Рішення

від 04.07.2013 по справі 759/9285/13-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ун. № 759/9285/13-ц

пр. № 2/759/4434/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Борденюка В.В.,

при секретарі - Трегубенку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства "ІНТЕР ІНВЕСТ" до ОСОБА_1 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив визнати за ним право власності на нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є власником вище зазначених об'єктів нерухомого майна. 15 серпня 2012 року між Приватним підприємством "ІНТЕР ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 було укладено Договір будівельного підряду №7, згідно якого відповідач як підрядник зобов'язався виконати ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію об'єктів нерухомого майна відповідно до погодженої між сторонами проектно-кошторисної документації, а він, позивач, як замовник зобов'язався прийняти і оплатити ці роботи. Відповідач виконав ремонтно-будівельні роботи і роботи з часткової реконструкції на об'єктах, у зв'язку з чим між ними був підписаний акт виконаних робіт від 30.01.2013р. в якому, також, зазначено про оплату робіт і відсутність претензій один до одного та економічну недоцільність продовження будівельних робіт на об'єкті за адресою: АДРЕСА_1. Але, він, позивач, отримав від відповідача лист-вимогу від 08.02.2013р., в якому останній вказував про те, що у разі не оплати його роботи в сумі 750 000,00 грн., до нього, відповідача, переходить право власності на об'єкти нерухомого майна. А тому позивач вважає, що відповідач порушує і не визнає право власності позивача на спірне нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення і не визнанні права власності позивача.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, а також на те, що позивач не виконав умови договору будівельного підряду щодо їх оплати.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що 15.08.2012 року між Приватним підприємством "ІНТЕР ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 було укладено Договір будівельного підряду №7.

Відповідно до п. 1.1. Договору будівельного підряду №7, Підрядник (Відповідач) зобов'язується виконати ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію наступних об'єктів нерухомого майна: нежитлова будівля, літера "В", загальною площею 720,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; нежитлова будівля літ. "А", загальною площею 37,0 кв.м., нежитлова будівля літ. "Б", загальною площею 73,0 кв.м., нежитлова будівля літ. "В", загальною площею 73,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; нежитлове приміщення - магазину, загальною площею 203,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, відповідно до проектно - кошторисної документації, а Замовник (Позивач) зобов'язується передати Підрядникові затверджену проектно - кошторисну документацію, прийняти Об'єкти та оплатити роботи.

Згідно Додатку № 1 до Договору будівельного підряду № 7 від 15.08.2012 року, сторони погодили між собою склад та зміст проектно-кошторисної документації, яка становила суму 750 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.7. Договору будівельного підряду № 7 від 15.08.2012 року, строк завершення ремонтно-будівельних робіт та часткової реконструкції Об'єктів - 30 січня 2013 року.

Відповідно до п. 1.9. Договору будівельного підряду № 7 від 15.08.2012 року, власником Об'єктів до його здачі Замовнику є Підрядник.

Згідно п. 2.3. Договору будівельного підряду № № 7 від 15.08.2012 року, кінцевий строк оплати Замовником Підряднику виконаних робіт не пізніше 30 серпня 2013 року.

30 січня 2013 року між Приватним підприємством "ІНТЕР ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 було підписано Акт виконаних робіт до Договору будівельного підряду № № 7 від 15.08.2012 року.

З Акту виконаних робіт від 30 січня 2013 року складеного між Приватним підприємством "ІНТЕР ІНВЕСТ" та ОСОБА_1 вбачається, що Сторони дійшли згоди, що хоча Підрядник і не в повному обсязі виконав умови Договору будівельного підряду № 7 від 15 серпня 2012 року, оскільки вартість будівельних матеріалів непомірно зросла і подальше проведення ремонтно-будівельних робіт нежитлової будівлі, літера "В", загальною площею 720,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - є економічно недоцільним, то Сторони не вважають себе більше зв'язаними умовами відповідного Договору і вважається, що Підрядник належним чином виконав ремонтно-будівельні роботи та часткову реконструкцію нерухомого майна, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлового приміщення - магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

В п 2 Акту виконаних робіт від 30.01.2013 року зазначено, що після виконання ремонтно-будівельних робіт та реконструкції змінилася площа нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, а тому передаються в наступному вигляді: нежитлова будівля літ. "А", загальною площею 135,3 кв.м., нежитлова будівля літ. "Б", загальною площею 138,9 кв.м., нежитлова будівля літ. "В", загальною площею 83,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

В п 3 Акту виконаних робіт від 30.01.2013 року зазначено, що після виконання ремонтно-будівельних робіт та реконструкції не змінилася площа нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, а тому передаються в наступному вигляді: нежитлове приміщення - магазину, загальною площею 203,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3

В судовому засіданні не знайшов підтвердження той факт, що на підставі Договору будівельного підряду № 7 від 15 серпня 2012 року, Позивач набув право власності на нежитлову будівлю, літера "В", загальною площею 720,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а тому позовні вимоги в частині визнання права власності за Позивачем на зазначене вище нерухоме майно - не підлягають задоволенню, оскільки даний Договір Сторонами в цій частині не був виконаний.

Судом встановлено, що 08.02.2013р. Позивач отримав від відповідача лист-вимогу, в якому відповідач стверджує про перехід до нього з 22 лютого 2013 року права власності на об'єкти нерухомого майна, при цьому посилається на п. 2.4. Договору будівельного підряду № 7 від 15.08.2012 року, згідно якого у разі неоплати роботи Підрядника у встановлений Договором строк, власність на Об'єкти переходить до Підрядника.

Суд критично ставиться до таких тверджень Відповідача, оскільки згідно з п. 2.3. Договору будівельного підряду № 7 від 15 серпня 2012 року, кінцевим строком оплати виконаних робіт є 30 серпня 2013 року. На день виставлення вимоги цей строк ще не настав.

Позивач є власником нерухомого майна, що знаходиться адресою: АДРЕСА_2 на підставі Рішення постійно діючого третейського суду при юридичній корпорації "Принцип" по справі № ПВ-29-25/08 від 25 лютого 2009 року, ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 04.03.2009р., Виконавчого листа від 04.03.2009р., виданого Октябрським районним судом м. Полтави та Розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації № 236 від 31.03.2009р. "Про надання поштової адреси".

Також позивач є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на підставі Інвестиційного договору №3/1 від 03 січня 2008р., Акту приймання-передачі від 20 квітня 2009р. та Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 22.12.2008р., що зареєстрований Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 27.03.2009р. за № 083-09.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 1 ст. 331 ЦК України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Суд дійшов висновку, що у Приватного підприємства "ІНТЕР ІНВЕСТ" виникло право власності на нежитлову будівлю літ. "А", загальною площею 135,3 кв.м., нежитлову будівля літ. "Б", загальною площею 138,9 кв.м., нежитлову будівля літ. "В", загальною площею 83,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення - магазину, загальною площею 203,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується Актом виконаних робіт від 30 січня 2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 1 ст. 319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина 2 ст. 386 ЦК України встановлює, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Оцінюючи зібрані по справі докази в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності на нежитлову будівлю літ. "А", загальною площею 135,3 кв.м., нежитлову будівля літ. "Б", загальною площею 138,9 кв.м., нежитлову будівля літ. "В", загальною площею 83,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та нежитлове приміщення - магазину, загальною площею 203,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також у їх достатності і взаємному зв'язку, враховуючи те, що це право виникло у Позивача на підставі договору будівельного підряду як на новостворене нерухоме майно і не визнається відповідачем, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні позовні вимоги в цій частині є доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позивачем не надано суду належних і достовірних доказів про будівництво та реконструкцію нежитлової будівлі, літера "В", загальною площею 720,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також доказів про належність позивачу цієї нежитлової будівлі, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні позову в цій частині відмовити як недоведеному.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16, п. 1 ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 320, ст. 321, ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 386, ст.ст. 392, 876 ЦК України, ст.ст. 7, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати за Приватним підприємством "ІНТЕР ІНВЕСТ" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 31, код ЄДРПОУ: 32590251) право власності на нежитлову будівлю літ. "А", загальною площею 135,3 кв.м., нежитлову будівля літ. "Б", загальною площею 138,9 кв.м., нежитлову будівля літ. "В", загальною площею 83,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, як на окремий об'єкт нерухомого майна.

Визнати за Приватним підприємством "ІНТЕР ІНВЕСТ" (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 31, код ЄДРПОУ: 32590251) право власності на нежитлове приміщення - магазину, загальною площею 203,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, як на окремий об'єкт нерухомого майна.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

СУДДЯ: