Постанова

від 23.07.2015 по справі 804/7065/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 р. Справа № 804/7065/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Бізнес сувеніри» до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.01.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»),

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Бізнес сувеніри» до Державної податкової інспекції в Амур -Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.01.2015 № НОМЕР_1 ( форми «Р»).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Бізнес сувеніри» Державною податковою інспекцією в Амур -Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт від 29.12.2014 № 3911/04-61-22-3/37006118. На підставі означеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.01.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) на суму 79714,00 грн. - за основним платежем та 39857,00 грн. - за штрафними санкціями.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки перевіряючих щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «Рекламна Група «Бізнес сувеніри» та ТОВ «Рунд» за серпень 2014 року, у зв'язку з неможливістю встановити походження товару, який реалізований ТОВ «Рунд» позивачеві. Позивач зазначив, що не погоджується із висновками податкового органу, наголошуючи на тому, що всі операції з придбання товарів були реальними, всі зобов'язання між сторонами виконані в повному обсязі, що підтверджується первинними документами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.06.2015 відкрито провадження в адміністративний справі № 804/7065/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2015. Останнє судове засідання відбулося 23.07.2015.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що під час перевірки контролюючим органом були досліджені взаємовідносини між ТОВ «Рекламна Група «Бізнес сувеніри» та ТОВ «Рунд» з постачання товарів, проте фактичного придбання товарів встановлено не було. Отже, первинні документи є дефектними та відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість. За наведених обставин, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 79713,17 грн., а тому податкове повідомлення - рішення від 19.01.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р») є правомірним та скасуванню не підлягає.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Бізнес сувеніри» (далі - ТОВ РГ «Бізнес сувеніри») (код ЄДРПОУ 37006118) зареєстровано як юридична особа 24.03.2010 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за № 12241020000049208, на податковий облік взято 25.03.2010 за № 7655 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 16.08.2010 № 100298062.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 20673732 від 05.06.2015, зробленого судом, видами діяльності позивача за КВЕД є: Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); Неспеціалізована оптова торгівля (основний) (код КВЕД 46.90); Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; (код КВЕД 47.78); Інші види видавничої діяльності (код КВЕД 58.19); Консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22;) Рекламні агентства (код КВЕД 73.11).

Судом встановлено, що на підставі наказу від 19.12.2014 № 1140 Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рекламна група «Бізнес сувеніри» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Рунд» (код ЄДРПОУ 38772692) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, результати якої оформлені актом від 29.12.2014 № 3911/04-61-22-3/37006118.

У вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено нереальність проведення господарських операцій між ТОВ РГ «Бізнес Сувеніри» і постачальником - ТОВ «Рунд» та юридичну дефектність первинних документів, тому у підприємства ТОВ РГ «Бізнес сувеніри» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з вищезазначеним постачальником.

Згідно з висновками означеного акту податковий орган вказав про те, що підприємством завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Рунд», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у серпні 2014 року на суму 79713,17 грн.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що підставою для висновку про нереальність господарських операцій стало те, що на момент перевірки ТОВ «Рунд» (код ЄДРПОУ 38772692) має стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Також встановлено, що ТОВ «Рунд» не є виробником реалізованих підприємству ТОВ РГ «Бізнес сувеніри» товарів, у зв'язку з чим було проведено аналіз по ланцюгу постачання підприємств - постачальників - ТОВ «Рунд». Податковим органом встановлено, що у ЄРПН за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 не зареєстровано податкових накладних на отримання товарів підприємством ТОВ «Рунд», які реалізовані ТОВ РГ «Бізнес сувеніри», що унеможливлює відстеження виробника.

На підставі акту перевірки від 29.12.2014 № 3911/04-61-22-3/37006118, Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення від 19.01.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) на суму 79714,00 грн. - за основним платежем та нараховані штрафні санкції у розмірі 39857,00 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та обставини справи, суд не погоджується із позицією податкового органу щодо нереальності господарських операцій між ТОВ РГ «Бізнес сувеніри» і постачальником - ТОВ «Рунд» у перевіряємому періоді, у зв'язку з наступним.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, у якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Також, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «Рунд» не спрямований на настання реальних правових наслідків через те, що за результатами аналізу по ланцюгу постачання підприємств - постачальників - ТОВ «Рунд» податковим органом було встановлено, що у ЄРПН за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 не зареєстровано податкових накладних на отримання товарів підприємством ТОВ «Рунд», оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Також суд зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустили ТОВ «Рунд» або його контрагенти. Аналогічну позицію з цього приводу займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678).

В Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 №742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між ТОВ РГ «Бізнес Сувеніри» та ТОВ «Рунд» і реальність зміни майнового стану першого.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, між позивачем (покупцем) та ТОВ «Рунд» (постачальником) укладений договір постачання від 01.08.2014 № 01/8, за умовами якого ТОВ «Рунд» зобов'язалося передати у власність ТОВ РГ «Бізнес Сувеніри» товар - партію прапорів.

Постачальником були виставлені рахунки на оплату від 01.08.2014 № 94 на суму 37675,00 грн., від 21.08.2014 № 109 на суму 118404,00 грн., від 21.08.2014 № 111 на суму 158400,00 грн., від 22.08.2014 № 113 на суму 163800,00 грн.

Факт здійснення оплати товару ТОВ РГ «Бізнес сувеніри» підтверджується виписками по рахунку, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відвантаження товару підтверджується видатковими накладними від 06.08.2014 № 209, від 22.08.2014 № 210, від 22.08.2014 № 211, від 22.08.2014 № 212, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Товарно - матеріальні цінності від ТОВ «Рунд» отримані посадовою особою позивача, що підтверджується довіреностями від 05.08.2014 №127, від 22.09.2014 № 139.

ТОВ «Рунд» були складені та видані позивачеві на підставі означеного договору податкові накладні: від 06.08.2014 № 94 на суму 37675,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 6279, 17 грн.), від 22.08.2014 № 95 на суму 118404,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 19734,00 грн.), від 22.08.2014 № 96 на суму 158400,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 26400,00 грн.), від 22.08.2014 № 97 на суму 163800,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 27300,00 грн.).

Транспортування товару здійснено на підставі товарно - транспортних накладних від 22.08.2014 № Р2165, від 06.08.2014 № Р2165.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. ОСОБА_5 документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

В матеріалах справи наявні договори купівлі - продажу від 22.08.2014 № 22-1/08-91/3 № 22/08-91/2, від 21.08.2014 № 21/08-91/1, відповідно до яких товар, придбаний у ТОВ «Рунд» реалізовано позивачем ОСОБА_5 організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПАТ «Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча».

Постачання товарів від ТОВ «Рунд» до позивача підтверджується первинними документами: рахунками на оплату, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем і вказаним контрагентом - постачальником підтверджується первинними документами, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підставі вищезазначеного, судом встановлений рух активів від ТОВ «Рунд» до позивача.

Зі змісту акту перевірки від 29.12.2014 № 3911/04-61-22-3/37006118 встановлено, що висновки податкового органу ґрунтуються на відсутності ТОВ «Рунд» за податковою адресою.

Однак, суд зазначає, що сама по собі відсутність підприємства за податковою адресою не може слугувати окремою підставою для висновку податкового органу про відсутність реального здійснення господарської операції.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. (Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі № К/800/54350/13 номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367).

Щодо спеціальної правосуб'єктності ТОВ «Рунд», суд зазначає, що згідно відомостей, які містяться на сайті Інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) вказане підприємство на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване як юридична особа (дата реєстрації 14.08.2013) та згідно інформації з офіційного сайту Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) було платником податку на додану вартість.

З наведеного вбачається, що на момент укладення правочину із позивачем у ТОВ «Рунд» був належний обсяг правосуб'єктності.

На підставі вищезазначеного судом встановлений рух активів в процесі проведення господарських операцій між ТОВ РГ «Бізнес сувеніри» та ТОВ «Рунд».

В процесі розгляду справи судом на виконання вимог листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 встановлено:

- факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Рунд»;

- наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції;

- зв'язок між фактом придбання товарів та послуг у ТОВ «Рунд» і господарською діяльністю позивача;

- дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

- факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Так, пунктом 201.10. вказаної статті ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням вимог вищезазначених правових норм та наданих позивачем до суду первинних документів, зокрема, податкових накладних, виписаних ТОВ РГ «Бізнес сувеніри» ТОВ «Рунд», судом встановлено, що сума податкового кредиту по операціям із вказаним контрагентом у серпні 2014 року сформована правомірно та підтверджується необхідними первинними документами.

Таким чином, з огляду на викладене та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.01.2015 № НОМЕР_1( форми «Р») є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача витрати у розмірі 239 грн. 14 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Бізнес сувеніри» до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 19.01.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 19.01.2015 № НОМЕР_1 (форми «Р»).

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Бізнес сувеніри» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 239 (двісті тридцять дев'ять) грн. 14 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1