Рішення

від 26.08.2009 по справі 5020-9/262-4/035

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-9/262-4/035

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26" серпня 2009 р. справа № 5020-9/262-4/035

За позовом          Відкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління

                       ім. О.М. Горького”

                       (99042, місто Севастополь, вулиця Новікова, 11)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг”

                       (99040, місто Севастополь, вулиця Флагманська, буд. 5, кв. 15)

про                  стягнення 56 878,41 грн.

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін:

позивач –Мартинюк Олена Олександрівна, начальник юридичного відділу, довіреність № 2/6360  від 25.12.2008;  

відповідач –не з`явився, ТОВ „Трансфер-Юг”.

     СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства обмеженою відповідальністю “Трансфер-Юг” про стягнення 56878,41 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки в частині оплати повної вартості отриманого товару. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Заявою від 27.07.2009 за № 2/3054 позивач збільшив позовні вимоги та повідомив про часткове погашення відповідачем суми заборгованості. Просить стягнути суми заборгованості у розмірі 55 878,41 грн., 3 % річних від простроченої суми, у розмірі 935,13 грн., суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4 695,50 грн., всього –61 509, 44 грн., та судові витрати. (а.с. 123).

Ухвалою від 07.04.2009 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Рибіною С.А., порушено провадження у справі № 5020-9/262.

        Ухвалою від 08.07.2009, на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя від 07.07.2009 № 81, справа прийнята до провадження суддею Погребняком О.С., з привласненням номеру 5020-9/262-4/035.

Відповідач явку повноважних представників у судові засідання 21.07.2009,  10.08.2009, 26.08.2009 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Надсилання відповідачем на адресу суду телефонограми про відкладення розгляду справи (а.с. 77), заяви про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 109, 114), свідчить про інформованість відповідача про час та місце судового розгляду.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

          04 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (покупець) був укладений договір поставки № 21с/32 (далі –Договір) (арк. с. 8).

Згідно з пунктом 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується здійснювати приймання продукції та оплачувати його на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, або за готівковим розрахунком –на умовах передплати 100 % вартості по кожній узгодженій партії продукції.

Покупець забирає продукцію власним автотранспортом (самовивіз) протягом 3 (трьох) днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 2.1. Договору).

Додатковою угодою № 1 від 24 листопада 2008 року до  договору № 21с/32 від 04 січня 2009, пункт 4.1 Договору викладений в такій редакції: „Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, або готівкою, таким чином:

- передплата 100 % по кожній узгодженій партії продукції;

- за узгодженням сторін допускається відстрочення оплати до 25.12.2008 за продукцію, одержану Покупцем –матеріал щебеночний фр. 3-25 мм немитий у кількості  2 000 (дві тисячі) тн.., матеріал щебеночний фракції 20-50 мм у кількості 1 000 (одна тисяча) тн.”.  

Пункт 2.1. Договору викладений в такій редакції:  

„Покупець забирає продукцію власним автотранспортом (самовивіз) протягом 3 (трьох) днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або за узгодженням сторін з відстроченням оплати за продукцію згідно умов договору. У разі наявності заборгованості за одержану продукцію, подальший відпуск продукції зупиняється до повного погашення заборгованості”.

Додатковою угодою № 2 від 04 грудня 2008 року до договору № 21с/32 від 04 січня 2009, пункт 4.1 Договору викладений в такій редакції

„Розрахунок за поставлену продукцію здійснюється шляхом перерахування Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, або готівкою, таким чином:

- передплата 100 % по кожній узгодженій партії продукції;

- за узгодженням сторін допускається відстрочення оплати до 25.12.2008 за продукцію, одержану Покупцем –матеріал щебеночний  фр. 3-25 мм немитий у кількості  2 000 (дві тисячі) тн.., матеріал щебеночний фракції 20-50 мм у кількості 1 000 (одна тисяча) тн.”.  

- за узгодженням сторін допускається відстрочення оплати до 25.12.2008 за одержану Покупцем продукцію у строк до 24.12.2008 –матеріал пісчаної фракції 0-5 мм.”

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання даного договору у період з 10.10.2008 по 30.12.2008 покупцем –відповідачем, було отримано продукцію на загальну суму 282 151,14 грн. за видатковими накладними: № 1-00003199 від 10.10.2008 на суму 14 886,72 грн., № 1-00003212 від 11.10.2008 на суму 7 416,58 грн., № 1-00003252 від 23.10.2008 на суму 29 203,20 грн., № 1-00003292 від 31.10.2008 на суму 1 468,80 грн., № 1-00003326 від 12.11.2008 на суму 11 323,58 грн., № 1-00003350 від 20.11.2008 на суму 37 304,06 грн., № 1-00003390 від 29.11.2008 на суму 11 826,43 грн., № 1-00003371 від 29.11.2008 на суму 26 431,49 грн., № 1-00003416 від 10.12.2008 на суму 68 632,70 грн., № 1-00003438 від 13.12.2008 на суму 5 396,40 грн., № 1-00003508 від 25.12.2008 на суму 59 975,42 грн., № 1-00003512 від 30.12.2008 на суму 8 285,76 грн. (а.с.31-42).

На вказаних видаткових накладних в графі «одержав»міститься підпис уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” –Жаронкіна А.В.

Згідно виписок по особовому рахунку позивача № 2600510105301 в акціонерному комерційному банку „Юнекс”, за відпущену за Договором продукцію від Покупця –Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” за період з 02.10.2008 по 12.01.2009 надійшло коштів в загальній сумі 209 535,00 грн., у тому числі: 02.10.2008 –6 900,00 грн., 15.10.2008 –26 100,00 грн.,  03.11.2008 –16 335,00 грн.,  11.11.2008 –39 000,00 грн.,  21.11.2008 –11 200,00 грн.,  22.12.2008 –30 000,00 грн., 08.01.2009 –40 000,00 грн., 12.01.2009 –40 000,00 грн. (а.с. 55-62).

Таким чином, враховуючи, що станом на 01.10.2008  відповідачем була внесена передплата у розмірі 15 737,73 грн., наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію в сумі 56 878,41 грн. (282 151,14 грн. –(209 535,00 грн. + 15 737,73 грн.)) підтверджується первинними документами.

З матеріалів справи також вбачається, що з метою досудового врегулювання питання щодо погашення заборгованості позивач направив на адресу відповідача претензію від 16.02.2008 за № 2/588 (арк. с. 16-18).

В заяві  від 27.07.2009 за № 2/3054 про збільшення позовних вимог повідомив про часткове погашення відповідачем заборгованості на суму 1 000,00 грн.

Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 625 Цивільного Кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів виконання ним прийнятих на себе зобов'язань по оплаті отриманої продукції.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то нi три проценти річних, нi індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Перевіривши розрахунок трьох відсотків річних від простроченої суми зобов'язання та розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданий позивачем, суд встановив, що вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних  у розмірі 935,13 грн., та суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4 695,90 грн. заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, тому суд визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі  55 878,41 грн., індексу інфляції на основну суму боргу у розмірі  4 695,90 грн. та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі  935,13 грн. (всього 61 509,44 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансфер-Юг” (99040, місто Севастополь, вулиця Флагманська, буд. 5, кв. 15/18, ЄДРПОУ 34301259, р/р 2600411125 в АБ „Морський”, МФО 324742) на користь Відкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” (99042, місто Севастополь, вулиця Новікова, 11, ЄДРПОУ 00191906, р/р 2600510105301 в ВАБ „Юнекс”, МФО 322539) суму у розмірі  61 509,44 грн., з яких: основна заборгованість - 55 878,41 грн.  (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім грн. 41 коп.), три відсотки річних –935,13 грн. (дев'ятьсот тридцять п'ять грн. 13 коп.), індекс інфляції –4 695,90 грн. (чотири тисячи шістьсот дев'яноста п'ять грн. 90 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 615,09 грн. (шістьсот п'ятнадцять грн. 09 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                               О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 31.08.2009.

Розсилка:

1.          ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького”

(99042 місто Севастополь, вулиця Новікова, 11)

2.  ТОВ “Трансфер-Юг”

(99040, місто Севастополь, вулиця Флагманська, буд. 5, кв. 15)

(місто Севастополь, вулиця Гоголя, буд. 2, оф.315, 317)

3.Справа