донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.08.2015 справа №905/5270/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів: за участю представників: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4, довіреність №5 від 06.01.2015р. ОСОБА_5, протокол №3 від 20.08.2010р. ОСОБА_6, довіреність б/н від 20.03.2015р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», м.Харків на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі№905/5270/13 (суддя Проскуряков К.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря», м.Тернівка Дніпропетровської області прозобов'язання припинити використання комерційного найменування
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», м.Харків, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря», м.Тернівка Дніпропетровської області про зобов'язання припинити використання комерційного найменування.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі №905/5270/13 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», м.Харків відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що ані в Статуті Публічного акціонерного товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», ані в Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря» не зазначено, що їх назви (найменування) є саме комерційним найменуванням. Разом з тим, визначені статутами повні найменування підприємств дають змогу розрізнити їх у діловому обороті; доказів зловживань відповідачем схожістю назв позивачем не надано.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач, Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі №905/5270/13, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права. Рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Так, скаржник зазначає, що судом не враховано, що позивач та відповідач володіють комерційними найменуваннями, діють переважно в однакових сферах господарської діяльності і під своїм комерційним найменуванням надають споріднені послуги. При цьому їх комерційні найменування схожі настільки, що їх можна сплутати. Тому комерційне найменування відповідача вводить в оману споживачів щодо товарів, які реалізують сторони по справі, та послуг, які ними надаються, чим порушує права позивача та охоронювані законом інтереси.
Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що позивач має пріоритет у використанні комерційного найменування, з огляду на дату реєстрації юридичної особи.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2015р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 28.07.2015р.
В судове засідання 28.07.2015р. з'явився представник позивача, просив рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі №905/5270/13 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання. Вказане клопотання судовою колегією було розглянуто та задоволено.
У зв'язку з не з'явленням до суду представника відповідача, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність відкладення судового засідання апеляційної інстанції в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, на 11.08.2015р.
Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2015р. підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.
Представники відповідача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі №905/5270/13 залишити без змін з мотивів, що були викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Відкрите акціонерне товариство «Світло шахтаря» зареєстровано розпорядженням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 411 від 25.07.1994р. та є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», в зв'язку з чим видано свідоцтво №00165712 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, реєстраційний номер у виконавчому комітеті 61692.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, виданому Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м.Харкова, 15.07.1998р., було проведено перереєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Світло шахтаря» у Відкрите акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», про що зроблено запис 15.07.1998р. у журналі обліку реєстраційних справ за №04058887Ю0010001.
Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №501165 проведено державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» державним реєстратором Виконкому Харківської міської ради, номер запису включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 480 120 0000 012915.
На підставі ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» 01.08.2005р. Виконкомом Харківської міської ради Відкритому акціонерному товариству «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію.
На позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» 03.12.2011р. було прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» на Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», яке відповідно до п.2.1 Статуту товариства, викладеному в новій редакції та затвердженому на вищевказаних загальних зборах, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Світло шахтаря». Відповідні зміни було внесено до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та отримано виписку серії ААБ № 923013 від 05.12.2011р.
Відповідно до п. 1.7. Статуту Публічне акціонерне товариство «Світло шахтаря» має печатки, штампи і бланки зі своїм найменуванням, зареєстрований згідно з чинним законодавством знак для товарів та послуг та інші реквізити.
Найменуванням позивача за його Статутом визначено: Повне найменування українською мовою: Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря». Скорочене найменування українською мовою: ПАТ «Світло Шахтаря». Повне найменування російською мовою: Публичное акционерное общество «Харьковский машиностроительный завод «Свет Шахтера». Скорочене найменування російською мовою: ПАО «Свет Шахтера». Повне найменування англійською мовою: Public Joint-Stock Company В« Kharkov Machine-bulding plant В« Svet shakhtyoraВ» . Скорочене найменування англійською мовою: PJSC В« Svet shakhtyoraВ» .
Згідно з довідкою АА № 746929 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Головним управлінням статистики у Харківській області 29.12.2012, сферою діяльності позивача відповідно до КВЄД є: виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; неспеціалізована оптова торгівля; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; установлення та монтаж машин і устаткування; вантажний автомобільний транспорт.
Позивач є виробником гірничошахтного обладнання та здійснює свою діяльність щодо постачання продукції на території розташування шахт в Донецькій, Луганській, Львівській областях, інших областей України та за межі України. Це узгоджується з видами діяльності, визначеними п. 2.2. Статуту позивача, зареєстрованого в новій редакції 05.12.2011р., номер запису 14800050032012915.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 124, відповідно до умов якого позивач поставляв на адресу відповідача гірничошахтне обладнання, визначене специфікаціями до нього. Термін дії договору, з врахуванням додаткових угод до нього, був визначений сторонами до 31.12.2012р. Відповідно до специфікацій до договору відповідач здійснював свою господарську діяльність на території Донецької області шляхом відвантаження продукції на адресу вантажоотримувачів відокремлених підрозділів шахт Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля».
Разом з тим, 17.09.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено дилерський договір №49/304. (строк дії - до 31.12.2012р.), за умовами якого було встановлено право реалізації відповідачем на території України та країн СНД гірничошахтного обладнання, що виробляється позивачем.
На думку позивача, в період дії вказаних договорів та поза їх дії відповідач здійснював постачання продукції з використанням комерційного найменування позивача, чим спричинив шкоду його діловій репутації.
У зв'язку з цим, 11.02.2013р. позивач звернувся до відповідача з листом від №481 про заборону використання комерційного найменування, яким запропонував відповідачу усунути порушення, пов'язані з використанням належного позивачу комерційного найменування та комерційного знаку із зображенням його найменування, та повідомити про прийняті заходи з цього приводу.
У відповідь від відповідача був отриманий лист № 4 від 27.02.2013р., в якому повідомлялося про державну реєстрацію відповідача 15.09.2008р. та про відмову по суті вимоги з посиланням на правомірність використання комерційного найменування.
В Статуті відповідача, затвердженого загальними зборами учасників відповідача, протокол № 1 від 11.09.2008р., датою реєстрації 15.09.2009р., номер запису 12351020000000208, повне найменування відповідача визначено: повне найменування українською мовою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торнівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря»; скорочене найменування українською мовою: ТОВ «Торнівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря»; повне найменування російською мовою: Общество с ограниченной ответственностью «Торгово-сервисная компания «Свет шахтера»; скорочене найменування російською мовою: ООО «Торгово-сервисная компания «Свет шахтера».
За даними Державного Реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря» здійснює діяльність в сферах: оптової торгівлі машинами та устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (за кодом КВЕД 51.82.0); ремонт і технічне обслуговування машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва (за кодом КВЕД 29.52.3), оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (код КВЕД 51.87.0), інші види оптової торгівлі (код КВЕД 51.90.0.).
Відповідно до Довідки АБ № 445200 з ЄДРПОУ відповідач здійснює діяльність в сферах: оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва (код КВЕД-2010 46.63.), оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (код КВЕД - 2010 46.69.), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД - 2010 46.90.), ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код КВЕД - 2010 33.12.)
Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» звернулося до господарського суду з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря» припинити використання в його найменуванні словесного позначення «Світло шахтаря» та внести необхідні зміни до установчих документів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування.
Відповідно до ч.2 ст. 489 ЦК України право інтелектуальної власності на комерційне існування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Умовами ч. 3 ст. 159 ГК України передбачено, що правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу. У разі, якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.
Приписами ч. 1 ст. 490 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: 1) право на використання комерційного найменування; 2) право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання; 3) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до ст. 491 ЦК України чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі ліквідації юридичної особи та з інших підстав, встановлених законом.
Умовами ч.2. ст. 33 ГК України встановлено, що незаконне використання комерційного найменування передбачає використання без дозволу уповноваженої на те особи, що може привести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання, який має пріоритет на використання комерційного найменування.
Як вірно визначено господарським судом Запорізької області, ані в Статуті Публічного акціонерного товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», ані в Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло шахтаря» не зазначено, що їх назви (найменування) є саме комерційним найменуванням.
За приписами ч.1 ст.90 ЦК України комерційне (фірмове) найменування необхідно відрізняти від найменування юридичної особи. Друге із названих найменувань не є об'єктом права інтелектуальної власності, оскільки пов'язані з його використанням правовідносини регулюються переважно нормами корпоративного законодавства.
Відповідно до ч.4 ст. 489 ЦК України особи можуть мати однакові найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють або реалізовують, та послуг, які ними надаються.
Для правильного вирішення пов'язаних з цим спорів господарським судам належить з'ясовувати, що саме є комерційним (фірмовим) найменуванням, - слово чи словосполучення, повна чи скорочена назва підприємства, а також яким видом діяльності займаються позивач і відповідач у справі, чи функціонують вони на одному ринку товарів і послуг, чи можуть споживачі змішувати послуги, які ними надаються, та, зрештою, чи є комерційні (фірмові) найменування сторін однаковими; при цьому судам слід мати на увазі, що тотожність окремих елементів комерційних (фірмових) найменувань не свідчить про тотожність таких найменувань у цілому.
Якщо ж суб'єкт права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування наполягає на тому, щоб воно не використовувалося іншою особою, він повинен довести в господарському суді пріоритетність свого права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування (тобто момент першого використання ним даного найменування) і обґрунтувати, чому наявність того самого комерційного найменування у іншої особи порушує його права та охоронювані законом інтереси, - наприклад, вводячи в оману споживачів, завдає шкоди його діловій репутації або має на меті використання його власної популярності у споживачів.
Момент першого використання комерційного (фірмового) найменування може встановлюватися за даними державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта господарювання, фінансової і технічної документації (рахунки, накладні, технічні умови), рекламних матеріалів, охоронних документів на об'єкти промислової власності (патенти на промислові зразки, деклараційні патенти на винаходи), реєстрації доменного імені тощо.
Комерційні (фірмові) найменування позивача та відповідача містять тотожні основні частини, які складаються із словосполучення «Світло шахтаря».
У випадку необхідності роз'яснення питань стосовно наявності чи відсутності тотожності, тобто цілковитої схожості між комерційними (фірмовими) найменуваннями, що протиставляються, а також між такими найменуваннями та знаками для товарів і послуг (торговельними марками), господарським судом призначається судова експертиза з урахуванням викладеного в постановах пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" та від 23.03.2012р. № 5 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності".
Згідно висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 928 від 25.03.2014р. комерційні найменування Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло Шахтаря» є схожими настільки, що їх можна сплутати. Разом з тим у висновку зазначено, що комерційне найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія «Світло Шахтаря» не є оманливим, але є таким, що може ввести в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги».
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (ч.5 ст. 42, ч.2 ст. 43 ГПК).
Разом з тим, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судовою колегією встановлено, що у висновку експерта зазначено, що комерційні найменування позивача та відповідача не є однаковими, а тотожні лише частково окремими елементами. Крім того, експерт дійшов до висновку про те, що комерційне найменування не є оманливим та про лише можливість введення в оману споживачів щодо особи, яка надає послуги комерційним найменуванням відповідача. Однак, даний висновок не є твердженням, а є лише припущенням.
Крім того, саме комерційне (фірмове) найменування позивача та відповідача їх статутами не визначено.
В цей же час, визначені статутами повні найменування підприємств дають змогу розрізнити їх у діловому обороті. А відповідач доказів зловживань відповідачем схожістю назв не надав; не обґрунтував, чим саме порушені його права та охоронювані законом інтереси.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Твердження скаржника про те, що відповідачем під час постачання продукції використовувалося комерційне найменування позивача, не відповідає дійсним фактичним обставинам. Так, в листуванні відповідача з контрагентами щодо поставки товару зазначено, що виробником є Публічне акціонерне товариство «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря». Зазначене листування міститься в матеріалах справи.
Щодо твердження апелянта про відсутність підстав для застосування позовної давності судова колегія зазначає наступне.
11.05.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 124 строком до 31.12.2012р. Разом з тим, 17.09.2010р. між сторонами було укладено дилерський договір № 49/304, строком до 31.12.2012р. Виходячи з цього, позивач мав знати про порушення свого права ще у 2010 році.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, провадження по справі №905/5270/13 було порушено ухвалою господарського суду Донецької області від 24.07.2013р. Виходячи з цього, позивачем дійсно був пропущений строк позовної давності, а тому господарський суд Запорізької області обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності.
Судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі №905/5270/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», м.Харків на рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі №905/5270/13 - залишити без задоволення .
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. (повний текст підписано 12.05.2015р.) у справі №905/5270/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Судді Д.О. Попков
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.: 1- позивачу; 1- відповідачу; 1 - до справи; 1 - ГСЗО; 1 - ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2015 |
Оприлюднено | 20.08.2015 |
Номер документу | 48424611 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Зубченко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні