Постанова

від 12.08.2015 по справі 821/1641/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1641/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (позивач, УПФУ) звернулось до суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" (відповідач,СВК "Лідія"), в якому просить стягнути заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень 2015 р. в сумі 16757,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підприємстві працювали та вийшли на пенсію особи, які були зайняті повний робочий день на роботі зі шкідливими і важкими умовами праці на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку цим працівникам пільгової пенсії, однак не виконує свого обов'язку добровільно, а тому заборгованість по даних витратах в сумі 16757,86 грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 20.06.2015 р. №7302703323636.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні матеріали, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з частиною другою розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених статтями 3-5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так згідно зі статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Стаття 2 цього Закону передбачає, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно зі статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ставка збору встановлена у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, працювали громадяни, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (відповідно до п. "в"), ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (відповідно до п. "д").

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесено витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вказаним громадянам у загальній сумі 16757,86 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача у встановленому порядку розрахунки суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, однак вказані витрати відповідачем не відшкодовано.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).

Підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Тобто, вказаним законом з огляду на суб'єктний склад для платників фіксованого сільськогосподарського податку зроблено виключення, в силу якого вони не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок та запроваджено нову форму оподаткування - єдиний податок, в якому передбачено окрему (четверту) групу платників єдиного податку, які є сільськогосподарськими товаровиробниками.

Внаслідок змін у правовому регулюванні, що сталися у податковому законодавстві (виключення положень про фіксований сільськогосподарський податок), відпали й підстави для звільнення від оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, який сплачується у формі відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", адже з 1 січня 2015 року правовим порядком не передбачено такої категорії платників податків як платники фіксованого сільськогосподарського податку.

Згідно розділу 6 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Дослідивши співвідношення стажу роботи вищевказаних осіб в СВК "Лідія" та відсоткову частку плати останнього відповідно до ст.. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", судом встановлено, що частка відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка нарахована відповідачу складає 100% по: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та 82,67% - по ОСОБА_7

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2 в сумі 16757,86 грн. за травень 2015 р. Зазначений розрахунок був направлений на адресу відповідача 12.05.2015 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи доказами.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано жодного доказу оплати заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за травень 2015 р.

Статтею 64 України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право територіальних органів Пенсійного фонду стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив, як і не надав жодного доказу, спростовуючого доводи позивача.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" (ЄДРПОУ 25929777), на користь управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (код ЄДРПОУ 21301964), заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах за травень 2015 р. в сумі 16757(шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят сім) грн. 86 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 10.2.4