Постанова

від 08.04.2015 по справі 872/4756/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2015 рокусправа № 2а/0470/13276/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. у справі № 2а/0470/13276/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс"

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Клінінг-Сервіс") звернулося до адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнень позовної заяви) про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач, Лівобережна ОДПІ м.Дніпропетровська, податковий орган) від 10 вересня 2012 року форми "Р" №0104772301 щодо сплати податку на прибуток на загальну суму 281464,95 грн. та податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року форми "Р" №0104762301 щодо сплати податку на додану вартість на загальну суму 714512,79 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті безпідставно, оскільки, як стверджує позивач, ним не допускалися порушення податкового законодавства.

Постановою суду першої інстанції в задоволені позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що матеріали справи не підтверджують факту придбання товарів, оскільки позивачем не надано первинних документів, не підтверджено транспортування товару від ТОВ "ФІХ "Віол" до ТОВ "Клінінг-Сервіс" за відсутності технічної можливості підприємства. Тому суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення №0104772301 та №0104762301 від 10.09.2012 року прийняті відповідачем правомірно.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив фактичні обставини та невірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Під час судового розгляду справи апеляційним судом відповідач заявив клопотання про здійснення правонаступництва у зв'язку з реорганізацією, про що надана виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Клопотання судом задоволено, на підставі ст.55 КАС України здійснено заміну Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області її правонаступником - Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в Лівобережній ОДПІ м.Дніпропетровська, як платник податків.

На підставі направлень від 11.06.2012 року №511, №512, від 25.06.2012 року №540, згідно з п.75.1 ст.75, ст. 77 Податкового кодексу України відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання Лівобережною ОДПІ м.Дніпропетровська проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Клінінг-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

Матеріали справи (лист позивача на адресу податкового органу від 16 липня 2012 року вих.№07-12/3) підтверджують, що позивачем задекларовано податковий кредит відповідно до податкових накладних, які були відображені у акті перевірки.

У відповідь на запити відповідача позивач 16 липня 2012 року за №07-12/2 повідомив, що на підприємстві ТОВ "Клініг-Сервіс" по показникам декларації з податку на прибуток та декларації з ПДВ за перевіряємий період занижений валовий дохід: 2 квартал 2009 року - 4800 гривень, 4 квартал 2009 року - 25 000 гривень, 4 квартал 2010 року 9 320 гривень, завищений валовий дохід 1 квартал 2010 року - 2180 гривень, 2 квартал 2010 року - 2640 гривень; лист від 16 липня 2012 року вих.№07-12/3, в якому позивач повідомляє, що на підприємстві ТОВ "Клініг-Сервіс" занижений валових дохід за 3 квартал 2010 року на суму 10 000 гривень та занижено податок на додану вартість за 3 квартал 2010 року на 2 000 гривень по ТОВ "Алло", також позивач в цьому листі підтвердив завищення податкового кредиту: листопад 2009 року по постачальнику ТОВ "Хімпром-Технологія" - 34458 гривень, січень 2010 року по постачальнику ТОВ "Степлайн" - 4262 гривень, лютий 2012 року ТОВ "Позитив-плюс" - 2 121 гривень.

Відповідачем в ході перевірки надано позивачу запит від 17.07.2012 року щодо отримання інформаційно-консультаційних послуг, який останнім отримано, однак станом на дату складення акту відповідь податковому органу не надана.

За результатами перевірки складено Акт від 07.08.2012 року №2969/22/32898455 "Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс".

В акті перевірки викладені висновки податкового органу про порушення ТОВ "Клінінг-Сервіс" пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1, ст. 1, п. 1.23 ст. 1, п. 1.25 ст. 1, пп.4.1.1, 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст..5, п.п.11.2.1 п.11.2, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), пп. 14.1.13, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14 , пп. 135.1, п.п.135.5.4 п. 135.5 , п.п.135.1. ст.135, пп. 137.1. ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну на загальну суму 593 231 грн.; пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.7, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 226 024 грн.; пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4, ст.6, п.8.1 ст.8, п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19, пп.20.3.2, п.20.3 ст.20 Закону України № 889-IV від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями та пп.. 127.1 ст.127, п.164.1 ст.164, п. 167.1, ст.167, п.п.168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. 170.1.2 п. 170.1 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями в результаті чого допущено зрушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6765,38 грн.; п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями., а саме: за перевіряємий період не вказані суми виплачені фізичним особам - підприємцям за ознакою доходу за період з 2009 р. по 2010 р. " 42", за період з 2011р. по 2012р. " 157".

На підставі вказаного Акту перевірки Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року форми "Р" щодо сплати податку на прибуток №0104772301 на загальну суму 281464,95 грн. та повідомлення-рішення від 10 вересня 2012 року форми "Р" щодо сплати податку на додану вартість №0104762301 на загальну суму 714512,79 грн.

Висновки податкового органу пов'язані з оцінкою господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "ФІХ "Віойл" по придбанню миючих засобів в асортименті та витратних матеріалів на загальну суму 388005,00 грн., в тому числі ПДВ 64 667,50 грн..

Так, в акті перевірки позивача податковий орган посилається на висновки ДПІ у м.Вінниці від 10.03.2010р. №772/2301/37247619 "Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "ФІХ "Віойл" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.10.2010 р. по 31.12.2010 р. встановлено, що укладення ТОВ "ФІХ "Віойл" цивільно-правових відносин та проведення операцій, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат. Дана перевірка була призначена на виконання вимог постанови слідчого відділу Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області, лейтенанта міліції Завальнюка O.K. від 16.02.2011р. в рамках кримінальної справи №11270130 порушеної по ч.2 ст.205 КК України по факту створення фіктивного підприємства ТОВ "ФІХ "Віойл". Як встановлено судом першої інстанції, на момент розгляду даної справи, слідчим була винесена постанова про закриття кримінальної справи відносно ТОВ "ФІХ "Віойл".

Як зазначено в акті перевірки, позивачем не було надано до перевірки договір з підприємством ТОВ "ФІХ"Війол", видаткові накладні, не надано документів, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей та станом на 31.03.2012 року розрахунки між підприємствами не здійснені. В ході проведення перевірки 17.07.2012 року відповідачем надано запит щодо взаємовідносин з ТОВ "ФІХ "Війол", який міститься в матеріалах справи та отриманий позивачем, однак станом на дату складення акту пояснень та документального підтвердження взаємовідносин позивачем не надано.

Також, в ході перевірки встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ "Юкон-Майстер", яке знаходиться на обліку у ДПІ у Печерському районі м.Києва.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що акт здачі-прийому наданих позивачу ТОВ "Юкон-Майстер" послуг на загальну суму 110000грн. оформлено неналежним чином, оскільки в ньому не в повній мірі відображено обсяги господарських операцій, одиниці їх виміру, які повинні включати конкретний перелік (склад) наданих послуг з їх вартістю і датою їх надання; не зазначено інформації, щодо яких саме послуг клінінгу (з їх переліком) отримано інформаційно-консультаційні послуги, через що неможливо визначити пов'язаність послуг з господарською діяльністю позивача. В акті також вказується, що крім акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №453 від 30.07.2010 р., договору та рахунку інших документів, які підтверджують отримання позивачем даних послуг, не надано; не підтверджено економічної доцільності отримання цих послуг та економічного ефекту від отримання послуг для діяльності підприємства позивача, тому, за висновками податкового органу, не підтверджено правомірність віднесення вартості даних послуг до валових витрат.

Також, перевіркою встановлено заниження у рядку 03 Декларації "Інші доходи" за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. на суму 975 981,40 грн.

Так, згідно з актом перевірки ТОВ "Клінінг-Сервіс" мало кредиторську заборгованість перед наступними підприємствами за одержані товарно-матеріальні цінності:

- ТОВ "ХІМПРОМ-ТЕХНОЛОГІЯ" в сумі 288600,10 грн., взаємовідносини відбувались з червня 2009 року по березень 2010 року, однак державна реєстрація контрагента скасована 01.02.2011 року, у зв'язку з визнанням банкрутом;

- ТОВ "ВАЛЕРОН" в сумі 215000грн., взаємовідносини відбувались у вересні 2010 року, хоча державна реєстрація контрагента скасована 13.09.2011 року, у зв'язку з визнанням банкрутом;

- ПП "КОЛДВЕЙ" в сумі 59 904,50грн., взаємовідносини відбувались у квітні 2011 року, проте державна реєстрація контрагента скасована 05.01.2012 року, у зв'язку з визнанням банкрутом;

- ТОВ "КОЛЕОС Т" в сумі 37600грн., взаємовідносини відбувались у серпні 2010 року, однак державна реєстрація контрагента скасована 21.03.2011 року, у зв'язку з визнанням банкрутом;

- ТОВ "МЕГАТРЕЙД В А" в сумі 335156,30грн., взаємовідносини відбувались у квітні, травні 2009 року, однак державна реєстрація контрагента скасована 30.04.2010 року, у зв'язку з визнанням банкрутом;

- ТОВ "СІЛЬВЕР ГРУП" в сумі 39620,50грн., взаємовідносини відбувались з лютого по серпень 2011 року, однак контрагента визнано банкрутом;

- ТОВ "АНТРАЛЬ" в сумі 50грн., взаємовідносини відбувались у травні 2010 року, однак державна реєстрація контрагента скасована 05.09.2011 року, у зв'язку з визнанням банкрутом; ТОВ "ПРОФ-СТРОЙ" в сумі 50,00 грн., взаємовідносини відбувались у травні 2010 року, однак державна реєстрація контрагента скасована 25.10.2011 року, у зв'язку з визнанням банкрутом.

В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки не надано документів, які б підтверджували пред'явлення позивачем претензій або судового позову до вищезазначених підприємств з метою погашення сум боргу, або інших документів, які б свідчили про зменшення заборгованості ТОВ "Клінінг-Сервіс" перед вищезазначеними підприємствами.

Крім того, в акті перевірки вказується про заниження задекларованих позивачем показників у рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" за період 01.01.2009 р. по 31.03.2011 р. та відображених у рядку 02 Декларацій "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))" за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. на суму 119 071,85 грн., а саме: у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2009 року підприємством по рядку 01.1 "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" включено доходи 1 кварталу 2009 року у сумі 862 152 грн., тоді як згідно даних бухгалтерського, податкового обліку та первинних документів доходи за 1 квартал 2009 року складають 866 924 грн.; у декларації з податку на прибуток за 2009 рік підприємством по рядку 01.1 Декларацій: "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" включено доходи 4 кварталу 2009 року у сумі 1398966 грн., тоді як згідно даних бухгалтерського, податкового обліку та первинних документів доходи за 4 квартал 2009 року складають доходи 1 423 966 грн.; у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року підприємством по рядку 01.1: Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" включено доходи 1 кварталу 2010 сумі 1 733 091 грн., тоді як згідно даних бухгалтерського, податкового обліку та первинних документів доходи за 1 квартал 2010 року складають 1 735 270 грн.; у декларації з податку на прибуток за півріччя 2010 року підприємством по рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" включено доходи 2 кварталу 2010 у сумі 2 014 804 грн., тоді як згідно даних бухгалтерського, податкового обліку та первинних документів доходи за 2 квартал 2010 року складають 2 012 168 грн.; у декларації з податку на прибуток за 2010 рік підприємством по рядку 01.1 Декларацій "доходи від продажу товарів (робіт, послуг)" включено доходи 4 кварталу 2010 року у сумі 1935 730 грн., тоді як згідно даних бухгалтерського, податкового обліку та первинних доходи за 4 квартал 2010 року складають доходи 945 046 грн.; у декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року підприємством по рядку 02 Декларацій "Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації то послуг))" включено доходи 4 кварталу 2011 року у сумі 2 899 198 грн., тоді як зі бухгалтерського, податкового обліку та первинних документів доходи за 4 квартал складають доходи 2 973 977 грн.; занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість по підприємству "АЛЛО" за вересень 2010 року у зв'язку з не відображенням у податковому обліку надання послуги у вересні 2010 року на суму 12 023,82 грн.. Таким чином, позивачем в порушення пп.4.1.1 п.4.1, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижено валовий дохід по рядку 01.1 Декларацій "доходу від продажу товарів (робіт, послуг)" на суму 10019,85 гривень.

Так, за висновками податкового органу, позивачем занижено доходи за 2 квартал 2009 року на суму 4772 грн., 4 квартал 2009 року - 25000 грн., 1 квартал 2010 року - 2179 грн., 2 квартал 2010 року - 2636 грн., 4 квартал 2010 року - 9316 грн., 4 кварталу 2011 року - 74779 грн., 3 квартал 2010 року 10019,85 грн..

Разом з тим, в матеріалах справи містяться:

- повідомлення уступки вимог та відповідних договорів щодо ТОВ "Мегатрейд В А", ТОВ "Хімпром-Технологія", ТОВ "Колеос Т", ТОВ "Сільвер Груп", ТОВ "Валерон", ПП "Колдвей", договору на юридичне обслуговування від 12.01.2012 року, укладеного з фізичною особою-підприємцем Терещенко В.В. та акт виконаних робіт до нього від 21.01.2012 року на суму 375 600,00 гривень, судом першої інстанції такі документи не були прийняті до уваги, оскільки, відсутні та не надавались позивачем під час перевірки. В тому числі, суд враховує положення п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України;

- договір позивача з ТОВ "ФІХ "Війол" купівлі-продажу №10112010-1 від 10.11.2012 року, рахунки №152 від 30.11.2010 року, №97 від 15.11.2010 року, №96 від 15.11.2010 року, №153 від 30.11.2010 року, податкові накладні №152 від 30.11.2010 року, №97 від 15.11.2010 року, №96 від 15.11.2010 року, №153 від 30.11.2010 року; видаткові накладні №152 від 30.11.2010 року, №97 від 15.11.2010 року, №96 від 15.11.2010 року, №153 від 30.11.2010 року, всього на суму 388005, 00 гривень;

- договір №2007 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20.07.2010 року, акт №453 здачі-прийняття робіт від 30 липня 2010 року, податкова накладна №453 від 30.07.2010 року, яка оформлена не належним чином, оскільки не містить прізвища посадової особи, якою була складена податкова накладна від ТОВ "Юкон-Майстер", що не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, тобто не відповідає законодавчо встановленій формі. Загальна вартість послуг склала 110 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 18 333,33 грн., згідно рахунка-фактури №453 від 30 липня 2010 року. Розрахунки між підприємствами не здійснені, відповідних доказів не надано.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" :

- первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

- господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення правовідносин) від 28.12.1994 № 334/94-ВР об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст.5 цього Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пп.5.2.1 п.5.2 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

У відповідності до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як визначає підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп.7.4.1, 7.4.3, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За визначенням абз. 1 пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п.11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Товарно-транспортна накладна це є єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Відповідно до п. 11.7 вказаних Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Форма товарно-транспортної накладної затверджена наказом Міністерства транспорту та Міністерства Статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" від 29.12.1995р. № 488/346, пунктом 2 якого передбачено, що товарно-транспортні накладні у формі первинного обліку повинні застосовувати всі суб'єкти господарювання незалежно від форми власності.

Пунктом 44.6 ст.44 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи (п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України).

Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону передбачено, що безповоротна фінансова допомога - сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

За нормами п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безнадійна заборгованість - заборгованість фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

У відповідності до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Згідно з пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - це допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Пунктом 135.1 ст.135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

При цьому вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України).

При оцінці висновків податкового органу щодо кваліфікації вищевказаних обставин як безнадійної заборгованості суд застосував норми статті 256 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а також вимоги пункту 3 статті 205 Господарського кодексу України, за якими господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Здійснивши аналіз вищевказаних норм та матеріалів справи, колегія суддів погоджується з доводами позивача.

На думку колегії суддів, вирішуючи дану справу, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки висновкам акту перевірки від 07.08.12 № 2969/22/32898455 на предмет їх відповідності чинному законодавству.

Так, щодо висновків суду першої інстанції по взаємовідносинам ТОВ «Клінінг-Сервіс» з ТОВ «ФІХ Віойл» по придбанню миючих засобів на загальну суму 388 005,00 грн., в т.ч. ПДВ 64 667,50 грн. слід зазначити наступне.

Фактично підставою для висновків Акту перевірки щодо нікчемності правочину з придбання ТОВ «Клінінг-Сервіс» товару у ТОВ «ФІХ «Віойл» став акт ДПІ у м. Вінниці від 10.03.12 № 772/2301/37247619 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ФІХ «Віойл», код за ЄДРПОУ 37247619, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 22.10.2010 р. по 31.12.2010 р.». Проте висновки податкового органу зроблені без дослідження первинних документів.

Доводи податкового органу щодо оцінки договору з точки зору його нікчемності або недійсності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність або недійсність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

Податковим органом як контролюючим не надано інших допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції щодо нереальності господарських операцій (вироків у кримінальних справах щодо посадових осіб позивача або його контрагентів, з яких би вбачалися факти здійснення дій, спрямованих на набуття податкової вигоди, на чому наполягає відповідач). Кримінальна справа, яка стала підставою для прийняття постанови про проведення перевірки ТОВ «ФІХ «Віойл» ДПІ у м.Вінниці, відносно ТОВ «ФІХ «Віойл» закрита.

Помилковими також є доводи податкового органу та висновки суду першої інстанції стосовно взаємовідносинам ТОВ «Клінінг-Сервіс» з ТОВ «Юкон-Майстер» по отриманню інформаційно-консультаційних послуг.

Так, ТОВ «Клінінг-Сервіс» надано до перевірки та до суду договір про надання інформаційно-консультаційних послуг, рахунок-фактура, акт здачі-приймання робіт, податкова накладна, тобто всі необхідні первинні документи.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) встановлено єдине обмеження щодо формування податкового кредиту: «не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту)». І тільки в цьому разі платник податку несе встановлену законодавством відповідальність (абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7).

Вичерпний перелік інформації, яка повинна міститися в податковій накладній наведений у пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин). Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість - ; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна № 453 від 30.07.10 відповідає встановленим законодавством вимогам, видана особою (ТОВ «Юкон-Майстер»), яка на момент її складання була зареєстрована як платник податку на додану вартість. Тобто даний документ видано з дотриманням законодавства. Отже, з урахуванням викладених норм та наданих документів наявність у платника податку виданої йому продавцем товару (послуг) податкової накладної є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.

Податковому органу на перевірку були надані податкова накладна, рахунок-фактура, акт здачі-приймання робіт, складені за наслідком виконання умов договору між ТОВ «Клінінг-Сервіс» та ТОВ «Юкон-Майстер», в якому вказані види послуг, що надаються останнім.

Норми п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) забороняють установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі. Норми даної статті закону передбачають як підставу для невключення сум до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, чого в даному випадку не спостерігається.

Щодо висновків суду першої інстанції стосовно «безнадійної», як вважає відповідач, кредиторської заборгованості ТОВ «Клінінг-Сервіс» слід зазначити наступне.

Перевіркою охоплюється період з 01.04.09 по 31.03.2012 року. Дослідженню підлягають обставини в межах строків проведення перевірки.

За приписами ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права , або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Клінінг-Сервіс» мало кредиторську заборгованість перед наступними підприємствами:

І 1. ТОВ «Хімпром-Технологія»: взаємовідносини відбувались з червня 2009 року по

березень 2010 року (строк позовної давності - з червня 2012 по березень 2012 року).

2. ТОВ «Валерон»: взаємовідносини відбувались у вересні 2010 року (строк позовної давності - по вересень 2013 року).

3. ПП «Коложвей»: взаємовідносини відбувались у квітні 2011 року (строк позовної давності спливає у квітні 2014 року).

4. ТОВ «Колеос Т»: взаємовідносини відбувались у серпні 2010 року (строк позовної давності - серпень 2013 року).

5. ТОВ «Мегатрейд В.А.»: взаємовідносини відбувались у квітні, травні 2009 року (строк позовної давності - по квітень, травень 2012 року).

6. ТОВ «Сільвер Груп»: взаємовідносини відбувались з лютого по серпень 2011 року (строк позовної давності - з лютого по серпень 2014 року).

7. ТОВ «Антраль»: взаємовідносини відбувались у травні 2010 року (строк позовної давності - по травень 2013 року).

8. ТОВ «Проф-Строй»: взаємовідносини відбувались у травні 2010 року (строк позовної давності - по травень 2013 року).

Слід погодитись з позивачем, що у період з 01.04.09 по 31.03.12 строк позовної давності щодо кредиторської заборгованості по вищевказаним підприємствам не закінчився.

Крім того, суд першої інстанції зробив безпідставні висновки про те, що повідомлення про уступку права вимоги не надавалися озивачем під час перевірки. Матеріали справи (а.с. 81-93) містять докази надання відповідачу під час оскарження висновків акту перевірки копій повідомлень про уступку права вимоги. Відповідно до абз.3 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України заперечення на висновки перевірки є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Зазначені документи також надані до суду (договори уступки права вимоги тощо), проте судом зазначені докази не враховані.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) «безповоротна фінансова допомога - це: сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності...».

Безнадійною заборгованістю, згідно з п. 1.25 ст. 1 вказаного Закону, є заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;...заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: ...фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб ' єкта підприємницької діяльності)...».

Аналогічні положення містяться і в Податковому кодексі України.

У зв'язку з заміною кредитора у зобов'язанні у перевіряємому періоді (з 01.04.09 по 31.03.12) така заборгованість не є заборгованістю суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією, так як підлягає сплаті новому кредитору.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).

З урахуванням зазначено, ані у Відповідача, ані у суду першої інстанції не було законодавчих підстав вважати, що існуюча в перевіряємому періоді (з 01.04.09 по 31.03.12) кредиторська заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою.

Щодо товарності операцій з надання інформаційно-консультаційних послуг слід зазначити наступне.

Проведене відповідно до Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 20.07.2010 року дослідження ринку послуг включало в себе:

- Повний аналіз ринку послуг клінінгу у регіоні та його тенденцій;

- Аналіз конкурентного середовища;

- Аналіз попиту і пропозиції;

- Визначення цільової аудиторії послуг ТОВ «Клінінг-Сервіс»;

- Пропозиції щодо оптимального позиціонування ТОВ «Клінінг-Сервіс» на ринку послуг.

Відповідно до п.4.1 Договору від 20.07.2010 року єдиним документальним підтвердженням надання послуг з дослідження ринку є акт виконаних робіт. Зазначений документ приймається як доказ виконання договору, що підтверджує реальність надання маркетингових послуг. При цьому колегія суддів керується правовою позицією Вищого адміністративного суду України з питань оцінки такого доказу як акт виконаних робіт. Так, Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 16.04.2014 року № К/9991/69093/12 вказує на достатність такого первинного документу як доказу реальності господарських операцій: «Виходячи зі специфіки послуги як предмета господарської операції, акт приймання-передачі наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції».

Щодо пов'язаності наданих позивачу маркетингових послуг з його господарською діяльністю, використання позивачем результатів отриманих маркетингових послугу у своїй господарській діяльності, підтвердження зміни в майновому статі платника податку внаслідок використання результатів отриманих послуг, як то, наприклад, збільшення валового доходу в наступних податкових періодах, слід погодитись з позивачем. Завдяки розробленим ТОВ «ЮКОН-МАСТЕР» пропозиціям було змінено позиціонування ТОВ «Клінінг-Сервіс» на ринку послуг, а саме зміщено акцент з надання послуг клінінгу компаніям рітейлу на промисловий клінінг, що дозволило укласти ряд контрактів з компаніями-власниками промислових підприємств, чим суттєво збільшено дохід ТОВ «Клінінг-Сервіс» в наступних податкових періодах.

Проте судом першої інстанції вищевказане не враховано, що призвело до помилкових висновків.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" слід задовольнити; постанову суду першої інстанції слід скасувати, задовольнивши позов та визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.09.2012 року №0104772301, №0104762301.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клінінг-Сервіс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. у справі №2а/0470/13276/12 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2013р. у справі № 2а/0470/13276/12 скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.09.2012 року №0104772301, №0104762301.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна