Рішення

від 27.08.2009 по справі 8/452

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/452

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" серпня 2009 р. Справа № 8/452

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Давидюка В.К.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Гриценко С.В. - дов. №14 від 30.04.09р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрОлія" (с. Чернечий Яр Диканського району Полтавської області)  

до Малого приватного підприємства "Лав" (м.Житомир)

про стягнення 57566,82 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 57566,82 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №25/8 від 04.01.08р., з яких 50361,62 грн. - сума основного боргу, 3212,14 грн. - пеня, 669,19 грн. - 5% річних та 3323,87 грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач частину суми основного боргу в розмірі 1000,00 грн. сплатив позивачеві під час розгляду справи в суді. В підтвердження надав платіжне доручення №124 від 23.07.09р. Підтримав позовні вимоги в частині стягнення 49361,62 грн. основного боргу, 3212,14 грн. пені, 669,19 грн. 5% річних та 3323,87 грн. інфляційних і просив суд задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №25/8 від 04.01.08р., розрахунки суми позову, видаткову накладну, довіреність, вимогу, акти звірки взаємних розрахунків, платіжні доручення, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.08р. між сторонами був укладений договір №25/8 від 04.01.08р. (а.с. 16-20), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар (продукти харчування), а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.6 договору, кількість товару, його асортимент, ціна, загальна вартість партії поставки товару узгоджуються сторонами та визначаються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 4.3 зазначеного договору, оплата кожної отриманої покупцем партії товару здійснюється згідно видаткових накладних на протязі 21 календарного дня з дати поставки кожної конкретної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної.

Покупець зобов'язаний дотримуватися термінів оплати товару (п. 5.2.10 договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 69893,55 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-В002243 від 20.11.08р. та довіреністю ЯНД №643195 від 20.11.08р. (а.с.10-11).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 20400,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №25 від 28.01.09р., №35 від 16.02.09р. та №5 від 06.03.09р. і не заперечувалось представником позивача в засіданні суду.

17.03.09р. позивач направив відповідачеві лист №110 від 17.03.09р. з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без задоволення (а.с.14).

Тому, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі  49493,55 грн. (69893,55 грн. - 20400,00 грн.).

А оскільки позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 50361,62 грн. основного боргу, то суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 868,07 грн. (50361,62 грн. - 49493,55 грн.) боргу.

Крім того, після подачі позову до суду відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши останньому 1000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №124 від 23.07.09р. і також не заперечувалось представником позивача в засіданні суду.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 48493,55 грн. (49493,55 грн. - 1000,00 грн.) основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідач на свою користь 669,19 грн. 5% річних та 3323,87 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення п.4.3 даного договору, покупець сплачує штрафну санкцію у розмірі 5% за весь час невиконання зобов'язання.

Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає за необхідне зробити перерахунок 5-ти% річних та інфляційних, оскільки позивач нараховував зазначені зобов'язання, виходячи із суми боргу, яка складає 50361,62 грн.

А оскільки сума боргу становила 49493,55 грн., про що суд зазначав вище, то розмір 5-ти% річних, який підлягає задоволенню становить 657,65 грн. виходячи з такого розрахунку:

- 49493,55 грн. (сума боргу) х 5% х 97 (кількість днів прострочки) / 365 днів = 657,65 грн.

Розмір інфляційних, який суд задовільняє, становить 3266,57 грн., виходячи з такого розрахунку:

- 49493,55 грн. (сума боргу) х 106,6% (індекс інфляції) - 49493,55 грн. = 3266,57 грн.

Тому, враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 11,54 грн. 5% річних (669,19 грн. - 657,65 грн.) та 57,30 грн. інфляційних (3323,87 грн. - 3266,57 грн.).

Позивач також в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3212,14 грн. пені.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення 3212,14 грн. пені, оскільки  позивач безпідставно нарахував її відповідачеві тому, що  сторони не погодили між собою відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  в частині стягнення 48493,55 грн. основного боргу, 657,65 грн. 5% річних, 3266,57 грн. інфляційних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, а в частині стягнення 868,07 грн. основного боргу, 11,54 грн. 5% річних, 57,30 грн. інфляційних та 3212,14 грн. пені відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 547, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "ЛАВ", 10006, м. Житомир, провулок 3-ий Західний, 6 та м. Житомир, вул. Денишівська, 40, р/р 26004301170475 в ЦВ ПІБ "Промінвестбанк", МФО 311056, код ЄДРПОУ 13562975

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія", 38523, Полтавська область, Диканський район, с. Чернечий Яр, вул. Садова, 4, р/р 26003362642067 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 31577685

- 48493,55 грн. - основного боргу;

- 657,65 грн. - 5% річних;

- 3266,57 грн. - інфляційних;

- 534,18 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 109,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 868,07 грн. основного боргу, 11,54 грн. 5% річних, 57,30 грн. інфляційних та 3212,14 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Давидюк В.К.

Дата підписання:

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу