Рішення

від 24.12.2013 по справі 759/20158/13-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/20158/13-ц

пр. № 2/759/7452/13

24 грудня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Борденюка В.В.,

при секретарі - Трегубенку М.В.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок» про повернення сплачених грошових коштів, стягнення штрафу за договором підряду та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з ТОВ «Ярмарок» суму сплачених грошових коштів та штраф за договором підряду у розмірі 33 000 грн. У судовому засіданні 24 грудня Позивач збільшив свої позовні вимоги та просив суд визнати право власності на нежитлову будівлю загальною площею 311 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 14.05.2013 р. між ним та ТОВ «Ярмарок» було укладено договір підряду. Відповідно до цього Договору Підрядник (ТОВ «Ярмарок») зобов'язувався своїми або залученими силами і засобами виконати комплекс робіт з реконструкції торгівельних павільйонів загальною площею 290 (двісті дев'яносто) кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - роботи) відповідно до вимог проектної документації та проекту виконання робіт, у визначені цим Договором строки, та передати виконані роботи Замовнику, а Замовник зобов'язувався надати Підряднику фронт робіт, проектну документацію, забезпечити приймання виконаних Підрядником робіт та повністю оплатити роботи Підрядника. Також Підрядник зобов'язувався отримати у встановленому законодавством порядку всі документи, що підтверджують право власності Замовника на реконструйоване майно. Відповідно до договору загальний строк виконання зобов'язань становив три місяці (до 14 серпня 2013 р.). Проте, Підрядником договір було виконано частково, а саме: зобов'язання щодо отримання документів на підтвердження права власності не було виконане. Посилаючись на ст. ст. 526, 610, 612, 837, 846, 876, 882, 883 Цивільного Кодексу України просить заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову не заперечує.

Суд, заслухавши надані в ході судового розгляду справи пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 реконструював торгівельні павільйони загальною площею 290 (двісті дев'яносто) кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, уклавши договір підряду з ТОВ «Ярмарок» від 14.05.2013р. Після реконструкції торгівельні ряди (290 кв. м) перетворилися на одну нежитлову будівлю, загальна площа якої становить 311,0 кв. м., що підтверджується технічним паспортом будівлі.

Вказаний договір було виконано ОСОБА_1 у повному обсязі, тобто роботи з реконструкції було оплачено. З боку ТОВ «Ярмарок» договір було виконано частково : роботи з реконструкції торгівельних павільйонів загальною площею 290 (двісті дев'яносто) кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 були виконані у повному об'ємі, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі від 15.08.2013 р.; зобов'язання, що визначені у п. 4 ст. 1.1. Договору (Підрядник зобов'язується отримати у встановленому законодавством порядку всі документи, що підтверджують право власності Замовника на реконструйоване майно) не були виконані Підрядником на дату закінчення Договору.

Відповідно до ст. 526 ЦПК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій страх і ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.(ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу у разі невиконання або неналежного виконання підрядником обов'язків за договором підряду замовник має право вимагати відшкодування збитків.

Ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком або іншими видами, якщо це встановлено договором або законом.

У п. 2 ст. 1.13. Договору встановлено, що у разі порушення строків виконання зобов'язань, зазначених у ст. 1.1. Договору Підрядник сплачує Замовнику штрафи у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних в строк робіт за кожен день прострочення, але не більше 10 % від вартості невиконаних в строк робіт.

За Договором вартість послуг по отриманню правовстановлюючих документів становить 30 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., а отже, за часткове невиконання Договору штраф становить 3 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок» (код ЄДРПОУ 23521457) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. сплачених грошових коштів по договору підряду від 14.05.2013 року та штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, за замовленням ОСОБА_1, судовим експертом - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_2) було проведено експертне будівельно-технічне дослідження нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого складено висновок № 1389. У висновку зазначено, що будівництво нежитлової будівлі проведено з дотриманням державних будівельних норм і правил. Побудована нежитлова будівля є капітальною спорудою. Технічний стан та будівельна готовність будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 311,0 кв. м.), відповідають вимогам нормативної документації в галузі будівництва. Будівельна готовність будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 311,0 кв. м.) становить 100%. За технічним станом будівля за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 311,0 кв. м.), придатна до експлуатації.

Даних про порушення прав інших осіб при будівництві спірного об'єкту, передбачених ст. 376 ЦК України, які б перешкоджали ОСОБА_1 набути право власності на нього, суд не вбачає.

Проте у позивача на даний час відсутній правовстановлюючий документ, який би прямо підтверджував його право власності на нежитлову будівлю, що не дає позивачу зареєструвати своє право власності, а також створює ситуацію, за якою треті особи, можуть заперечувати право власності ОСОБА_1. на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 311,0 кв. м.), що унеможливлює використання позивачем своїх повноважень як власника, а саме повноважень щодо розпорядження належним йому майном.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. А особа, яка виготовила (створила) річ зі свої матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобіганню такому порушенню.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належність ОСОБА_1. на праві власності нежитлової будівлі підтверджується Договором купівлі-продажу від 06.09.2011 р., частково виконаним договором підряду від 14.05.2013р., висновком судово-будівельної технічної експертизи від 09.10.2013р., а тому заявлені позивачем вимоги про визнання права власності на нежитлову будівлю загальною площею 311,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає доцільним стягнути з ТОВ «Ярмарок» на користь ОСОБА_1. понесені судові витрати у розмірі 3 444,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 321, 328,331, 376, 392, 526, 610, 612, 837, 846, 876, 882, 883 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 57, 60, 61, 74, 88, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ярмарок» (код ЄДРПОУ 23521457) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. сплачених грошових коштів по договору підряду від 14.05.2013 року та штраф у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 311,0 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ТОВ «Ярмарок» на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 3 444,00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: