ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" серпня 2015 р. Справа № 920/1208/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.
при секретарі Довбиш А.О.
за участю представників сторін:
ДВС – не з'явився,
позивача – не з'явився,
відповідача- не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.3957С/1-38) на ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.2015 року, винесену за результатами розгляду скарги ПАТ “Сумський фарфоровий завод” на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції
за позовом Публічного акціонерного товариства “Сумський фарфоровий завод”, м.Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумська фарфорова фабрика”, м.Суми
про стягнення 621979,63 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області із скаргою на бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження №44835464 з виконання наказу господарського суду Сумської області від 16.09.2014 року у справі №920/1208/14 та просив суд зобов'язати орган ДВС здійснити передбачені законодавством дії.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.07.2015 року у справі №920/1208/14 (суддя Левченко П.І.) скаргу позивача залишено без розгляду.
Позивач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати та направити скаргу на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
В судове засідання 11.08.2015 року представники органу ДВС та позивача на з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач в судове засідання 11.08.2015 року також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2015 року, якою розгляд апеляційної скарги призначено в даному судовому засіданні, направлялась на адресу відповідача, однак повернулась підприємством зв'язку з довідкою про невручення у зв'язку з відсутністю підприємства за вказаною адресою.
Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до статті 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи, що позивач, відповідач, орган ДВС належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням господарського суду Сумської області від 01.09.2014 року у справі №920/1208/14 стягнуто з ТОВ «Сумська фарфорова фабрика» на користь ПАТ «Сумський фарфоровий завод» заборгованість за товар в сумі 621979,63 грн. та витрати по судовому збору в сумі 12439,59 грн. (а.с.89).
На виконання вказаного рішення господарським судом Сумської області 16.09.2014 року видано наказ (а.с.97).
Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 19.09.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 44835464 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 16.09.2014 року у справі №920/1208/14 (а.с.108).
09.07.2015 року позивач звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, в якій посилаючись на порушення органом ДВС вимог ч.2 ст.30 ЗУ «Про виконавче провадження», зазначає, що строк для виконання рішення суду сплинув, однак державний виконавець не здійснив в повному обсязі заходів для належного та своєчасного здійснення виконавчого провадження (зокрема, із виявлення та дослідження документації боржника: балансів, податкової, статистичної, фінансової звітності, даних про участь боржника в інших господарських товариствах тощо).
Колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 ГПК України, процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
При цьому, вказаною статтею встановлено права та обов'язки державного виконавця, якими останній має користуватися при проведенні виконавчих дій.
Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно зі ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
Як роз'яснено в п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.
Отже, в даному випадку десятиденний строк на оскарження бездіяльності органу Державної виконавчої служби має вираховуватися від дати закінчення строку здійснення виконавчого провадження.
19.09.2014 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №44835464 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області від 16.09.2014 року у справі №920/1208/14.
Отже, з моменту винесення вказаної постанови, позивач, як сторона виконавчого провадження, мав право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження та знімати відповідні копії. Крім того, скаржник міг дізнатись всю необхідну інформацію по виконавчому провадженню з офіційного сайту Державної виконавчої служби України - Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.
Таким чином, протягом здійснення виконавчого провадження позивач був обізнаний про ймовірність порушення його прав та мав можливість оскаржити бездіяльність відділу ДВС до суду.
20.03.2015 року сплинув, передбачений статтею 30 ЗУ «Про виконавче провадження», строк для проведення виконавчих дій з виконання рішення суду у даній справі.
Отже, десятиденний строк на оскарження бездіяльності органу ДВС закінчився 30.03.2015 року.
Як свідчать матеріали справи, ПАТ “Сумський фарфоровий завод” звернулось до господарського суду Сумської області зі скаргою на бездіяльність органу ДВС лише 09.07.2015 року.
Заяв чи клопотань про відновлення строку для подання скарги в порядку ст. 53 ГПК України позивачем до суду не подано.
Отже, враховуючи приписи статей 53, 121-2 ГПК України строки на оскарження бездіяльності відділу державної виконавчої служби сплинули.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені обставини є підставами для залишення скарги боржника на бездіяльність органу ДВС без розгляду.
В апеляційній скарзі позивач посилається на абзац 3 пункту 9.7 постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 року, в якому зазначено, що якщо обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.
Колегія суддів приймає до уваги, що статтею 30 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено шестимісячний строк проведення виконавчих дій з виконання судових рішень.
Таким чином, в даному випадку обов'язок органу ДВС вчинити передбачені законодавством дії обмежено певним строком.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що порушення його прав є триваючими в часі і бездіяльність органу ДВС може бути оскаржена до суду в будь-який час є безпідставними та помилковими.
Аналогічна правова думка міститься в постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2014 року у справі №19/221.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до господарського суду із скаргою на бездіяльність відділу ДВС з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 10.07.2015 р. у справі № 920/1208/14 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 22, 99, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 10.07.2015 року у справі №920/1208/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови по справі № 920/1208/14 підписано 13.08.2015 року.
Головуючий суддя Медуниця О.Є.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Черленяк М.І.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2015 |
Оприлюднено | 20.08.2015 |
Номер документу | 48425135 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Медуниця О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні