Ухвала

від 12.08.2015 по справі 332/1965/15-а (2-а/332/64/15)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"12" серпня 2015 р.справа № 332/1965/15-а (2-а/332/64/15)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2015 р. в справі № 332/1965/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Заводського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; скасувати рішення від 02.04.2015 р. № 34 з відмови у призначенні пенсії за вислугу років; зобов’язати зарахувати до спеціального стажу за п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи з 06.05.1996 р. по 20.12.1999 р., з 22.12.2002 р. по 11.09.2003 р., з 13.09.2006 р. по 13.11.2006 р. в ЗАТ «Дентакор» на посаді медичної сестри; зобов’язати відповідача призначити пенсію за вислугу років з 30.03.2015 р. та виплатити суму недоплаченої пенсії. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем не зараховано до спеціального стажу періоди роботи з 06.05.1996 р. по 20.12.1999 р., з 22.12.2002 р. по 11.09.2003 р., з 13.09.2006 р. по 13.11.2006 р. в ЗАТ «Дентакор» на посаді медичної сестри через відсутність відомостей про акредитацію ЗАТ «Дентакор» як медичного закладу.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову, вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи. Апелянт вказує на неврахування судом приписів п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». відповідно до якого право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров’я при наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у визначеному Кабінетом Міністрів України порядком. Перелік закладів охорони і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909. Періоди роботи позивача в ЗАТ «Дентакор» медичної сестрою зараховані тільки за час дії акредитаційного сертифікату, у зв’язку з чим у позивача наявний спеціальний стаж 20 років 05 місяців 18 днів, що не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з’явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв’язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала у закладах охорони здоров’я м. Запоріжжя, а саме: з 24.08.1987 р. по 08.08.1988 р. на посаді молодшої медичної сестри клінічного пологового буднику №5; з 09.08.1988 р. по 15.11.1994 р. - у міській лікарні № 3 на посадах санітарки та медичної сестри; з 16.11.1994 р. по 05.05.1996 р. працювала на посаді медичної сестри обласної стоматологічної поліклініки Орендного науково-виробничого медичного підприємства «Дентакор». З 06.05.1996 р. вказане підприємство перейменовано в Закрите акціонерне товариство «Дентакор»; з 06.05.1996р. по 13.11.2006 р. працювала на посаді медичної сестри ЗАТ «Дентакор»; з 14.11.2006р. по 07.09.2009 р. працювала на посаді медичної сестри по стоматології у ВАТ «Запорізька обласна стоматологічна поліклініка»; з 07.09.2009 р. працювала на посаді медичної сестри стоматології ВАТ «Запорізька обласна стоматологія» у з зв`язку переводом до ВАТ «Запорізька обласна стоматологічна поліклініка». З 15.03.2011 р. ВАТ «Запорізька обласна стоматологія» перейменовано у ВАТ «Запорізька обласна клінічна стоматологічна поліклініка».

27.03.2015 р. позивач звільнилась з посади медичної сестри ВАТ «Запорізької обласної клінічної стоматологічної поліклініки» за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

30.03.2015 р. позивач звернулась до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

02.04.2015 р. відповідачем прийнято рішення № 34 про відмову у призначені пенсії через відсутність необхідного стажу (25 років). Періоди роботи позивача на посаді медичної сестри ЗАТ«Дентакор» з 06.05.1996 р. по 20.12.1999 р., з 22.12.2002 р. по 11.09.2003 р. та з 13.09.2006 р. по 13.11.2006 р. не зараховані до спеціального стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років за відсутності у закладу охорони здоров’я акредитаційного сертифікату.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на призначення пенсії за вислугу років.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах апеляційного оскарження, вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного.

30.03.2015 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулась до УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням відповідача № 34 від 02.04.2015 р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв’язку з відсутністю 25-річного стажу на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, через не зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, роботи на посаді медичної сестри ЗАТ «Дентокор» з 06.05.1996 р. по 20.12.1999 р., з 22.12.2002 р. по 11.09.2003 р., з 13.09.2006 р. по 13.11.2006 р. у зв’язку з відсутністю в цих періодах акредитаційного сертифікату у ЗАТ «Дентокор».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювала у закладах охорони здоров’я м. Запоріжжя, а саме: з 24.08.1987 р. по 08.08.1988 р. на посаді молодшої медичної сестри клінічного пологового буднику №5; з 09.08.1988 р. по 15.11.1994 р. - у міській лікарні № 3 на посадах санітарки та медичної сестри; з 16.11.1994 р. по 05.05.1996 р. працювала на посаді медичної сестри обласної стоматологічної поліклініки Орендного науково-виробничого медичного підприємства «Дентакор». З 06.05.1996 р. вказане підприємство перейменовано в Закрите акціонерне товариство «Дентакор»; з 06.05.1996р. по 13.11.2006 р. працювала на посаді медичної сестри ЗАТ «Дентакор»; з 14.11.2006р. по 07.09.2009 р. працювала на посаді медичної сестри по стоматології у ВАТ «Запорізька обласна стоматологічна поліклініка»; з 07.09.2009 р. працювала на посаді медичної сестри стоматології до ВАТ «Запорізька обласна стоматологія» у з зв`язку переводом до ВАТ «Запорізька обласна стоматологічна поліклініка». З 15.03.2011 р. ВАТ «Запорізька обласна стоматологія» перейменовано у ВАТ «Запорізька обласна клінічна стоматологічна поліклініка». 27.03.2015 р. позивач звільнилась з посади медичної сестри ВАТ «Запорізької обласної клінічної стоматологічної поліклініки» за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Спірним є період роботи позивача з 06.05.1996 р. по 20.12.1999 р., з 22.12.2002 р. по 11.09.2003 р., з 13.09.2006 р. по 13.11.2006 р. на посаді медичної сестри ЗАТ «Дентокор».

Прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років, здійснюється згідно з окремими законодавчими актами через професійні та корпоративні фонди, які функціонують відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, пенсійне забезпечення цих осіб здійснюється за нормами вказаного Закону при досягненні пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення», із збереженням діючого порядку їх фінансування.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909, встановлено, що робота на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, діагностичних центрах враховується до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугою років.

Закрите акціонерне товариство «Дентакор» (код ЄДРПОУ 22141899) зареєстровано 15.07.1994 р., і здійснює діяльність на підставі статуту, затвердженого 17.04.1996 р. та зареєстрованого розпорядженням Запорізької міської ради № 778р від 30.04.1996 р. Основними видами діяльності даного закладу є стоматологічна та медична практика.

Згідно з довідкою № 24/5155 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності ЗАТ «Дентакор» за КВЕД є: стоматологічна практика, медична практика, оптова торгівля фармацевтичними товарами й ортопедичними виробами, ІНФОРМАЦІЯ_2, діяльність, пов’язана з забезпечення догляду за тілом.

Як вбачається з архівної довідки, вказаний заклад мав наступні найменування: з 1953 р. - стоматологічна поліклініка №1, з 17.11.1961 р. - обласна стоматологічна поліклініка Запорізького обласного відділу охорони здоров`я Міністерства охорони здоров’я України, з 14.03.1991 р. - обласна стоматологічна поліклініка Орендного науково-технічного медичного підприємства «Дентакор», з 30.04.1996 р. - Закрите акціонерне товариство «Дентакор» м. Запоріжжя.

Вказане підприємство отримувало ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право провадження підприємницької діяльності виду «Медична практика»: серії АЗ №021220 від 22.12.1997 р. (строк дії 3 роки); серії АА № 010663 від 30.11.2000 р. (строк дії з 30.11.2000 р. по 30.11.2003 р.); серії АА № 628665 від 11.11.2003 р. (строк дії з 11.11.2003 р. по 11.11.2006 р.).

Міністерством охорони здоров’я України ЗАТ «Дентакор» видано акредитаційний сертифікат вищої категорії серії МЗ № 001248 від 21.12.1999 р., терміном дії до 21.12.2002 р. та акредитаційний сертифікат вищої категорії серії АА № 001806 від 12.09.2006 р., терміном дії до 12.09.2006 р.

Переліком закладів охорони здоров’я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 р. № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.11.2002 р . за № 892/7180, передбачено стоматологічна поліклініка (обласна, міська, районна).

Статтею 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначено заклади, які забезпечують безпосередньо охорону здоров’я. Заклади охорони здоров’я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікації фахівців. Необхідною умовою створення закладів охорони здоров’я є їх державна реєстрація та акредитація.

Безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Цією ж статтею визначено, що заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Заклад охорони здоров'я здійснює свою діяльність на підставі статуту, що затверджується власником або уповноваженим ним органом.

Необхідною умовою створення закладів охорони здоров'я є їх державна реєстрація та акредитація, порядок якої визначається актами законодавства України.

Офіційним визнанням статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності, відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року N 765 (із змінами та доповненнями), є державна акредитація закладу охорони здоров'я.

Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я. Акредитація проводиться один раз на три роки, перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.

Таким чином, проведення державної акредитації лише визначає наявність в медичному закладі умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, причому цей рівень не може бути нижчим, ніж рівень спроможності, який визначається при видачі ліцензії. Тобто, сам факт отримання ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності вже свідчить про спроможність закладу охорони здоров'я провадити діяльність на певному рівні.

Як зазначено вище ЗАТ «Дентакор», отримано ліцензії на зайняття медичною практикою.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про безпідставність відмови відповідачем у включенні до спеціального трудового стажу періодів роботи позивача з 06.05.1996 р. по 20.12.1999 р., з 22.12.2002 р. по 11.09.2003 р., з 13.09.2006 р. по 13.11.2006 р. на посаді медичної сестри ЗАТ«Дентакор» з підстав відсутності в цей період акредитації вказаного медичного закладу, оскільки на працівника медичного закладу не може бути покладена відповідальність за несвоєчасне проведення акредитації відповідного закладу охорони здоров`я.

Проходження акредитації є лише підтвердженням умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання стандартів у сфері охорони здоров’я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам, в той же час спроможність закладу охорони здоров’я здійснювати свою діяльність підтверджується виданою в установленому порядку ліцензією, а офіційне набуття статусу закладу охорони здоров’я пов’язане з його державною реєстрацією, а не державною акредитацією, як вважає відповідач.

Доводи апелянта спростовуються приведеними вище обставинами.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2015 р. в справі № 332/1965/15-а залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 12.06.2015 р. в справі № 332/1965/15-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко