Рішення

від 28.05.2009 по справі 1689-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1689-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2009Справа №2-22/1689-2009

За позовом –  ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь,  вул. Гайдара, 3а в особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Ялта,  вул. Красних партизан, 5а

до відповідача – «Об'єднання співвласників квартир «56», м. Ялта, вул. Ударника, 12, кв. 42

про стягнення 14290,58 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –     Хамлак М.М., представник, дов від 25 грудня 2008 року, юрисконсульт    

від відповідача –   Просенюк Л.М., голова, виписка з протоколу № 16 від 07 жовтня 2005 року

Обставини справи:

Позивач - ОП «Кримтеплокоммуненерго» в особі Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - «Об'єднання співвласників квартир «56», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14290,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 960 ПТ-2002 від 01 вересня 2002 року, не у повному обсязі здійснював оплату поставленої позивачем теплової енергії,  відповідно до умов укладеного договору, у зв'язку з чим станом на 28 листопада 2008 року за відповідачем склалась заборгованість в сумі 14290,58 грн.

В судовому засіданні відповідач надав суду пояснення, відповідно до яких з сумою боргу згоден у повному обсязі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

01 вересня 2002 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 960 ПТ-2002 на постачання теплової енергії, відповідно до п. 1.2.  якого  за даним договором постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що  оплата за надані послуги з теплопостачання здійснюється, виходячи з діючих тарифів.

Відповідно до п. 6.9. договору встановлено, що  споживач здійснює оплату за  споживану теплову енергію протягом 10 днів з дня отримання платіжного документа.

Однак,  відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 690 ПТ-2002 від 01 вересня 2002 року, не у повному обсязі здійснював оплату поставленої позивачем теплової енергії,  відповідно до умов укладеного договору.

Так, станом на 28 листопада 2008 року за відповідачем склалась заборгованість в  сумі 14290,58 грн.

Крім того, суд приймає до уваги, що вказана сума боргу визнається відповідачем у повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі  14290,58 грн.   

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  02 червня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з «Об'єднання співвласників квартир «56» (м. Ялта, вул. Ударника, 12, кв. 42, рахунок № 26004515412581 в Ялтинському відділенні КРФ АКБ «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 22329447) на користь Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Ялта,  вул. Красних партизан, 5а, рахунок № 26007025901 в АБ «Експресс – Банк» м. Сімферополь, МФО 384674, ЄДРПОУ 26273184) заборгованість в сумі  14290,58 грн.

3.          Стягнути з «Об'єднання співвласників квартир «56» (м. Ялта, вул. Ударника, 12, кв. 42, рахунок № 26004515412581 в Ялтинському відділенні КРФ АКБ «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 22329447) на користь Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Ялта,  вул. Красних партизан, 5а, рахунок № 26007025901 в АБ «Експресс – Банк» м. Сімферополь, МФО 384674, ЄДРПОУ 26273184) 143,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з «Об'єднання співвласників квартир «56» (м. Ялта, вул. Ударника, 12, кв. 42, рахунок № 26004515412581 в Ялтинському відділенні КРФ АКБ «Укрсоцбанк», ЄДРПОУ 22329447) на користь Ялтинської філії ОП «Кримтеплокоммуненерго» (м. Ялта,  вул. Красних партизан, 5а, рахунок № 26007025901 в АБ «Експресс – Банк» м. Сімферополь, МФО 384674, ЄДРПОУ 26273184) 118,00 грн. витрат на ні формаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.