Рішення

від 10.08.2015 по справі 911/2518/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2518/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ

до 1. Фермерського господарства «ОСОБА_1В.», с. Саї, Липоводолинський р-н, Сумська обл.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», м. Бровари

про стягнення 11 658,69 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач -ОСОБА_2 предст. дов. б/н від 22.06.2015р.;

відповідач 1 - не з'явився;

відповідач 2 - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (позивач) до Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (відповідач-2) про стягнення 11 658, 69 грн. курсової різниці за договором поставки №АП-13-0063 від 12.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2015 у справі №911/2518/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 13.07.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 10.08.2015 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів та неподання відповідачами витребуваних документів.

Відповідачі повторно не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання 13.07.2015 року, хоча про дату, час і місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями № 0740016571117 та № 4252000018248, обґрунтованого клопотання про відкладення до суду не надсилали та відзиву на позовну заяву не надали.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція зазначена у п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 10.08.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

12 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Фермерським господарством «ОСОБА_1В.» (покупець) укладено договір поставки № АП-13-0063, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (засоби захисту рослин), а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару на загальну суму 47 998,65 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками двох сторін, а також довіреностями виданими на ім'я ОСОБА_1

Пунктом 2.1. Договору поставки сторони передбачили графік оплати наступним чином:

- не пізніше 15.05.2014р. - 4 799,87 грн.;

- не пізніше 01.08.2014р. - 9 599,73 грн.;

- не пізніше 15.11.2014р. - 33 599,05 грн.;

Як стверджує позивач, відповідач-1 сплатив позивачу грошові кошти всього в сумі 47 998,65 грн., а саме: 4 799,87 грн. сплачено 13.05.2014 року, що підтверджується банківською випискою від 13.05.2014 року (вчасно); 9 599,73 грн. сплачено 21.08.2014 року, що підтверджується банківською випискою від 21.08.2014 року (мав оплатити 01.08.2014р.); 33 599,05 грн. сплачено 13.11.2014 року, що підтверджується банківською випискою від 13.11.2014 року (вчасно);

Відповідно до п. 2.2 договору, при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу купівлі-долара США на дату оплати згідно до графіку закріпленого в п. 2.1. за наступною формулою:

- S1=S0*A1/A0, де

- S0 - сума договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленого в п. 2.1. договорів поставки;

- S1 - сума в гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п. 2.2. договорів поставки;

- A0 - вартість у гривнях одного долару США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору;

- A1 - вартість у гривнях одного долару США за фактичним курсом, що встановлений на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п. 2.1. договорів поставки.

З огляду на те, що частина товару належним чином та вчасно оплачена не була (платіж від 21.08.2014р.), а частина товару хоч і сплачена вчасно, однак у відповідності до п. 2.2 договору (з курсовою різницею), позивач здійснив перерахунок вартості товару з урахуванням фактичного курсу купівлі-долара США на дату оплати, у зв'язку з чим, за словами останнього за відповідачем-1 утворилась заборгованість в розмірі 11 658,69 грн., на оплату якої ним було виставлено відповідачу-1 рахунок-фактуру № АП-13-0063 від 29.05.2015р. та надіслана вимога про оплату вказаної заборгованості від 21.05.2014р., про що свідчить фіскальний чек від 29.05.2015р. № 5314 та опис вкладення в цінний лист від 29.05.2015р.

Як стверджує позивач, відповідач-1 зазначений рахунок не оплатив, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача 11 658,69 грн. курсової різниці.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п. 2.2, при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Згідно з п. 2.5 договору валютою платежу за даним договором є національна грошова одиниця України - гривня.

Згідно з п. 2.3. договору, положення п. 2.2. застосовуються тільки у випадку збільшення фактичного курсу купівлі-продажу. При застосуванні п. 2.2 Договорів поставки продавець виставляє покупцю рахунки, які покупець зобов'язаний оплатити протягом одного банківського дня.

Проаналізувавши умови договору поставки № АП-13-0063, суд прийшов до висновку, що вартість товару, яку відповідач зобов'язався оплати, відповідно до п. 2.1 Договору, складається, в тому числі і з курсової різниці.

Враховуючи те, що відповідач-1, з урахуванням п. 2.1 договору при оплаті платежів на суму 9 599,73 грн. (з порушенням строків оплати) та на суму 35 599,05 грн. (без порушення строків оплати) не врахував, що фактичний курс долара США на дату оплати товару був більший, ніж при укладенні договору, а тому вступає в силу п. 2.2 договору, яким за позивачем наступає право перерахунку вартості товару із врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату надходження коштів.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 1.3 договору поставки, фактичний курс купівлі долара США на дату складання цього договору становив 11,9 грн./долара США . Під фактичним курсом купівлі долара США розуміється курс купівлі долара США, встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у позивача відкрито поточний рахунок, на відповідну дату.

Як вбачається з довідки № КІЕ-52/796 від 13.05.2014 відділення ПАТ «Перший український міжнародний банк» «Регіональний центр в м. Києві», в якому у позивача відкритий поточний рахунок, курс долара США на 21.08.2014 року складав 13,30 грн./дол., станом на 13.11.2014 року (коли відповідачем було повністю погашено заборгованість) складав 15,5476 грн./дол.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, нарахування курсової різниці ним було здійснено наступним чином:

21.08.2014 року оплата по Договору поставки у сумі 9 599,73 грн.

S0= 9 599,73 грн.; А0 = 11,85 грн./дол. CIIIA(USA); Al = 13,30 грн./дол. США (USA);

S0= 9 599,73*13,30/11,85 = 10774,38051

Курсова різниця = (10774,38051 - 9 599,73) = 1 174,65 грн.

13.11.2014року оплата по Договору поставки у сумі 35 599,05 грн.

S0= 35 599,05 грн.; А0 = 11,85 грн./дол. CIHA(USA); Al = 15,5476 грн./дол. США (USA);

S0=35 599,05*15,5476/11,85 = 44083,08775

Курсова різниця = (44083,08775 - 35 599,05) = 10484,04 грн .

Разом - 11658,69 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок курсової різниці, суд встановив, що він є вірним та відповідає обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, та передбачене Договором право позивача вимагати перерахування ціни товару пропорційно збільшення та/або зменшення курсу купівлі долара, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно заявив вимогу про стягнення курсової різниці.

Для забезпечення виконання зобов'язання відповідача-1, позивачем з ТОВ «Акруа» було укладено Договір поруки № ПР-13-0063 від 19.05.2014 року, відповідно до п. 1.1 якого, ТОВ «Акруа» є поручителем перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за належне виконання зобов'язань Фермерського господарства «ОСОБА_1В.» за Договором поставки № АП-13-0063 від 12.05.2014.

Згідно з п. 1.3. Договору, ТОВ «Акруа» відповідає перед ТОВ «Хімагромаркетинг» за виконання зобов'язання Фермерським господарством «ОСОБА_1 В.» в повному обсязі. ТОВ «Акруа» відповідає у тому ж обсязі, що і Фермерське господарство «ОСОБА_1 В.», включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсових витрат, витрат ТОВ «Хімагромаркетинг» тощо.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, у разі порушення Фермерським господарством «ОСОБА_1В.» зобов'язань за Договорами поставки, ТОВ «Акруа» разом з відповідачем-1 (боржником) відповідають перед ТОВ «Хімагромаркетинг» як солідарні боржники.

У зв'язку з чим, вимоги про солідарне стягнення з Фермерського господарства «ОСОБА_1 В.» та ТОВ «Акруа» курсової різниці є обґрунтованими та правомірними.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, позовна вимога про солідарне стягнення з відповідачів 11 658,69 грн. курсової різниці є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в пп. 4.1 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, судовий збір у розмірі 1827,00 грн. покладається судом на відповідачів порівну.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «ОСОБА_1 В.» (42520, Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Саї, вул. Жовтнева, 37, код ЄДРПОУ 37654251) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код 30262667) - 11 658 (одинадцять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 69 коп. курсової різниці.

3. Стягнути з Фермерського господарства «ОСОБА_1 В.» (42520, Сумська обл., Липоводолинський р-н, с. Саї, вул. Жовтнева, 37, код ЄДРПОУ 37654251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667) - 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код ЄДРПОУ 36432705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30262667) - 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 13.08.2015р.

Суддя О.В. Щоткін