Рішення

від 14.07.2009 по справі 1969-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1969-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2009Справа №2-22/1969-2009

За позовом –   КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13

до відповідача –  ТОВ «ДЕКО», м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 2; м. Сімферополь, вул. Труда, 20

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 1420,53 грн.  

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –    Рябенький А.С., представник, дов від 22.01.2009 року

від відповідача –   не з'явився

Обставини справи:

Позивач -  КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «ДЕКО», просить суд стягнути з відповідача заборгованість з експлуатаційних витрат на ремонт, утримання будинку та при будинкової території у розмірі 1420,53 грн., у тому числі: основний борг – 1398,73 грн., пеня – 21,80 грн. Крім того, позивач просить суд спонукати відповідача прийняти в редакції КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя договір про спільне управління та участь у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у  порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 100 від 19.11.2002 року про спільне управління та участь  у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Горкого, 10/8, строком на 5 років, не здійснював оплату вказаних витрат на утримання будинку та прибудинкової території. Крім того, позивач зазначив, що ним на адресу відповідача був направлений  лист про необхідність укладення нового договору спільне управління та участь  у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території, разом із проектом вказаного договору та розрахунком щомісячних платежів з експлуатаційних витрат, які залишені відповідачем без відповіді, що обумовило звернення позивача до суду з вимогою про спонукання відповідача укласти даний договір.

08.05.2009 року позивач уточнив позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача заборгованість з експлуатаційних витрат на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням пені в сумі 1788,27 грн., у тому числі: основний борг – 1768,97 грн., пеня – 19,30 грн.

Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

19.11.2002 року між позивачем (ЖЕО) та відповідачем (співвласник) був укладений  договір про спільне управління та участь у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території № 100, відповідно до п. 1.1. якого предметом договору є  спільне управління та участь у витратах на ремонт, утримання будинку, та прибудинкової території за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Горького, 10/8.

Пунктом 2.1. встановлено, що даний договір діє до 19.11.2007 року.

Так, умовами договору, зокрема, п. 3.8. встановлено, що співвласник зобов'язаний оплату за поточний місяць  здійснювати згідно виставлених рахунків, на розрахунковий рахунок ЖЕО не пізніше 30 числа цього ж місяця. При несвоєчасні оплаті зобов'язаний оплатити пеню, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до розрахунку щомісячних платежів з експлуатаційних витрат, а.с. 15,  до оплати в  місяць підлягає сума 46,28 грн.

26.12.2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 6460, а.с. 16, відповідно до якої просив відповідача оплатити заборгованість у розмірі 1071,00 грн., у тому числі: 1028,49 грн. основного боргу та 42,51 грн. пені.

Як вказує позивач, відповідно до уточнень позовних вимог, станом на травень 2009 року, заборгованість відповідача склала 1788,27 грн., у тому числі: основний борг  - 1768,97 грн., пеня – 19,30 грн.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Як вказувалось вище, пунктом 2.1. договору встановлено, що даний договір діє до 19.11.2007 року.

Відповідно до ст.  32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даної справи, у розумінні змісту ст. 32, 33  Господарського процесуального кодексу України, суду не було надано суду належних доказів пролонгації укладеного між сторонами договору, відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є  час,  протягом  якого  сторони  можуть здійснити  свої  права  і  виконати  свої  обов'язки відповідно до договору.

Закінчення  строку  договору  не  звільняє   сторони   від відповідальності  за  його  порушення,  яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, враховуючи положення ст. 631 Цивільного кодексу України, строк дії договору, встановлений пунктом 2.1., суд вважає обґрунтованим нарахування заборгованості за період з лютого 2006 року по листопад 2007 року.

Так, сума заборгованості за період з лютого 2006 року по листопад 2007 року склала 965,24 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 19,30 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею   3  Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивачем був зроблений розрахунок пені за період з лютого 2006 року по листопад 2007 року.

Однак, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Відповідно до умов договору, він припинив свою дію з листопада 2007 року, таким чином, кінцевим строком виконання зобов'язання з оплати заборгованості за період з лютого 2006 року по листопад 2007 року, є листопад 2007 року.

Враховуючи положення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає обґрунтованим нарахування пені за період червень 2007 року – листопад 2007 року, на суму 31,38 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення суми основного боргу та пені на суму 996,62 грн., у тому числі: 965,24 грн. основного боргу, 31,38 грн. – пені.

Щодо вимог про спонукання відповідача прийняти в редакції КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя договір про спільне управління та участь у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як зазначалось раніш, укладений між сторонами договір про спільне управління та участь у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території № 100 від 19.11.2002 року, відповідно до п. 2.1. договору, припинив свою дію 19.11.2007 року.

Вказаний договір сторонами пролонгований не був.

Під час розгляду справи суду був наданий лист КРП «Сімферопольське МБРТІ» вих. № 3748/23 від 16.04.2009 року, відповідно до якого встановлено, що право власності на нежитлові приміщення літ. «А», загальною площею 302,2 кв.м., до складу яких включені нежитлові приміщення площею 98,9 кв.м. по вул. Пушкіна/Горького, 10/8 в м. Сімферополь, зареєстровано за Кулик Людмилою Олексіївною на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.10.2008 року, виданого згідно рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2321 від 26.09.2008 року.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач у справі, на момент вирішення даного спору, не є власником нежитлових приміщень, що є об'єктом спірного договору, заявлені позивачем вимоги до  ТОВ «ДЕКО» про спонукання до укладення договору про спільне управління та участь у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території нежитлових приміщень по вул. Пушкіна/Горького, 10/8 в м. Сімферополь є необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20 липня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити  частково.

2.          Стягнути з ТОВ «ДЕКО» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 2; м. Сімферополь, вул. Труда, 20, рахунок № 26000411881001 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32219435) на користь КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13, рахунок № 26004440117520 в КРФ АКБ СР «Укрсоцбанк» в м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 05480536) заборгованість в сумі 996,62 грн., у тому числі: 965,24 грн. основного боргу, 31,38 грн. – пені.

3.          Стягнути з ТОВ «ДЕКО» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 2; м. Сімферополь, вул. Труда, 20, рахунок № 26000411881001 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32219435) на користь КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13, рахунок № 26004440117520 в КРФ АКБ СР «Укрсоцбанк» в м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 05480536) 56,85 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «ДЕКО» (м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 2; м. Сімферополь, вул. Труда, 20, рахунок № 26000411881001 в КРУ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 32219435) на користь КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13, рахунок № 26004440117520 в КРФ АКБ СР «Укрсоцбанк» в м. Сімферополь, МФО 324010, ЄДРПОУ 05480536) 65,76 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 803,73 грн. основного боргу та 84,65 грн. пені – відмовити.

6.          В задоволенні позовних вимог про спонукання відповідача прийняти в редакції КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя договір про спільне управління та участь у витратах на ремонт, утримання будинку та прибудинкової території – відмовити.

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.