Рішення

від 02.09.2009 по справі 17/44-09-1664

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/44-09-1664

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2009 р.Справа  № 17/44-09-1664

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів”;

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізниця”;

третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство „Придніпровська залізниця”;

про стягнення 4 883,40 грн.   

Суддя        Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Торхов Д.О. –на підставі довіреності №91-4016 від 21.12.07р.;

від відповідача: Слюсар М.М. –на підставі довіреності №122 від 08.01.2009р.

від 3-ої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 02.04.2009р. за вхід.№2225 ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”  звернулося до суду з позовом про стягнення з ДП „Одеська залізниця” плату за фактичне користування вагоном у розмірі 4883,40 грн.   

Відповідач, ДП „Одеська залізниця”, в судове засідання з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Третя особа, ДП „Придніпровська залізниця”, в судові засідання не з'явилася, однак надала письмові пояснення, в яких заявлені повні вимоги не визнала та просила суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність позивачем вини залізниці в самовільному використанні вагону.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

28.12.2007 між відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод феросплавів” (надалі - позивач) та державним підприємством „Придніпровська залізниця” був укладений договір №ПР/М-09-08-1-/НЮ-дч/238 про оренду 40-ка вантажних вагонів (надалі-Договір), у тому числі №24590101.

Відповідно до параграфу 8 Договору, передані орендовані вагони повинні використовуватися тільки орендарем. При цьому, передача вагонів іншим юридичним або приватним особам не дозволяється.

Згідно з параграфом 21 Договору, перевезення вантажу в орендованих вагонах і перевезення порожніх орендованих вагонів регламентується Статутом залізниць України, затверджених постановою КМУ від 06.04.98 р. №457 (надалі-Статут залізниць).

У відповідності до п. 11 Договору. на орендований вагон орендар наносить з двох сторін трафарет” „Орендований ВАТ „Нікопольський завод феросплавів”.

Так на виконання умов укладеного договору, позивачем для повернення порожнього орендованого вагону - „теплушки” №24590101, нанесено трафарети з обох боків: „Орендар ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” Терміново повернення на станцію Нікополь Придніпровська залізниця”, - 19.06.2008 станцією Іллічівськ (Одеська залізниця) був оформлений комплект перевізних документів №41904623.

Згідно з довідкою станції Нікополь (Придніпровська залізниці) №592 від 18.07.2008, -орендований вагон-теплушка №24590101 перебував з 26.06.2008р. по 27.06.2008 на станції Княжєво (Одеська залізниця), як вагон загального парку Укрзалізниці (внаслідок безпідставного роз'єднання вагону із супровідними документами №41904623, враховуючи п.п. 16,17 „Правил перевезень вантажів у супроводі провідників відправника”, затверджені наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000, а також ст.ст. 6.13; 6.14 „Правил оформлення перевізних документів”, які затверджені цим же наказом.

Як встановлено перевіркою Укрзалізниці, про що вказано у вищевказаній довідці, відповідно до телеграми станції Княжєво Одеської залізниці від 29.06.2008 №28 даний вагон прибув за вагонним листом станції Іллічівськ і пред'явлений під навантаження станції Одеса-Застава-1 Одеської залізниці 26.06.2008, і був завантажений 28.06.2008 вантажем - цукор, призначенням станція Донецьк Донецької залізниці.          

Після розшукових заходів орендований вагон №24590101 прибув на станцію приписки тільки 16.07.2008 по відправці №50161584 з простроченою доставкою у 24 доби.

Граничний термін доставки порожнього орендованого вагону №24590101 на станцію призначення (Нікополь), враховуючи дату прийняття вагону до перевезення (штемпель станції відправлення) у документі №41904623 становить 5 діб, тобто до 23.06.2008р., однак цей вагон прибув на станцію призначення з іншої станції за накладною №50161584 - 16.07.2008р. Отже вказаний вагон був відсутній в Позивача-орендаря - 24 доби.

Таким чином, внаслідок безпідставного користування відповідачем вищевказаним вагоном, позивачем здійснено розрахунок плати за користування, яка з урахуванням 50% знижки становить 4883,40 грн.

Зазначені обставини спонукали ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП „Придніпровська залізниця” про стягнення плати за фактичне користування вагоном у розмірі 4 883,40 грн.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2009р. порушено провадження у справі №17/44-09-1664 за позовом ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” до ДП „Одеська залізниця”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП „Придніпровська залізниця” про стягнення 4883,4грн.

Відповідач, ДП „Одеська залізниця” позовні вимоги не визнає з підстав викладених у відзиві на позов.

Третя особа, ДП „Придніпровська залізниця”, в судові засідання не з'явилася, однак надала письмові пояснення, в яких заявлені повні вимоги не визнала та просила суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на недоведеність позивачем вини залізниці в самовільному використанні вагону.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.  

Відповідно до статті 6 „Правил перевезення вантажів у супроводі провідників відправника (ст. 40 Статуту залізниці)", затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000, - провідники-супровідники вантажу розміщуються у критому вагоні з вантажем, які вони супроводжують або в окремому вагоні, який надається залізницею на замовлення відправника за рахунок його плану.

Розглядом матеріалів справи встановлено та підтверджено доказами наявними в матеріалах справи, що 19.06.2008 станцією Іллічівськ (Одеська залізниця) був оформлений комплект перевізних документів №41904623 на вагон №24590101.

Згідно з довідкою станції Нікополь (Придніпровська залізниці) №592 від 18.07.2008, -орендований вагон-теплушка №24590101 перебував з 26.06.2008р. по 27.06.2008 на станції Княжєво (Одеська залізниця), як вагон загального парку Укрзалізниці.

З копій відомостей про дислокацію, розшукових телеграм, довідки №592 від 18.07.2008р., вбачається, що вагон №24590101, після розшукових мір 16.07.2008р. прибув на станцію приписки Нікополь Придніпровської залізниці    

У відповідності до статей 41, 116 Статуту залізниць, наказу Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 затверджені „Правила обчислення термінів доставки вантажів", де, пунктами 1.1.1.; 2.2.; 2.4. розділу 1 встановлено порядок визначення термінів доставки орендованих вагонів, а саме: вагонні відправки мають доставлятися - 200 км за кожну повну та неповну добу зі збільшенням на 1-у добу.

В порушення умов укладеного договору та вищевказаних статей вагон –„Теплушка” №24590101 надійшов до станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці 16.07.2008р., про що свідчать матеріали справи та по суті не заперечується сторонами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що спірний вагон відсутній у розпорядженні позивача 24 доби. Як вже було встановлено судом 26.06.2008р. вказаний вагон було зараховано до загального парку Укрзалізниці на коліях (території) ст. Княжево Одеської залізниці у порушення вимог законодавства, що призвело до порушення прав позивача та спричинило   самовільне використання цього майна  відповідачем без згоди позивача.

У відповідності до ст. 126 Статуту, у разі самовільного використання залізницею вагонів (контейнерів), що належить підприємствам або орендовані ними, залізниця сплачує їм плату за користування, встановлену ст. 19 цього Статуту.

Статтею 119 Статуту визначено, що за час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було здійснено самовільне використання вагону №24590101. який було орендовано позивачем, в результаті чого він вибув з розпорядження позивача на 24 доби.

Таким чином. дослідивши розрахунок по нарахуванню відповідачу плати за самовільне, безпідставне утримання вагонів (використання) у розмірі 4883,4 грн., суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правомірним, з застосуванням згідно ст. 119 Статуту 50% знижки, у зв'язку з чим позовні вимоги ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, щодо того, що підставою для матеріальної відповідальності Залізниці згідно ст.129 Статуту є обставини, які підтверджуються  актами загальної форми або комерційними актами, оскільки згідно положень Статуту та Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, акти загальної форми для засвідчення самовільного зайняття залізницею вагонів, що орендовані підприємствами, складаються залізницею, оскільки у даному випадку, факт самовільного використання Залізницею спірного вагону підтверджується іншими  документами, наявними в матеріалах справи, суд вважає доводи викладені у відзиві недоведеними.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справи є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.     

Враховуючи викладене, ст.ст. 41, 116, 119, 126, 129 Статуту залізниць, позовні вимоги ВАТ „Нікопольський завод феросплавів” обґрунтовані підтверджені відповідними належними  доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача ДП „Одеська залізниця”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з державного підприємства „Одеська залізниця” (65023, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська, 19, код 01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь відкритого акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів” /53213, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520/ –4883 грн. 40 коп. /чотири тисячі вісімсот вісімдесят три грн. 40 коп./ - плати за користування вагоном; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ –держмита; 118грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.

   Наказ видати.

           Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

              Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2009р.

Суддя