Рішення

від 25.05.2009 по справі 1924-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1924-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2009Справа №2-23/1924-2009

За позовом Державної установи "Держгідрографія", м. Київ в особі Філії  Державної установи "Держгідрографія" "Керченський район Держгідрографії", м. Керч

До  відповідача Товариства з обмеженою відповідністю  "Ліфар Індастрі", м. Керч

Про стягнення  8 064,80 грн.

Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Ніколова І.Т., представ. за довір. №10 від 05.01.2009р.

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 8064,80 грн. заборгованості по орендній платі, у тому числі: 7457,02 грн. основного боргу, 243,97 грн. індексу інфляції, 40,43 грн. 3% річних, 323,38 грн. пені, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача  у судове засідання  з'явився, надав витребувані судом документи, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача  у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи на надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

Представник відповідача  у судові засідання 22.04.2009р. та 25.05.2009р. не з'явився, витребувані судом документи на надав, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.

         Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.  

          Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

         Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи  представника позивача, суд

Встановив :

 31.05.2006р. між Фондом майна АРК та Товариством з обмеженою відповідністю  "Ліфар Індастрі" укладений договір оренди державного майна – нежилого приміщення площею 54,3кв. м, в адміністративній будівлі у м.Керч, вул. Кірова, 54, яке знаходиться на балансі позивача.

         18.09.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №172 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

          Відповідно до п.1.1 вищенаведеного договору, позивач узяв на себе зобов'язання щодо надання комунальних послуг відповідачу, забезпечення обслуговування та експлуатації будівлі, що знаходиться за адресою: м.Керч, вул. Кірова, 54, загальною площею 4145,7кв.м., а також утримання прибудинкової території, а відповідач зобов'язався приймати участь у витратах позивача на здійснення зазначених робіт і послуг відповідно до розрахунків, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.2.1.1 договору позивач зобов'язався надати відповідачу комунальні послуги (опалення, водопостачання, водовідведення й електропостачання) по діючим розцінкам і тарифам постачальника, з урахуванням експлуатаційних витрат.

 Пунктом 2.2.2 договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язується не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок позивача за надані за договором послуги, в тому числі і комунальні з урахуванням експлуатаційних витрат.

Згідно п.п.6.1, 6.4 договору цей договір набирає сили з 31.05.2006р. та діє до 28.05.2007р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після спливу строку його дії протягом одного місяця він вважається продовженим на наступний рік та на тих же умовах, які були передбачені цим договором.  

 Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

 Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

         Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

        Частина 1 ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,   встановлених договором або актом цивільного законодавства.

         Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно,  виконати роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

        Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).  

         Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

Позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання, однак, відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконував.

           У зв'язку із чим за відповідачем склалась заборгованість по орендній платі та наданим послугам в сумі 7457,02 грн. на підставі  рахунків: №СФ-0000588 від 30.09.2008р. на суму 424,06грн., №СФ-0000648 від 31.10.2008р. на суму 533,88грн., №СФ-0000705 від 28.11.2008р. на суму 889,62грн., №СФ-0000837 від 26.12.2008р. на суму 412,68грн., №СФ-0000843 від 31.12.2008р. на суму 1271,54грн., №СФ-0000031 від 28.01.2009р. на суму 421,35грн., №СФ-0000147 від 23.02.2009р. на суму 433,57грн., №СФ-0000045 від 30.01.2009р. на суму 1780,21грн. та №СФ-0000159 від 28.02.2009р. на суму 1433,74грн.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що борг у розмірі 7457,02грн. обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.        

Окрім вимоги про стягнення боргу заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 323,38грн.

Суд вважає, що ця вимога також підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі.

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати (п. 2.2.3 договору).

Згідно пункту 2.2.2 договору №172 від 18.09.2006р. при несвоєчасному внесенні плати відповідач зобов'язався сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення.

На підставі п. 3.2 договору відповідачем були нараховані штрафні санкції (пеня) за період з 11.10.2008р. по 24.03.2009 року у сумі 323,38грн., які обґрунтовані та підлягають стягненню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Таким чином розрахунок 3% річних у сумі 40,43грн. за період 11.10.2008р. по 24.03.2009р. та індексу інфляції у сумі 243,97грн. є обґрунтованим і підлягає стягненню з відповідача.

Державне мито та  витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.49 ГПК України.

         Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя  може  оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як  позивача,  так  і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності  представника  лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 25.05.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 01.06.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.             Позов задовольнити.

     2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідністю  "Ліфар Індастрі" (98318, АР Крим, м.Керч, вул. Леніна, буд.39, кв.41, р/р 26006301392532 у філії «Відділення Промінвестбанка у м.Керч АРК», МФО 324548, ЗКПО 31680946) на користь Державної установи "Держгідрографія" в особі Філії  Державної установи "Держгідрографія" "Керченський район Держгідрографії" (98318, АР Крим, м.Керч, вул. Кірова, 54, р/р 2600304004222 у КФ АБ «ЭкспрессБанк», МФО 3384674, ЗКПО 25871380) 7457,02грн. основного боргу, 323,38 грн. пені, 3% річних у сумі 40,43грн., індексу інфляції у сумі 243,97грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

2.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.