Ухвала

від 02.04.2015 по справі 804/10103/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2015 рокусправа № 804/10103/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року

у справі № 804/10103/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сан Фасон

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Сан Фасон звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006141501 від 14 липня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на - 1007982 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на - 503991 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю САН ФАСОН з питань дотримання вимог податкового законодавства при придбанні товарів (робіт, послуг) від товариства з обмеженою відповідальністю Торенія за січень 2014 року, за результатами якої складено акт №4471/04-63-11-03/35270080 від 25 червня 2014 року.

Згідно з висновками акту перевірки:

- документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: товариство з обмеженою відповідальністю Торенія - товариство з обмеженою відповідальністю САН ФАСОН ;

- за січень 2014 року відображено у податковому обліку господарські операції та розрахунки по ланцюгу постачання: товариство з обмеженою відповідальністю Торенія - товариство з обмеженою відповідальністю САН ФАСОН ;

- позивачем порушені підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункт 44.1 статті 44, стаття 185, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 198, п. 200.1, 200.2 статті 200, пункти 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у результаті чого, за січень 2014 року завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з податку на додану вартість на загальну суму 1007981,94 гривень, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті з бюджет за січень 2014 року на загальну суму 1007981,94 гривень.

На підставі акта перевірки, за виявленими порушеннями, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 липня 2014 року №0006141501, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1511973 гривень, у тому числі: 1007982 гривень - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями - 503991 гривень

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з недоведення відповідачем факту відсутності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю САН ФАСОН та товариством з обмеженою відповідальністю Торенія , оскільки, викладені в акті перевірки висновки ґрунтуються на припущеннях і не містять фактичних даних на підтвердження таких висновків, а також з підтвердження дослідженими документами факту здійснення позивачем господарських операцій та дотримання платником податкової дисципліни.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Основним видом діяльності позивача у перевіреному періоді є роздрібна торгівля одягом.

Як підтверджується матеріалами справи, між товариством з обмеженою відповідальністю Торенія (Постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю САН ФАСОН (Покупцем) укладено договір поставки від 03 січня 2014 року №301/14-1, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у відповідності із видатковими накладними, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його в строки, обумовлені умовами договору. Поставка товару здійснюється окремими партіями, що підтверджується наданням видаткових накладних до пункту зазначеного Покупцем, на умовах СРТ згідно правил Інкотермс-2010. Предметом поставки виступив одяг (в асортименті).

Дослідженими документами (договором, накладними, відомостями, сертифікатами відповідності) суд першої інстанції встановив факт здійснення позивачем господарських операцій, наявність господарської мети.

Посилання податкового органу на акт про неможливість проведення перевірки контрагента позивача не доводить обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки позивача, оскільки не спростовує дійсність укладеного правочину між товариствами з обмеженою відповідальністю САН ФАСОН і Торенія щодо поставки товару, та не може вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від податкової поведінки його контрагентів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Разом з цим, ухвалою господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2015 року у справі №908/4272/14 (кредитор: державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) ліквідовано банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю Сан фасон (код ЄДРПОУ 35270080).

05 березня 2015 року вчинений запис №11031170028036655 про державну реєстрацію припинення юридичної особи за судовим рішенням.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до частини 2 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 203, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Визнати нечинною постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим