Рішення

від 13.08.2015 по справі 920/950/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.2015 Справа № 920/950/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ,

до відповідача: Приватного підприємства «Лебединська юридична консультація», м. Лебедин, Сумська область,

про стягнення 30182 грн. 44 коп.

Суддя Н.П. Лугова

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2180-К-О від 03.07.2014 року,

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Григор'євої О.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 30182 грн. 44 коп. відповідно до договору банківського обслуговування б/н від 23.07.2012 року, в тому числі: 12000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом, 9630 грн. 43 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 6284 грн. 01 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 2268 грн. 00 коп. заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав, про час, дату та місце судового слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ф. 107, яке повернуте на адресу господарського суду Сумської області відділенням поштового зв'язку.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 4 3 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до положень статті 75 названого Кодексу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача листом № 16.0.0.1-09/ від 12.08.2015 року надав суду опис розрахунку заборгованості за договором від 23.07.2012 року, довідку від 12.08.2015 року та копію витягу ЄДРПО.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 року відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої останній приєднався до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і які разом із заявою складають договір банківського обслуговування. Підписавши зазначену заяву, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору банківського обслуговування.

Згідно довідки про встановлені кредитні ліміти, відповідачу станом на 07.07.2015 року було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000060925426 в розмірі 12000,00 грн.

Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою відповідача становлять договір банківського обслуговування.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Пунктом 3.2.1.1.16 Умов передбачено, що при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про електронний цифровий підписВ» , електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення оборотних коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.2.1.1.5 та п. 3.2.1.1.6 Умов ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Відповідно до п. 3.2.1.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів.

Частинами 1 та 2 статті 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.2.1.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно з пунктами 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3 Умов обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов у разі порушення клієнтом грошових зобов'язань, останній сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 13.08.2015 року своєчасного та повного повернення сум кредиту, відсотків за користування ним та комісії відповідачем не виконано. Таким чином, заборгованість останнього перед позивачем є непогашеною і становить: 12000,00 грн. - за кредитом, 9630,43 грн. - відсотки за користування кредитом за період з 29.07.2013 року по 24.03.2015 року, а також 2268,00 грн. боргу з комісії за період з 01.08.2013 року по 01.03.2015 року.

Крім того, за порушення строків повернення суми кредиту та процентів за користування ним позивач нарахував відповідачу 6284,01 грн. пені за період з 16.08.2013 року по 24.03.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Пунктом 3.2.1.5.4 Умов передбачено нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Таким чином, відповідачу правомірно нараховано пеню в сумі 6284,01 грн.

Пунктом 3.2.1.5.7 договору сторони визначили, що термін позовної давності щодо вимог про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені , штрафів встановлено тривалістю 5 років.

Матеріали справи свідчать, що позивач в порядку досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією від 12.02.2015 року (а.с. 52) про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування, проте заборгованість відповідачем не погашено.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів сплати заборгованості чи аргументованих заперечень проти позову суду не подав.

Таким чином, враховуючи наведене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 12000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 9630 грн. 43 коп. заборгованості за відсотками, 6284 грн. 01 коп. пені за порушення строку виконання зобов'язання та 2268 грн. 00 коп. заборгованості по комісії є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також згідно Закону України В«Про судовий збірВ» та ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лебединська юридична консультація» (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Калініна, буд. 13, ідентифікаційний код 30914731) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 12000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 9630 грн. 43 коп. заборгованості по процентам за користуванням кредитом, 6284 грн. 01 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, 2268 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1827,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.08.2015 року.

Суддя ОСОБА_2