Рішення

від 06.08.2015 по справі 908/3023/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/114/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2015 Справа № 908/3023/15

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя (69063, м. Запоріжжя, вул. Жовтнева, буд. 4)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІмперіяВ» (69041, АДРЕСА_1)

про стягнення суми 35578 грн.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність №306 від 02.02.2015р.;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати згідно Договору № 1 від 30.10.2010р. у розмірі 35578,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.05.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3023/15 (с. Боєва О.С.), судове засідання призначено на 28.05.2015р. Ухвалою суду від 28.05.2015р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 21.07.2015р.

Протоколом повторного авторозподілу судової справи між суддями від 14.07.2015р., у зв'язку з перебуванням судді Боєвої О.С. на лікарняному, справу передано судді Зінченко Н.Г. Суддя вважає за необхідне прийняти дану справу до провадження.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.07.2015р., прийнято справу №908/3023/15 до розгляду, присвоєно справі номер провадження 9/114/14- 4/114/15 , судове засідання призначено на 06.08.2015 р.

В судовому засіданні 06.08.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 526, 527, 530, 785 ЦК України і полягають в тому, що 30.04.2010р. між позивачем та відповідачем був укладений попередній договір № 1 оренди нерухомого військового майна. Відповідно до 1.1. Договору, Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежитлової будівлі, загальною площею 174,5 кв.м., розташоване за адресою м.Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова, військове містечко 9/1 для використання під складське приміщення. Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2011р. у справі №24/5009/1034/11 було задоволено позов Військового прокурора Запорізького гарнізону та визнано недійсним на майбутнє попередній договір оренди №1 від 30.04.2010р. нерухомого військового майна , укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом, м.Запоріжжя та ТОВ «Імперія». Також зазначеним рішенням зобов'язано ТОВ «Імперія» повернути Міністерству оборони України частину нежитлової будівлі , загальною площею 174,5 кв.м., розташованої в м.Запоріжжі, вул.Кругова-Іванова. В частині повернення майна виконання рішення було відстрочено до 27.08.2011р. включно. Зазначене рішення суду не оскаржувалось та набуло законної сили. Проте, відповідач всупереч вищезазначеному продовжував користуватись спірним майном, і лише 01.08.2014р. за актом приймання--передачі приміщення було повернуто позивачу. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у вигляді неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в розмірі 35 578грн.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем надано суду свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №198606, згідно з якою, юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІмперіяВ» (код ЄДРПОУ 32068447) є: 69041, АДРЕСА_1, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 06.05.2015р. про порушення провадження у справі № 908/3023/15 та ухвали суду від 28.05.2015р. , 14.07.2015р., які направлялися на адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не повертался.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/3023/15.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом, 30.04.2010 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Запоріжжя (Орендодавець, позивач у справі) та ТОВ «Імперія»(Орендар, відповідач у справі) був підписаний попередній договір № 1 оренди нерухомого військового майна, розташованого в Запорізькому гарнізоні за адресою м.Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова 9/1. (далі за текстом -Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - частину нежитлової будівлі, загальною площею 174,5 кв.м. (далі -Майно), розташоване за адресою м.Запоріжжя, вул. Кругова-Іванова, військове містечко 9/1 для використання під складське приміщення.

За актом приймання передачі від 30.04.2010р. спірне майно було передано в оренду ТОВ «Імперія».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2011р. у справі №24/5009/1034/11 було задоволено позов Військового прокурора Запорізького гарнізону та визнано недійсним на майбутнє попередній договір оренди №1 від 30.04.2010р. нерухомого військового майна , укладеного між Квартирно-експлуатаційним відділом, м.Запоріжжя та ТОВ «Імперія». Також зазначеним рішенням зобов'язано ТОВ «Імперія» повернути Міністерству оборони України частину нежитлової будівлі , загальною площею 174,5 кв.м., розташованої в м.Запоріжжі, вул.Кругова-Іванова. В частині повернення майна виконання рішення було відстрочено до 27.08.2011р. включно. Зазначене рішення суду не оскаржувалось та набуло законної сили.

Проте, відповідач всупереч вищезазначеному продовжував користуватись спірним майном, і лише 01.08.2014р. за актом приймання--передачі приміщення було повернуто позивачу.

Позивач посилаючись на ст..11,509,526,785 ЦК України, 224-226ГК України, просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у вигляді неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в розмірі 35 578грн. У розрахунку позовних вимог зазначає , що заявлені вимоги складаються із збитків у вигляді недоотриманої орендної плати у сумі 17789грн. за період з січня по серпень 2014р. та суми неустойки у розмірі подвійної орендної плати, а саме 17789грн.* 2=35 578грн. Просить стягнути всього 35578грн. заборгованості з орендної плати.

Проаналізувавши норми законодавства та фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги з заявлених підстав не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами , встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей , передбачених цим Кодексом , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Правовідносини щодо оренди державного та комунального майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з яким орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності.

Отже, будь-- які зобов'язання сторін щодо оренди державного майна , в тому числі і щодо сплати орендних платежів, виникають між сторонами лише на підставі договору.

Як встановлено судом і не заперечується позивачем , попередній договір оренди №1 від 30.04.2010р. нерухомого військового майна , укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Запоріжжя та ТОВ «Імперія», за рішенням суду було визнано недійсним на майбутнє. В судовому рішенні зазначено, що попередній договір , всупереч ст..203 ЦК України, був укладений з порушенням порядку його укладення, не містив ряду обов'язкових істотних умов для такого виду договорів. Також зазначеним рішенням суду було встановлено на незаконне користування ТОВ «Імперія» спірним майном та зобов'язано останнього повернути приміщення власнику.

Проте, в частині повернення майна рішення суду виконано не було, з пояснень представника позивача зазначено, що до примусового виконання рішення суду не пред'являлось.

Статтею 216 ЦК України передбачено , що недійсна угода не створює для сторін юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з її недійсністю. У разі недійсності угоди кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні в натурі все, що вона отримала на виконання зазначеної угоди.

Таким чином, з аналізу фактичних обставин справи вбачається, що укладення недійсної угоди щодо оренди майна не створило для сторін у справі будь-яких зобов'язань, насамперед для відповідача щодо сплати орендних платежів.

Тому, посилання позивача на ст.785 ЦК України та нарахування неустойки на заборгованість з орендної плати за час фактичного користування спірним майном, як і стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 35578грн. є безпідставними , недоведеними , тому позовні вимоги з цих підстав задоволенню не підлягають.

Щодо посилань позивача на спричинення збитків у вигляді недоотриманої орендної плати на загальну суму 17 789грн, то суд також вважає що такі позовні вимоги не можуть бути задоволенні , оскільки позивач не посилається на обставини спричинення йому збитків та не довів суду наявність складу господарського правопорушення в діях відповідача.

Згідно зі ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи позивача, в обґрунтування заявлених вимог, суд визнав хибними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, проаналізувавши надані докази, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір до стягнення не присуджується.

Керуючись ст., ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ІмперіяВ» , м. Запоріжжя відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України В« 10В» серпня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко