Рішення

від 11.08.2015 по справі 917/1385/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015 Справа № 917/1385/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. В.Козака, 2-а, м. Полтава, 36020

до Черевківської сільської ради Миргородського району, с. Черевки, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37600

про стягнення 27 010,33 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 31 від 22.04.2015 р.;

від відповідача : ОСОБА_2 (голова сільської ради), посвідчення № 1.

11.08.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про стягнення з Черевківської сільської ради Миргородського району 27 010,33 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 01.01.2015 р. Договору № 729 на постачання природного газу за регульованим тарифом, з яких : 17 050,32 грн. основний борг з оплати вартості отриманого природного газу у січні 2015 р. (з урахуванням часткової оплати), 3 602,99 грн. пеня за період з 05.02.2015 р. по 23.06.2015 р., 235,96 три проценти річних за період з 05.02.2015 р. по 23.06.2015 р., 6 121,06 грн. інфляційних втрат за період з лютого по травень 2015 року включно.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає за мотивами позовної заяви.

Представник відповідача проти позову заперечує, проте письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,

встановив:

01.01.2015 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (постачальник) та Черевківською сільською радою Миргородського району (споживач) було укладено Договір № 729 на постачання природного газу за регульованим тарифом (далі-Договір, а.с. 12-17) , відповідно до якого постачальник зобов'язувався постачати споживачу природний газ в порядку та обсягах визначених договором для потреб споживача, а споживач зобов'язувався оплатити вартість газу та наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку № 2 до Договору (п. 2.1. Договору);

- послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку № 1 до Договору. Постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу для примірника акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюється відповідно даних постачальника (п. 2.6, п. 2.7, п. 2.8, п. 2.9 Договору);

- розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка № 2 до Договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни на газ на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5-го числа наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1 та п. 4.6 Договору);

- у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 6.2.2 Договору);

- цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє в частині постачання природного газу з 01.01.2015 р. по 31.03.2015 р. (п. 10.1 Договору).

Факт виконання позивачем договірних зобов'язань з поставки товару споживачу та факт отримання останнім газу у січні 2015 року в обсязі 2,81487 тис.куб.м. на суму 21 700,32 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи копією акту приймання - передачі природного газу №У0000002814 (а.с. 18). Зазначений акт підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений печаткою позивача, супровідним листом № 386 від 04.02.2015 р. (а.с. 19) направлений на підписання відповідачу та отриманий представником останнього 05.02.2015 р., про що свідчить вхідний штамп про одержання.

За даними позивача, в порушення умов Договору відповідачем акт приймання-передачі газу не підписано, причин відмови від підписання не повідомлено, оплату вартості отриманого ним природного газу у встановлені п. 4.6 Договору строки не проведено. Дана обставина не спростовується відповідачем.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 27 010,33 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами 01.01.2015 р. Договору № 729 на постачання природного газу за регульованим тарифом, з яких : 17 050,32 грн. основний борг з оплати вартості отриманого природного газу у січні 2015 р. (з урахуванням часткової оплати), 3 602,99 грн. пеня за період з 05.02.2015 р. по 23.06.2015 р., 235,96 три проценти річних за період з 05.02.2015 р. по 23.06.2015 р., 6 121,06 грн. інфляційних втрат за період з лютого по травень 2015 року включно.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним поставки природного газу у січні 2015 р.. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України не повністю оплатив отриманий ним природний газ, заборгованість останнього складає 17 050,32 грн. основний борг з оплати вартості отриманого природного газу у січні 2015 р. (з урахуванням часткової оплати).

Слід зазначити, що факт надання позивачем та факт отримання відповідачем природного газу у січні 2015 р. у кількості 2,81487 тис.куб.м. на суму 21 700,32 грн. та наявність заборгованості останнього з оплати їх вартості відповідач не заперечував, не містять матеріали справи і причин відмови від підписання акту приймання-передачі газу. Отже, вказаний акт є підставою для проведення розрахунків за отриманий природний газ.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Як вже зазначалось вище, у п. 6.2.2 Договору сторони узгодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 602,99 грн. пені за період з 05.02.2015 р. по 23.06.2015 р., суд прийшов до висновку, що заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" та залучено до матеріалів справи).

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 6 121,06 грн. інфляційних втрат за період з лютого по травень 2015 року включно, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України останні підлягають задоволенню у повному обсязі (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1. 3" та залучено до матеріалів справи).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 235,96 грн. трьох процентів річних за період з 05.02.2015 р. по 23.06.2015 р., суд визнав його правильним частково в сумі 194,79 грн. та прийшов до висновку, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України останні підлягають задоволенню саме у зазначеній частині (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1. 3" та залучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 17 050,32 грн. основного боргу, 3 602,99 грн. пені, 194,79 грн. 3% річних та 6 121,06 грн. інфляційних втрат підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 41,17 грн. 3% річних суд дійшов висновку про відмову у позові, оскільки вказана сума не знайшла документального підтвердження матеріалами справи.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Черевківської сільської ради Миргородського району (с. Черевки, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37600), ідентифікаційний код юридичної особи 25153667 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (вул. В.Козака, 2-а, м. Полтава, 36020), ідентифікаційний код юридичної особи 03351912 - 17 050,32 грн. основного боргу, 3 602,99 грн. пені, 194,79 грн. 3% річних та 6 121,06 грн. інфляційних втрат.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" про стягнення з Черевківської сільської ради Миргородського району 41,17 грн. 3% річних у позові відмовити.

Повне рішення складене 14.08.2015 р..

Суддя О.В. Ківшик

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.