Рішення

від 18.06.2009 по справі 1680-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1680-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.06.2009Справа №2-22/1680-2009

За позовом ТОВ «Кримський Автомобільний Дім», м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 27А

до відповідача ТОВ «Автолізінг – Крим», м. Сімферополь, вул. Проїзна, 32

про стягнення  193000,00 грн.  

Суддя   Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Данілічева  Г.В., представник, дов від 20 січня 2009 року

від відповідача – не з'явився   

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Автолізінг – Крим», просить суд стягнути з відповідача  безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 193000,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного з позивачем договору № 14 від 16 грудня 2008 року, не здійснив поставку автомобілю, в той час як позивачем вже була здійснена 100% передплата за вказаний автомобіль.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений  належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи  відкладався  в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

16 грудня 2008 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) був укладений договір № 14, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець оплатити продавцю вартість автомобілю Infiniti FX 50, JNRBS18W19M200781, колір чорний, на умовах даного договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що покупець на підставі виписаного продавцем рахунку, протягом двох банківських днів з моменту підписання цього договору, вносить на поточний рахунок  продавця передплату за автомобіль у розмірі 192000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору встановлено, що термін передачі автомобіля покупцю: не пізніше ніж 40 календарних днів з дати зарахування від покупця передплати за автомобіль у розмірі, визначеному в п. 2.1. даного договору.

Згідно до п. 4.1.2. продавець зобов'язався поставити покупцю  автомобіль, якість якого повинна відповідати ТУ, протягом 40 календарних днів з дати зарахування від покупця передплати за автомобіль у розмірі, визначеному п. 2.1. договору.

Відповідно до банківської виписки, наявної в матеріалах справи, а.с. 9, позивач оплатив передплату, розмір якої визначений п. 2.1. укладеного між сторонами договору.

Однак, як вказує позивач, відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання стосовно передачі позивача передплаченого автомобілю.  

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт передачі позивачу автомобілю за умовами договору № 14 від 16 грудня 2008 року.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.  665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий  товар  покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо   продавець   відмовився   передати   річ,  визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.

Керуючись вказаною нормою, 09 лютого 2009 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору № 14 від 16 січня 2009 року та вимогою повернути отримані кошти, але відповідачем кошти повернути ті не були.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем не були виконані умови договору № 14 від 16 грудня 2008 року, суд дійшов висновку про те, що ним були безпідставно отримані грошові кошти в сумі 193000,00 грн.

Відповідно до ст.  1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже,  суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24 червня 2009 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                                                           вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.  

2.          Стягнути з  ТОВ «Автолізінг – Крим» (м. Сімферополь, вул. Проїзна, 32, рахунок № 26008301397 СГО № 39 Ощадбанк України, МФО 384016, ЄДРПОУ 34946112) на користь ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 27А, рахунок № 2600901015732 в КРФ ВАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34636673) безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 193000,00 грн.

3.          Стягнути з  ТОВ «Автолізінг – Крим» (м. Сімферополь, вул. Проїзна, 32, рахунок № 26008301397 СГО № 39 Ощадбанк України, МФО 384016, ЄДРПОУ 34946112) на користь ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 27А, рахунок № 2600901015732 в КРФ ВАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34636673) 1930,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з  ТОВ «Автолізінг – Крим» (м. Сімферополь, вул. Проїзна, 32, рахунок № 26008301397 СГО № 39 Ощадбанк України, МФО 384016, ЄДРПОУ 34946112) на користь ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» (м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 27А, рахунок № 2600901015732 в КРФ ВАТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34636673) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання  рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.