отримати у будь-який час на протязі дії договору.

Придбаний товар було реалізовано шляхом роздрібної торгівлі через мережі АЗС.

Також, судом встановлено, що між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Гед Холдинг" укладено договір оренди АЗС № 3975 від 02 червня 2014 року. Виконання робіт згідно договору оренди підтверджується актом здачі-прийому № 7044 від 31.07.2014 року, № 0828 від 31.08.2014 року, № 0930 від 30.09.2014 року, № 1028 від 31.10.2014 року, № 1128 від 30.11.2014 року, № 1230 від 29.12.2014 року.

Між ТОВ "Маслекс" та ТОВ "Новел-Істейт" укладено договори оренди АЗС № 80, № 81, № 82, № 83, № 85 від 12 червня 2014 року та додаткові угоди № 1 від 25.06.2014 року до кожного укладеного договору оренди.

За умовами договору ТОВ "Новел-Істейт" передає в оренду ТОВ "Маслекс" у орендне користування майно строком 35 місяців.

Матеріалами справи підтверджено, що послуги з оренди АЗС надані належним чином, що підтверджуються актами прийому-передачі від 25 червня 2014 року та описом переданого майна, а також послуги з оренди АЗС надані належним чином, що підтверджуються актами прийому-передачі від 25 червня 2014 року та описом переданого майна, також актами прийому-передачі від 31.07.2014 року за № ОУ-0000410, № ОУ-00004111, № ОУ-0000408, № ОУ-000049, № ОУ-0000413, актами від 31.08.2014 року за № ОУ-0000467, № ОУ-0000468, № ОУ-0000465, № ОУ-0000466, № ОУ-0000470, актами від 30.09.2014 року за № ОУ-0000529, № ОУ-0000530, № ОУ-0000527, № ОУ-0000528, № ОУ-0000532, актами від 30.10.2014 року за № ОУ-0000586, № ОУ-0000584, № ОУ-0000585, № ОУ-0000587, № ОУ-0000589, актами від 30.11.2014 року за № ОУ-0000644, № ОУ-0000645, № ОУ-0000643, № ОУ-0000642, № ОУ-0000647, актами від 29.12.2014 року за № ОУ-0000686, № ОУ-0000687, № ОУ-0000687, № ОУ-0000684, № ОУ-0000685, № ОУ-0000689.

Фізичне переміщення товару відбувалось відповідно до інструкції про порядок прийняття, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, що підтверджується товарно-транспортними накладними.

З матеріалів справи вбачається, що для здійснення фізичного переміщення товару позивачем були укладені наступні договори перевезення: договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 78 від 01 липня 2014 року, укладений між ТОВ ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТ" та ТОВ "Маслекс".

Факт належного виконання ТОВ ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТ" обов'язків щодо перевезення вантажу за вказаним вище договором підтверджується актами здачі - прийомки виконаних робіт за № АР-0001769 від 31.07.2014 року, № АР-0001884 від 31.08.2014 року, № АР-0002085 від 31.10.2014 року, № АР-0002189 від 30.11.2014 року, № АР-0002309 від 31.12.2014 року та товаро-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.

Також укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № ЗГ/М-02-06-14 від 02 червня 2014 року між ТОВ "Зелена Говерла" та ТОВ "Маслекс".

Факт належного виконання ТОВ "Зелена Говерла" обов'язків щодо перевезення вантажу за вказаним вище договором підтверджується актами виконаних робіт від 31 липня 2014 року, 31 серпня 2014 року, 30 вересня 2014 року, 31 жовтня 2014 року, 30 листопада 2014 року, 31 грудня 2014 року та товаро-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів.

Оприбуткування придбанних паливно-мастильних матеріалів по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерських рахунках № 631 за липень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року, жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року.

До зазначених вище договорів постачальниками було надано позивачу наступні сертитифікати відповідності: UA1.094.0070120-14 з терміном дії з 22 липня 2014 року до 18 липня 2015 року; UA1.035.0193654-11 з терміном дії з 20 грудня 2011 року до 04 травня 2016 року; UA1.035.0193651-11 з терміном дії з 20 грудня 2011 року до 04 травня 2016 року; UA1.094.0063525-14 з терміном дії з 11 липня 2014 року до 09 липня 2015 року; UA1.094.0075013-14 з терміном дії з 31 липня 2014 року до 29 липня 2015 року; UA1.094.0079132-14 з терміном дії з 08 серпня 2014 року до 08 серпня 2015 року; UA1.094.0111899-14 з терміном дії з 17 жовтня 2014 року до 16 жовтня 2015 року; UA1.094.0124078-14 з терміном дії з 07 листопада 2014 року до 06 листопада 2015 року; UA1.094.0128359-14 з терміном дії з 14 листопада 2014 року до 13 листопада 2015 року; UA1.094.0132674-14 з терміном дії з 21 листопада 2014 року до 18 листопада 2015 року; UA1.094.0136270-14 з терміном дії з 28 листопада 2014 року до 25 листопада 2015 року; UA1.035.0193651-14 з терміном дії з 20 грудня 2011 року до 04 травня 2016 року; UA1.094.0128359-14 з терміном дії з 14 листопада 2014 року до 13 листопада 2015 року; UA1.035.0070536-14 з терміном дії з 10 травня 2012 року до 04 травня 2016 року; UA1.035.0070539-14 з терміном дії з 10 травня 2012 року до 04 травня 2016 року.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, протиправності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При розв'язанні відповідних спорів судам варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (лист Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку").

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

ОСОБА_4 адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Також суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи до суду не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати.

Таким чином, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Окрім того, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентам і правомірність визначення позивачем складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість з урахуванням первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані відповідно до положень податкового законодавства.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки товару.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сум по господарським операціям із контрагентами та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість, в зв'язку з чим, спірні податкове повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу умовою проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Тобто, платник податків повинен бути повідомлений податковим органом про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника податків з наказом про проведення перевірки.

В ході розгляду зазначеної справи судом встанановлено, що накази на проведення перевірок позивачем були отримані після її проведення, відтак, податковим органом перевірка розпочата без дотримання вимог п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що перевірка проведена з порушенням відповідного порядку, встановленого Податковим кодексом України, накази податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Маслекс" підлягають скасуванню, а дії відповідача з її проведення є протиправними.

Відповідно до положень ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Окрім цього, відповідно до приписів податкового законодавства України, відображенню в електронній базі даних підлягають самостійно задекларовані платником податків суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (за основною декларацією чи уточнюючим розрахунком), результати автоматизованого співставлення уточнюються по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок.

Отже, самостійна зміна відповідачем в Базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

З огляду на викладене, дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав.

Суд зауважує, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акту перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до п.п. 3.1.3.7 п. 3.1.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013, № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, існує взаємодія податкових органів при опрацюванні розшифровок інформаційних баз даних та їх використання при проведенні перевірок та прийняття за їх результатами рішень.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Отже, інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

За правилами пункту 86.1 статті 86 названого Кодексу результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з пунктом 58.1 статті 58 та пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Інформаційна система В«Податковий блокВ» , що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит було створено з метою удосконалення процесу адміністрування податків .

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, як-от: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

З урахуванням того, що в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд приходить до висновку, про протиправність дій податкового органу у вказаній частині.

Відповідно приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛЕКС" до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області щодо внесення змін до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також до картки особового рахунку по платнику податків Товариству з обмеженою відповідальністю "МАСЛЕКС", внесених на підставі актів №9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року, №1452/22-04/37977557 від 27.02.2015 року.

Зобов'язати ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛЕКС" в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України "Податковий блок", інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ "Аудит", а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Актах №9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року; №1452/22-04/37977557 від 27.02.2015 року.

Скасувати рішення ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області у формі наказів №3028 від 05.12.2014р., №352 від 16.02.2015р. про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛЕКС".

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області з проведення документальних позапланових перевірок та складання актів перевірки щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "МАСЛЕКС" №9816/22-01/37977557 від 19.12.2014 року; №1452/22-04/37977557 від 27.02.2015 року.

Скасувати податкові повідомлення - рішення ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області № НОМЕР_1 від 06.01.2015 року; № НОМЕР_2 від 19.03.2015 року, як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства України.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 13 серпня 2015 року.

Суддя Полях Н.А.