Рішення

від 19.02.2007 по справі 15/334-4821

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/334-4821

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2007 р.Справа № 15/334-4821

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

Розглянув справу

за позовом Тернопільського транспортного прокурора, в інтересах держави в особі Міністерство палива та енергетики України, в особі Відкритого акціонерного товариства "Теребовлягаз", вул. Кн. Василька, 73 В, м. Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошнівське", с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області         

про стягнення заборгованості в сумі 5 667,16 грн.

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився.

позивача: юрисконсульт Штогрин М.П. -  довіреність № 17 від 11.01.2007р.

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Тернопільський транспортний прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства "Теребовлягаз", м. Теребовля про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошнівське", с. Лошнів Теребовлянського району 5667,16 грн. заборгованості, з яких 4533,73 грн. боргу за надані послуги з постачання та транспортування природного газу та 1133,43 грн. пені.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Розгляд справи, призначений вперше на 10.01.2007р., було відкладено на 24.01.2007р., 05.02.2007р., 19.02.2007р., у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребовуваного судом відзиву на позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні  прокурорського  нагляду  за  додержанням  і застосуванням  законів прокурор має право звертатись  до  суду  з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

01 вересня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Теребовлягаз" (Постачальник), Відкритим акціонерним товариством «Тернопільгаз»(Обласна газотранспортна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лошнівське" (Покупець) укладено договір № 14/С-170 на постачання і транспортування природного газу, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується в 2006 році продати природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити вартість газу та його транспортування у відповідності до умов даного договору (пп. 1.1, 2.1, 2.4 договору).

Пунктом 11.1 договору сторони визначили, що даний договір набирає чинності з часу підписання і діє до 31 грудня 2006 року, а в частині розрахунків –до повного їх виконання. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за 15 днів до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору у вересні 2006 року ВАТ "Теребовлягаз" надано ТзОВ "Лошнівське" послуги з постачання та транспортування 5857 м. куб. природного газу, вартість яких становить 4533,73 грн., що підтверджено актом приймання-передачі природного газу, який містить підписи повноважних представників сторін та відтиски печаток товариств.

Договором від 01.09.2006р. (розділ 6) сторони передбачили, що розрахунки за газ здійснюються покупцем попередньою оплатою не пізніше ніж за п'ять банківських днів до початку місяця поставки газу в розмірі 100 % вартості заявленого газу та послуг по його транспортуванню. Остаточний розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахунку грошових коштів на розподільчий рахунок постачальника в національній валюті України чи за домовленістю сторін, іншим не забороненим чинним законодавством України способом.

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов'язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання та транспортування природного газу і як стверджує позивач та свідчать матеріали справи має заборгованість станом на час подання позову в сумі 4533,73 грн.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За порушення терміну оплати, згідно п. 6.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п. 7.2 договору).

У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 10.10.2006р. по 28.11.2006р. відповідачу нарахована пеня в сумі 1133,43 грн.  

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги ВАТ «Теребовлягаз»щодо стягнення з ТзОВ "Лошнівське" 5667,16 грн. заборгованості, з яких 4533,73 грн. боргу за надані послуги з постачання та транспортування природного газу та 1133,43 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошнівське", с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 03782233) на користь Відкритого акціонерного товариства "Теребовлягаз", вул. Кн. Василька, 73 В, м. Теребовля Теребовлянського району Тернопільської області (р/р 26000984 в Теребовлянському відділенні ТОД АППБ «Аваль», МФО 338501, ідентифікаційний код 21156166) 4533,73 грн. боргу та 1133,43 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошнівське", с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 03782233) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лошнівське", с. Лошнів Теребовлянського району Тернопільської області (ідентифікаційний код 03782233) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44 (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м.  Львів, МФО 325707, код 30045370) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

7. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення «07»березня 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя