Рішення

від 16.06.2009 по справі 1625-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1625-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2009Справа №2-24/1625-2009

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю   "ТД Ретал Дніпро" (49083,                         м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда»,67, ідентифікаційний код 36053559)

до відповідальністю -   Товариства з обмеженою відповідальністю   "Аква-Торг" (95001, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Володарського, 29, ідентифікаційний код 34740075)

про стягнення  305 055,25 грн.  

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Михайленко А.А. – представник, довіреність № 16.04.2009р., паспорт АН 341573 від 21.10.1998р.

Від відповідача –  не з'явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю  "ТД Ретал Дніпро" звернулося до Господарського суду АР Крим  з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою віпдвідальністю  "Аква-Торг" про стягнення з відповідача  на користь позивача суми простроченої заборгованості  за поставлений  товар у розмірі 273136,99 грн., пені у розмірі 14 756,14 грн. та процентів у розмірі 1 844,52 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю   "ТД Ретал Дніпро"  судові витрати зі сплати державного мита у розмірі 3000,50 грн. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у  розмірі 118,00 грн. та штраф  у дохід  держави за порушення  встановлених  строків розгляду претензії №6-ПР від 25.12.2008р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем  у порушення умов Договору поставки № 77 ПР/07-ФР від 17.09.2007 р., укладеного між ТОВ «Новотрейд» та відповідачем,  згідно з умовами якого відповідач прийняв від ТОВ «Новотрейд» товар, вартість  товару не сплачена у повному обсязі. У подальшому, 05.09.2008 р. між позивачем та ТОВ «Новотрейд» був укладений договір про відступлення права вимоги заборгованості та штрафних санкцій, у тому числі за договором № 77 ПР/07-ФР від 17.09.2007 р. Оскільки після повідомлення позивачем відповідача про відступлення права вимоги вартість отриманого товару сплачена не була, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення зазначеної заборгованості у примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд сягнути з відповідача 26623,45 грн. індексу інфляції, 28371,78 грн. пені та 3546, 48 грн. 3 % річних.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у прохальної частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 14756,14 грн. пені та 1844,52 грн. відсотків, всього пені та процентів – 31918,26 грн.

Суд розцінює зазначене як описку, оскільки як свідчать загальний розмір пені та відсотків, а також розрахунок пені та 3 % річних, який наданий до позову, розмір пені, нарахований позивачем складає 28371,78 грн., розмір відсотків – 3546,48 грн., що разом складає 31918,26 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач явку представника у судове засіданні не забезпечив. У відзиві на позов  відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у відзиві. Так відповідач посилається на п. 3.4 Договору, відповідно до якого товар вважається прийнятий відповідачем з дати його отримання останнім. Оскільки у наданих на підтвердження поставки товару накладних та товаро – транспортних накладних відсутній підпис відповідача про отримання товару то у відповідача не виникає обов'язок його сплати. Також відповідач посилається на те, що ним на адресу позивача було перераховано суму у розмірі 215277,00 грн., однак зазначене не підтверджує факту поставки товару та його отримання відповідачем за договором.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

17.09.2007 р. між ТОВ «Новотрейд» (Постачальник) та ТОВ "Аква-Торг"  (Покупець) був укладений договір поставки №  77ПР/07-ФР (а.с. 6-8).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю і передати в його власність преформи ПЕТФ (далі –Товар), а Покупець зобов'язується приймати цей Товар і вчасно його оплачувати в порядку і на умовах, передбачених Договором.

Товар за цим договором поставляється на умовах товарного кредиту з розстроченням платежу (п. 1.2Договору).

Поставка Товару здійснюється партіями на умовах (відповідно до МПТКТ «Інкотермс – 2000»): DDU – вул. Ліманна, 166. м. Одеса, Одеська область, вантажоодержувач: ВАТ «Куяльник» для ТОВ «Аква – Торг» або DDU – вул. Робоча, 1, м. Свалява, Закарпатська область, вантажоодержувач: ВАТ «Свалявські мінеральні води» для ТОВ «Аква – Торг» (п. 3.1.1, 3.1.2 Договору).

Датою поставки товару вважається дата його отримання Покупцем (п. 3.4 Договору).

Покупець здійснює оплату вартості Товару протягом 30 календарних днів з дати поставки, форма розрахунків – безготівкова із застосуванням платіжних доручень (п.4.3 Договору).

Приймання Покупцем кожної партії товару здійснюється по кількості – згідно даних товаросупровідних документів (товаро – транспортна накладна, видаткова накладна тощо) (п. 5.1 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами і діє до 18.09.2008 р., в частині грошових зобов'язань і сплати штрафних санкцій – до повного виконання (п. 9.1 Договору).

ТОВ «Новотрейд»  у виконання своїх зобов'язань за Договором було поставлено відповідачу відповідний товар  на суму 524150,17 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи товаро – транспортними накладними № ПР 006755 від 11.08.2008 р., № ПР 007047 від 20.08.2008 р., № ПР 007339 від 28.08.2008 р., а також доданими до зазначених накладних видатковими накладними із переліком найменування товару, що поставляється (а.с. 9-14).

Вказаний товар у відповідності з п. 3.1.1 договору був отриманий ВАТ «Куяльник» для ТОВ «Аква – Торг», про що свідчить відповідна відмітка на товаро – транспортних накладних.

Станом на 05.09.2008 р. відповідачем не було сплачено залишок вартості отриманого товару у відповідності до умов договору у розмірі 461790,54 грн. в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 461790,54 грн. за поставлений товар.

05.09.2008 р. між ТОВ «Новотрейд» (Цедент) та ТОВ "ТД Ретал Дніпро" (Цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги  № 60 (а.с.15-60).

Відповідно до п. 1.1 договору, останній спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, Цедентом Цесіонарієві право вимоги, належного Цедентові, в межах яких Цесіонарій стає кредитором за визначними в додатках  до даного Договору договорами поставки ( Договір поставки), укладеними між Цементом та господарськими товариствами – резидентами України (Боржники).

За цим Договором до Цесіонарія  переходить право вимагати (замість Цедента) від Боржників належного та реального виконання наступних обов'язків (право грошової вимоги): щодо оплати поставленого за договорами поставки товару; щодо сплати передбачених Договорами поставки та чинним законодавством України штрафних санкцій, в частині переданих прав грошової вимоги (розділ 2 Договору).

До Цесіонарія переходить право грошової вимоги Цедента до Боржників за договорами поставки, визначеними у Додатках до цього Договору, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав (п. 3 Договору).

Моментом переходу до Цесіонарія права грошової вимоги Цедента до відповідно Боржника за договорами поставки, визначеними у Додатках до цього Договору, є дата приймання – передачі за відповідним актом (Акт) документів, які підтверджують розмір прав грошової вимоги і які визначені у  відповідному додатку до даного Договору (п. 4 Договору).

Цедент зобов'язаний протягом двох робочих днів, без урахування строку поштової пересилки, з моменту переходу до Цесіонарія права грошової вимоги до відповідного Боржника повідомити такого Боржника про відступлення права вимоги і надає Цесіонарію доказ направлення такого повідомлення протягом 7 днів з дати складання Сторонами Акту приймання – передачі документів (п. 5 Договору).

Додатковою угодою № 1 до договору № 60 від 05.09.2008 р. сторони узгодили, що за Договором до Цесіонарія переходить право вимагати (замість Цедента) від Боржників належного та реального виконання обов'язків: щодо сплати основних сум дебіторської заборгованості, процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, пені, штрафів, будь – яких збитків (у тому числі інфляційних збитків) пов'язаних з невиконанням/ неналежним виконанням Боржником зобов'язань щодо сплати основних сум дебіторської заборгованості та інших ймовірних вимог будь – якого характеру пов'язаних з їх виконанням/невиконанням або неналежним виконанням  відповідних договорів поставки, які були укладені між Боржником і Цедентом і право вимоги за якими передається Цесіонарію за Договором (а.с.17).

Згідно додатку № 1 до Договору № 60 від 05.09.2008 р., позивачу від ТОВ «Новотрейд» було передано право вимоги за договором № 77ПР/07-ФР від 17.09.2007 р. на суму 461790,54 грн., а відповідно до акту № 1 до договору уступки права вимоги позивач прийняв від ТОВ «Новотрейд» документи, що підтверджують право вимоги до ТОВ «Аква – Торг» (а.с.18-19).

Повідомленням № 1 від 05.09.2008 р. ТОВ «Новотрейд» повідомило відповідача про укладення договору щодо відступлення права вимоги за договором поставки від 17.09.2007 р. на суму 461790,54 грн., а також повідомив відповідача про нові банківські реквізити нового кредитора - ТОВ "ТД Ретал Дніпро", на які необхідно сплатити суму заборгованості  із призначенням платежу: оплата товару за договором поставки № 77ПР/07-ФР від 17.09.2007 р., згідно повідомлення № 1 від 05.09.2008 р. (а.с.20-21).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з платіжного доручення № 233 від 09.09.2008 р. відповідачем на адресу позивача було перераховану суму заборгованості у розмірі 215277,00 грн. із призначенням платежу - оплата товару за договором поставки № 77ПР/07-ФР від 17.09.2007 р., згідно повідомлення № 1 від 05.09.2008 р. (а.с. 22).

Із зазначеного суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відступлення право вимоги до нового кредитора, проте зобов'язання щодо оплати отриманого товару на суму 246513,54 грн. до часу звернення позивача з відповідним позовом до суду не виконав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті  530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (п. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (п. 1 ст. 516 ЦК України).

У відзиві на позов відповідач посилається на п. 3.4 Договору, відповідно до якого товар вважається прийнятий відповідачем з дати його отримання останнім. Оскільки у наданих на підтвердження поставки товару накладних та товаро – транспортних накладних відсутній підпис відповідача про отримання товару, то  відповідач вважає, що у нього не виникає обов'язку його сплати.

Суд зазначені заперечення не приймає, у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 4 ст. 265 Господарського кодексу України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем (п. 6 ст. 267 Господарського кодексу України).

Як зазначалось, у п. 3.1.1 договору поставки сторони узгодили, що  Поставка Товару здійснюється партіями на умовах (відповідно до МПТКТ «Інкотермс – 2000»): DDU – вул. Ліманна, 166. м. Одеса, Одеська область, вантажоодержувач: ВАТ «Куяльник» для ТОВ «Аква – Торг» або DDU – вул. Робоча, 1, м. Свалява, Закарпатська область, вантажоодержувач: ВАТ «Свалявські мінеральні води» для ТОВ «Аква – Торг».

Отже відповідачем самостійно були визначені треті особи, уповноважені прийняти товар за договором на користь відповідача. Таким чином, моментом отримання товару відповідачем як Покупцем за договором поставки слід вважати момент отримання зазначеного товару третіми особами, визначеними відповідачем у договорі.

Як зазначалось, відповідно до товаро – транспортних накладних, товар за останніми був отриманий ВАТ «Куяльник» для ТОВ «Аква – Торг», що відповідає умовам договору поставки.

Щодо відсутності відмітки покупця про отримання товару у видаткових накладних, доданих до товаро – транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки сторони узгодили, що приймання Покупцем кожної партії товару здійснюється по кількості – згідно даних товаросупровідних документів (товаро – транспортна накладна, видаткова накладна тощо).

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України  від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.   

Відповідно до порядку заповнювання  товаро – транспортної накладної, згідно з пп. 11.8 Правил № 363 лише в тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній неможливо перелічити всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Вантажовідправник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1 – 10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках у товарно-транспортній накладній відзначається, що до неї додається, як товарний розділ, документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною та не може використовуватися для розрахунків із Замовником.

У даному випадку такими документами є видаткові накладні, посилання на які є у товаро - транспортних накладних, які містять лише перелік товарів, що поставляється за зазначеними  товаро – транспортними накладними та не потребують обов'язково заповнення графи «одержав»  з боку особи, що приймає товар.

Таким чином судом встановлено, що на момент розгляду справи за відповідачем  існує обов'язок перед позивачем  щодо сплати заборгованості у розмірі 246513,54 грн. по сплаті за отриманий товар за договором поставки №  77ПР/07-ФР  від 17.09.2007 р.  та договору № 60 від 05.09.2008 р. про відступлення права вимоги.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства,  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений у договорі поставки, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, встановлена судом заборгованість у розмірі 246513,54 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить суд  стягнути з відповідача 26623,45 грн. інфляційних втрат та 3546,48 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю   "Аква-Торг" 3% річних обґрунтованими, а суму 3 % річних у розмірі 3546,48 грн., розрахованих за період з 20.09.2008 р. по 19.03.2009 р. на суму  заборгованості у розмірі 71702,01 грн. за накладною № ПР 007047 від 20.08.23008 р., а також за період з 27.09.2008 р. по 19.03.2009 р.  на суму заборгованості у розмірі 174811,53 грн. відповідно до накладної № ПР 007339 від 28.08.2008 р. такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача, суд визнає вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю   "Аква-Торг" індексу інфляції обґрунтованими, а суму індексу інфляції у розмірі 26623,45 грн., розрахованих за період з вересня 2008 р. по  лютий 2009 р. на суму  заборгованості у розмірі 246513,54 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також  просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 28371,78 грн.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу  України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу  України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 Договору поставки, сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати вартості Товару Покупець зобов'язується сплатити Покупцю за його вимогою штраф в розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно оплаченого Товару за кожний день прострочення.

Суд зазначає, що відповідно до договору відступлення права вимоги, сторони погодили крім передачі права вимоги основного боргу,  право на стягнення санкцій, що витикають з договору поставки.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заявлена позивачем сума пені у розмірі 28371,78 грн., розрахована позивачем із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пені,  за період з 20.09.2008 р. по 19.03.2009 р. на суму  заборгованості у розмірі 71702,01 грн. за накладною № ПР 007047 від 20.08.23008 р., а також за період з 27.09.2008 р. по 19.03.2009 р.  на суму заборгованості у розмірі 174811,53 грн. відповідно до накладної № ПР 007339 від 28.08.2008 р.  підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, у прохальної частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача у дохід держави штраф за порушення встановлених строків розгляду претензії №№ 6-ПР від 25.12.2008 р.

Відповідно до ст. 83 Господарського кодексу господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах.

Отже вказаною нормою встановлено лише право суду на стягнення зі сторін штрафу, а не обов'язок.

Крім того, стаття 9 Господарського кодексу України, яка передбачала в разі порушення строків розгляду претензії, встановлених статтею 7 цього Кодексу, чи залишення її без відповіді арбітражний суд при вирішенні господарського спору мав право стягувати в доход державного бюджету з підприємства, організації, що припустилися такого порушення, штраф, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо досудового врегулювання спорів» від 23 червня 2005 року N 2705-IV була виключена з Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення  з відповідача у дохід держави штраф за порушення встановлених строків розгляду претензії №№ 6-ПР від 25.12.2008 р.   

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України   22.06.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю   "Аква-Торг" (95001, АР Крим,  м. Сімферополь, вул. Володарського, 29, ідентифікаційний код 34740075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю   "ТД Ретал Дніпро" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда»,67, ідентифікаційний код 36053559; р/р 26007050003008 в КБ «Приватбанк» м. Дніпропетровська, МФО 305299) 246513,54 грн. основного боргу, 26623,45 грн. інфляційних втрат, 3546,48 грн. річних,  28371,78 грн.  пені, 3050,55 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.