Постанова

від 12.08.2015 по справі 826/14048/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

12 серпня 2015 року №826/14048/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коровай Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» додержавної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0001622203, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 серпня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0001622203.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 30.01.2015 №45/1-26-50-22-03/33791506, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0001622203. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 30.01.2015 №45/1-26-50-22-03/33791506 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0001622203 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» з 01.09.2014 по 30.09.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» пунктів 1,2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 198719,00 грн., в тому числі за серпень 2014 року - 106589,00 грн. та вересень 2014 року - 92130,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 30.01.2015 №45/1-26-50-22-03/33791506 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0001622203, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 298078,50 грн., у тому числі: 198719,00 грн. - основний платіж, 99359,50 - штрафні (фінансові) санкції.

Слід зазначити, що під час адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0001622203, на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, контролюючим органом здійснено ще раз позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» з 01.09.2014 по 30.09.2014. Висновки перевірки не змінились.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у місті Києві від 30.01.2015 №45/1-26-50-22-03/33791506 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» та його контрагентами:

товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» за договором від 01.07.2014 №01/07/14;

товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» за договором від 01.09.2014 №01/09/14.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» (виконавець) укладено договір на проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій від 01.07.2014 №01/07/14, відповідно до якого виконавець за дорученням замовника проводить роботи по обслуговуванню спеціальних конструкцій замовника (розміщення рекламних матеріалів) в м. Києві згідно затвердженої Адресної програми на період дії даного договору, а замовник проводить розрахунки з виконавцем згідно з умовами, визначеними Розділом 4 даного договору.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору на проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій від 01.07.2014 №01/07/14, додатків до договору на проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій від 01.07.2014 №01/07/14, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), податкових накладних за відповідні періоди, платіжних доручень за відповідні періоди.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» (виконавець) укладено договір на проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій від 01.09.2014 №01/09/14, відповідно до якого виконавець за дорученням замовника проводить роботи по обслуговуванню спеціальних конструкцій замовника (розміщення рекламних матеріалів) в м.Києві згідно затвердженої Адресної програми на період дії даного договору, а замовник проводить розрахунки з виконавцем згідно з умовами, визначеними Розділом 4 даного договору.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарської операції позивачем надано суду копії: договору на проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій від 01.09.2014 №01/09/14, додатків до договору на проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій від 01.09.2014 №01/09/14, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), податкових накладних за відповідні періоди, платіжних доручень за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариства з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» вказано на податкову інформацію, яка надійшла від ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та товариства з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт».

Так, згідно податкової інформації ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області у товариства з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та товариства з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» відсутні основні засоби та інші необоротні активи, транспортні засоби, достатня кількість трудових ресурсів для здійснення робіт/послуг у задекларованих об'ємах, отже у товариств встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, встановлено проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Аналізуючи доводи сторін у спірних правовідносинах, суд наголошує на тому, що предметом договорів позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» були послуги, які є основним видом діяльності саме позивача.

Доводи позивача про наявність ділової доцільності на укладення відповідних договорів з огляду на необхідність виконання останнім своїх зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Медіа Груп» за договором від 01.07.2011 №01/07/11, перед товариством з обмеженою відповідальністю «Октагон-Аутдор» за договором від 01.01.2012 №26, перед товариством з обмеженою відповідальністю «Юніпол Оутдор» за договором від 01.03.2013 №01-03-13-2, не приймаються судом до уваги, оскільки названими договорами не передбачається залучення до відповідних послуг третіх осіб, а виконання зобов'язань із проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій покладено саме на товариство з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама». Крім того, позивачем не обгрунтовано суду наявність економічної доцільності із зв'язку із залученням третіх осіб, які зареєстровані в місті Кіровограді, а мали виконувати роботи в місті Києві.

Доводи позивача про наявність у його контрагентів - товариства з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та товариства з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» відповідної правосуб'єктності також не приймаються судом до уваги, оскільки сам по собі лише факт реєстрації відповідних юридичних осіб в органах державної влади не свідчить про намір та можливість товариства на провадження реальної господарської діяльності.

Аналізуючи зміст первинних документів, якими позивач обґрунтовує реальність господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт», суд наголошує на тому, рух активів в процесі здійснення відповідних взаємовідносин позивачем суду не доведений.

Так, в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не зазначено, які саме роботи по сервісному обслуговуванню були виконані контрагентами, відсутні їх зміст та обсяг.

Позивачем не обгрунтовано вартість послуг за договорами із товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі» та товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт», необхідність залучення відповідних контрагентів, які зареєстровані в місті Кіровограді.

Слід зазначити, що договорами від 01.07.2014 №01/07/14 та від 01.09.2014 №01/09/14 передбачено складання та наявність документів, які супроводжують виконання послуг, зокрема: Адресної програми, Контрольних макетів рекламних матеріалів, Фото звітів, доручень замовника, наявність актів прийому-передачі рекламних матеріалів, звітів виконаних послуг.

Проте позивачем відповідних доказів суду не надано.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відсутність первинних документів, які передбачені умовами договорів, а отже відсутність документів, які б підтверджували рух активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин за договорами від 01.07.2014 №01/07/14 та від 01.09.2014 №01/09/14 і правомірність формування позивачем даних свого податкового обліку, свідчить про обґрунтованість висновків акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 30.01.2015 №45/1-26-50-22-03/33791506 щодо недобросовісності позивача як платника податків.

Отже суд погоджується із доводами контролюючого органу, що фактичне здійснення господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» із товариством з обмеженою відповідальністю «Софтпро-Технолоджі», товариством з обмеженою відповідальністю «Барій Стандарт» відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку і складені формально з метою мінімалізації податкового навантаження і отримання необґрунтованої податкової вимоги.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов'язань та про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.02.2015 №0001622203, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІСД-Реклама» (03045, місто Київ, вулиця Новопирогівська, 62-А, код ЄДРПОУ 33791506) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 14.08.2015